Кілька місяців тому у Трускавці стартувала розробка природоохоронної програми міста на 2012 – 2015 роки. Ця робота була ініційована розпорядженням міського голови від 27 липня 2011 № 338. Нещодавно з цього приводу відбулося кілька засідань спеціалізованої комісії, на яких було визначено пріоритети програми та навіть передбачено кошти, завдяки яким протягом найближчих років реалізовуватимуться ті чи інші заходи, спрямовані на покращення екологічної ситуації, збереження довкілля тощо. А ще розробці цієї програми передувало звернення мерії до господарюючих суб’єктів курорту (установ та підприємств) з метою залучення їх до процесу розробки та впровадження. Зі слів члена цієї комісії та заступниці начальника управління ЖКГ і Б пані Станіслави Намистюк, на таку ініціативу відгукнулися далеко не усі, до кого зверталися. Минулого тижня, напередодні засідання, таких пропозицій було лише вісім.
Щодо засідання, на ньому теж не було людно. Видно багато хто із представників великого бізнесу такі речі як природоохоронна програма та екологія сприймають не зовсім адекватно. Великі гроші, на їх погляд, не терплять, «дрібної метушні», тому екологія поки що не їх клопіт. Проте були і ті, котрі на запрошення відгукнулися, програмою зацікавилися, але як має виглядати їх участь – зрозуміли не одразу. Довелося пояснювати, акцентувавши на головному: грошей від підприємців не вимагаються, а от посильна участь у загальній роботі та ініціатива – вітається. Та й чимало пунктів новоствореного природоохоронного документу перегукується зі щоденною роботою підприємств, на кшталт озеленення чи благоустрою територій, вивозу сміття, сплати за атмосферні викиди (тепер екологічний податок) тощо. Зрештою, говорити про створення цієї програми виявилося можливим саме завдяки згаданому екологічному податку, бо, згідно нового кодексу, 90 відсотків цих надходжень залишатиметься на місцях. Таким чином місто може розраховувати на кілька сотень тисяч гривень, які планує витратити саме на покращення екологічної ситуації та благоустрою. Деякі кошти природоохоронного фонду планується реалізувати вже у грудні цього року.
Тепер докладніше про саму програму. Складається новий документ із семи розділів: кілька перших розділів це основні положення та посилання на закони,
аналітична довідка про стан довкілля, водних ресурсів, природно-заповідного фонду, родовища мінвод тощо. Решта – ряд конкретних заходів. Основний четвертий розділ обумовлює першочергові заходи охорони навколишнього середовища, розбиті на пункти. У першому пункті йдеться про атмосферне повітря, точніше відомчий контроль за ймовірними місцями його забруднення, другий пункт стосується належного утримання водойм, третій – належного використання земельних ресурсів тощо. Існує також розділ поводження з відходами, де йдеться про несанкціоновані звалища, рекультивацію існуючого сміттєзвалища та інше.
Ще один розділ стосується природо-заповідного фонду, де не минулося без благоустрою та реконструкції паркової зони. Цей пункт стосується також декількох об’єктів природозаповідного фонду, бо таких у Трускавці є сім (серед них: курортний парк, об’єкт «Ялівець» на території «Кришталевого палацу», ще один об’єкт плакучої форми – у приватній власності і п’ять джерел під опікою ГГРЕС ЗАТ «Трускавецькурорт»). Згідно кількох законодавчих вимог буде зроблено інвентаризацію та ґрунтовний аналіз цих територій та об’єктів, що мають статус заповідних, вимагається також забезпечення їх відповідними відзнаками на місцевості.
