Минулого тижня у місті трапилася подія, котру хоч і важко назвати резонансною, проте вартою уваги вона таки справді є. На останньому засіданні виконкому Трускавецької міської ради було прийнято рішення про переведення вулиці Т. Шевченка у статус пішохідної. Мотивували як завжди віртуальними проханнями безіменних мешканців чи відпочивальників та екологічною доцільністю. Зрештою, ніхто навіть і не помітив, коли саме відбулося виконання цього рішення: бетонні клумби з’явилися на перехресті зненацька, немов виросли з-під землі. Цілий наступний тиждень водії авто, карет швидкої допомоги та працівники охоронних служб, котрі виїжджали за викликом, невдоволено і здивовано констатували факт перекриття цієї важливої транспортної артерії. Зрештою таку доцільність під великий сумнів поставили інші служби міста такі як МНС. Реакція на такий, нібито обґрунтований вчинок міської влади у рятівників була однозначною і негативною. Мало того, цей випадок отримав певний резонанс і став зайвим приводом звернути увагу міської влади на неприпустимі речі: перекриті бетонними конструкціями дороги.
І вже на початку цього тижня після офіційних звернень на адресу міського голови та прокурора місцеві МНСники вирішили діяти більш рішуче і категорично, тож зібрали місцеві мас-медіа, аби висловити свою позицію. Але крім цього наголосили – їхня реакція немає нічого спільного із політикою чи лобіюванням чиїхось інтересів. Просто вони як і журналісти часто є важливими свідками того, як останнім часом через амбіції, політичні протистояння, меркантильні інтереси та елементарну байдужість посадовців в Україні гинуть люди. І вже кому як не їм, рятівникам, достеменно відомо, що немає жодних виправдань для тих чи інших змін, коли під загрозу ставиться людське життя.
Начальник служби цивільного захисту у місті Трускавець, підполковник служби Микола Лучковський пояснює позицію своєї організації вельми доступно. Є відповідні норми законодавства, котрими передбачено, що вулиці, на яких розташовані об’єкти масового перебування людей, не можуть бути пішохідними в принципі. Але якщо такі положення і передбачені законодавством чи міськими правилами благоустрою, то слід враховувати ще й специфіку території. І у випадку із перекриттям вулиці Т. Шевченка міські чиновники її не врахували. Далі очільник служби пояснив: окрім того, що доїзд цією вулицею до об’єктів, котрі знаходяться у іншій віддаленій частині міста, давав можливість зекономити вагомий відрізок часу (а у надзвичайній ситуації відрізки часу рахуються секундами) та ще й давав доступ до потенційно аварійних об’єктів у місті, серед яких чимало ветхих споруд (приміщення міської СЕС, дерев’яні пансіонати та вілли) та великих оздоровниць, таких як «Міротель», санаторій «Трускавець» та ін. Об’їзд вулицею І. Мазепи ризиковий не лише втратою дорогоцінного часу та перевитратами пального, а ще й вірогідністю того, що у важливі миті вона опиниться заблокованою залізничним шлагбаумом.
Нині, зі слів МНСників, у місті таких «перегороджених» сумнівною доцільністю вулиць вже й так є немало. Тож разом із журналістами узялися перераховувати: І. Мазепи, б (заблоковано доїзд до багатоквартирного будинку), провулок Тихий (обмежено доступ до залізничного вокзалу та колії), С. Бандери (під’їзд до КП №1та пансіонату «Світязянка»), бульвар Т. Торосевича та Ю. Дрогобича (немає доступу до таких об’єктів як дерев’яні базари та бювет №1). І це ще не все. Деякі дороги і проїзди заблоковані підприємцями чи просто мешканцями, котрі не хочуть, щоб «у них під вікнами відбувався рух автотранспорту». Як кажуть, поганий приклад заразний. З іншого боку, чи стала вулиця Т. Шевченка після такого блокування менш транспортною? Аж ніяк. Там функціонують узаконені правилами благоустрою зупинки таксі, а на місці закоркованого проїзду утворилася ціла стихійна автостоянка, яка, у разі надзвичайної ситуації (навіть за умови пересування клумб), усе одно не дасть можливості пожежникам повноцінно здійснити свою місію.
На одній із загальних оперативних нарад, вислухавши позицію міської служби МНС, міський голова Руслан Козир чи то жартома, чи то всерйоз поставив у приклад заможний європейський курорт Карлові Вари. Мовляв, там центральна частина міста є суцільною пішохідною зоною, перекритою для транспорту. У трускавецьких рятівників на такі закиди теж знайшлися вагомі аргументи: навряд чи у розкішних Карлових Варах вулиці перекриті бетонними клумбами чи монолітними спорудами. В країні, де працюють закони і правила, у цьому немає потреби. У нас за цими речами повинні слідкувати відповідні органи та служби. Бо ж пожежникам, за великим рахунком, байдуже. Нехай хоч усі вулиці Трускавця набудуть статусу пішохідних та односторонніх – їм важливо інше: аби міське чиновництво покинуло практику аврального загромадження доріг міста, мотивуючи сумнівною доцільністю, і дало можливість рятівникам, а разом з ними і медикам, і правоохоронцям робити свою направду важливу справу.
Галина Шумило, газета «Трускавецькурорт»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень