Нова виставка в музеї – це як нова обновка в сусіди. Треба побачити, оцінити і зробити висновок.
Нові виставки в музеях Трускавця – не рідкість, а закономірність. Вони свідчать, що музеї працюють добре, виконують свою функцію та місію, дають можливість творчим людям донести себе до широкого загалу, а пересічним людям причаститися мистецтва.
Четвер 4 квітня став для музею історії Трускавця черговим «презентаційним» днем. В цей день тут відкрилася виставка двох львівських митців – Богдана Тихолоза та Віктора Мельника. Поєднав двох чоловіків Іван Франко – геній, досі не зрозумілий та не відкритий українцями, передвісник нашого сьогодення, багатогранний талант, а ще – наш земляк.
Віктор Мельник та Богдан Тихолоз спочатку дружили сім`ями (їхні дружини – однокурсниці), проте згодом виникла ще й чоловіча дружба на ґрунті світоглядно-творчому – під час роботи над книгою Б. Тихолоза «Психодрама Івана Франка». Графічні інтерпретації Віктором Мельником філософських текстів Івана Франка, зроблені спеціально для цієї монографії, можна було оцінити на виставці в трускавецькому музеї. Графічні зображення чітко відповідали певним уривкам творів Франка, і в цьому є якраз просвітницька місія Віктора Мельника.
На презентації виставки двох авторів, котра носить назву «Перехресні стежки», виступили представники влади, музейники, митці, громадські діячі. У кожному виступі лунали різні акценти – то про красу Франкового слова, то про красу Франкового Підгір`я, то про силу мистецтва, то про гармонію робіт Тихолоза та Мельника. Але ці різні акценти не були контрастними, навпаки, вони суголосно єднали творчий простір двох кімнат музею, де розмістилися роботи та люди, в єдине ціле.
Монохромна графіка Віктора Мельника та чорно-білі знімки Богдана Тихолоза – це спосіб сказати деякі важливі для нас речі тоді, коли бракує слів, зауважив хтось з промовців. І з цим важко не погодитися.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень