Де була мавпа на День Героїв?

Про те, що у Трускавці 23 травня вшанували День Героїв, написали вже всі газети. Урочистості пройшли напрочуд гарно, хтось побіг в бар «Річки», щоб там вимкнули гучну російську попсу, яка заглушувала не лише музику духового оркестру, але й виступи на площі і більше ніби жодних ексцесів не було. Бандера з пам’ятника навпроти санаторію СБУ маленькою головою поглядав на свою непропорційно велику руку і наче над чимось задумався. Можливо, він думав про те, чому забрали його сусідку – мавпу з надувного атракціону? Адже вона була тут з початку травня, була день перед тим і день після того, є вона й тепер обабіч Великого Провідника. А в День Героїв її чомусь не стало. Може, мавпа пішла чи поїхала кудись на екскурсію? Може вона зайняла місце в кабінетах тих, хто 23 травня перед Бандерою так розпинався про героїзм, аж захрип? Може, ця мавпа зрозуміла, що їй тут не місце і і забралася геть, але потім все ж передумала, бо жити якось треба, гроші заробляти треба? Не знаємо. Та бачимо далі в комплексі біля кінотеатру «Злата» постать Великого Українця, Героя України, Провідника ОУН, незламного Степана Бандеру і разом з цією постаттю бачимо цю величезну надувну ґумову мавпу, яка сміється на весь рот. А з кого вона сміється? Може з тих, хто приносить квіти під цей недороблений постамент і кладе ці квіти під ноги Бандері? Але під які ноги, про що я говорю, нема в того Бандери з пам’ятника ніяких ніг. А може ця мавпа сміється, що настали часи, коли їй виділили таке почесне місце, бо в курортному парку вона, напевно, шкодила «Нафтусі»?

Хтось може здивуватися – а про яку мавпу йде мова? Я маю на увазі мавпу не на чотирьох і не на двох ногах, а ту, що своєю головою височіє над дитячим атракціоном одразу ж біля пам’ятника Бандери. Кому ця мавпа платить гроші? В міський бюджет? Якщо так, то скільки? І чому можна на цьому місці заробляти гроші мавпою, а не продажем полуниці чи черешень, наприклад? Чому б тут не поставити платний біотуалет чи просто туалет (все одно ж Бандера стоїть на каналізаційному колекторі), або якусь будку (малу архітектурну форму) і можуть тоді бути більші надходження до бюджету? А більші надходження – це можливість більшої надбавки, додаткових премій та матеріальних допомог для наших рідних трускавецьких чиновників, які рятують Трускавець від імбрідінгу і інших ворожих нашому менталітету речей.

Культура в Трускавці аж зашкалює. Від пам’ятника Франку (ЗАТ «Трускавецькурорт» пропонував встановити погруддя у скверику навпроти міської ради) міська влада в особі пана Козира категорично відмовилася – нащо ж бо їм той якийсь Франко? Бібліотека (причому центральна) перетворюється в денс-клуб завдяки діючій у робочі години школі танців, а незадовго там взагалі лунатимуть еротичні зітхання, бо ж облаштовується масажний кабінет. Гарно буде читати книжки в читальному залі в такій атмосфері, чи не так? Під музеєм історії мала б бути криївка, де могли б «критися» після виборів та вигнання з мерії ті, хто допроваджує наш курорт до справжньої катастрофи. Тільки от не буде цієї криївки як першої такої в Україні, бо нещодавно в Сприні вже відкрили справжній музей-криївку, а не якусь «скриту козирну»…

Наближається місяць червень. Свято футболу у Трускавці буде напрочуд веселе – з повними вщерть готелями, з улюбленими європейськими футбольними командами, з новісіньким стадіоном біля залізничного вокзалу, з натовпом фанів із всіх країн Європи, які обирають виключно Трускавець. Душа болить тільки за мавпу біля Бандери – чи знайдеться їй якесь нормальне місце в ці дні футбольного психозу? І чи не заставлять її кудись втекти на цей час, як заставили покинути насиджене місце на День Героїв?

Леопольд Каліновський