Далі фахівець з управління озвучила ряд конкретних заходів, а також вказала вартість запланованих робіт та відповідальних виконавців. Щоправда, зважаючи на те, що не усі підприємства вчасно подали свої плани, заходи поки що орієнтовні і будуть корегуватися. Тим не менше цей реєстр вже чималий, бо ним передбачено моніторинг забруднення повітря, заборону в’їзду в І зону санітарної охорони родовища, обмеження руху автотранспорту, облаштування автопарковок, впорядкування міських мереж господарської, фекальної та дощової каналізації. Варто зазначити, що знову вголос заговорили про можливість відселення мешканців приватних садиб, котрі мешкають у зоні санітарної охорони питного водосховища, бо хоч воно і не використовується та вважається стратегічно важливим, резервним об’єктом. Цей проект має бути реалізований за кошти бюджетів різних рівнів. Тут же говорилося про оздоровлення джерел мінвод та зони охорони родовища. За цю ділянку роботи відповідає наше товариство, тож існуючу програму, в котрій передбачено усі витрати, що йдуть на утримання цих об’єктів, та перелік заходів, теж долучено до загальної програми. Є у переліку і реконструкція водопровідних мереж, розраховано цей процес на 5 років та виконуватиметься за кошти водоканалу. А ще передбачено роботи з рекультивації сміттєзвалища (займе три роки) та ймовірне співфінансування будівництва сміттєпереробного заводу спільно з містами конгломерату, покращення санітарної очистки міста, ліквідація стихійних сміттєзвалищ, заходи щодо покращення благоустрою (місячники, акції, конкурси), озеленення вулиць та скверів тощо. Вже у процесі обговорення пригадали: є велика проблема із утилізацією сміття дрібними підприємствами та окремими підприємцями. Вони безсоромно «запаковують» відходами чужі контейнери, не витрачаючи на це жодної копійки. Усі звернення до таких і заклики до порядності поки що марні. Нещодавно у мерії вирішили: діятимуть інакше і жорсткіше. Для цього потрібен лише перелік підприємств, котрі не мають укладених угод на вивіз сміття, тож протидія таким порушникам вже невдовзі стане реальною.
Окремим розділом у програмі обумовлено роботи з реконструкції курортного парку. Перелік чималий але перш за все необхідно впорядкувати теренкури. Щоправда, існуючий проект їх реконструкції свідчить про те, що самотужки місту з цим не впоратись. Інша справа, коли необхідні 27 мільйонів гривень дістануться нам частинами, більшість яких – у рамках проекту транскордонної співпраці.
На початку грудня концепцію цієї програми буде винесено на розгляд міської ради, а там депутати, як представники громади, обов’язково внесуть свої доповнення. А ще, як зазначила пані Станіслава, не варто забувати, що фонд навколишнього середовища поповнюється за рахунок штрафів та позовів. Для того, щоб не йти цим шляхом, варто обрати кращий, об’єктивніший – уникати порушень та забруднень. Голова профільної депутатської комісії Євген Юник у свою чергу теж зазначив: «Хочеться, щоб була тісна співпраця господарських суб’єктів і міста, різних контролюючих інстанцій і самих мешканців, бо, зрештою, у цьому зацікавлені усі. Це наш імідж. І нехай це поки що лише концепція, мине час і вона перетвориться на чітку програму дій, у якій кожен чітко знатиме, що від нього вимагається».
До того ж розробка цієї програми свідчить про те, що влада усе ж думає яким буде наше завтра, що ми робимо важливий поступ із категорії бездумного споживача в цивілізовану площину розуміння глобальних речей. І лише одне насторожує: у місті вже не раз були спроби захистити довкілля, принаймні для цього було створено правила благоустрою і кілька років поспіль існує профільний відділ (благоустрою, рекреації та туризму). Та, незважаючи на те, левова частка важливих правил та заходів, з тих чи інших причин, не виконуються. Тож добре, коли нам вистачить ентузіазму та наснаги обернути концепцію на важливий законодавчий документ. Та чи не спіткає його доля вищезгаданих правил благоустрою, більшість яких так і залишається правилами лише на папері?
Галина Шумило, газета “Трускавецькурорт”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень