На Львівщині розпочалася достатньо брутальна боротьба за лідерство в обласній орагнізації об’єднаної ВО “Батьківщина”. Хто в цьому винен і чому так відбувається, спробували розібратися Варіанти.
14 липня з’їзд ВО «Батьківщина» вніс зміни до статуту партії, котрі дозволили екс-лідеру Фронту змін, народному депутату Арсенію Яценюку зайняти посаду глави політради партії, а також ввести нардепів, колишніх фронтовиків, в склад політради партії, а інших – призначити на посади заступників її голови.
Здавалося б, рядові члени ліквідованого Фронту змін негайно послідують прикладу своїх лідерів і масово вступлять в «Батьківщину».
Однак, як засвідчили наші розмови з львівськими фронтовиками, вони не поспішають нести заяви на вступ у «Батьківщину». Подібна ситуація і в інших регіонах – процес злиття двох партій і там завмер не розпочавшись.
Яценюк здав своїх однопартійців?
Насправді, злиття двох партій відбулося за найгіршим для прихильників Яценюка можливим сценарієм, при якому від Юлії Тимошенко (через упертість її нечисленних вірних послідовників) не вдалося домогтися згоди на квотний принцип формування її керівних органів у регіонах. Яценюк не зміг добитися, як це планувалося на початках переговорів, для своїх людей не лише обов’язкового призначення на керівні посади в тих регіонах, де Фронт змін є потужнішим за «Батьківщину», але й бодай посад заступників керівників парторганізацій всіх рівнів.
Як наслідок, екс-члени Фронту змін повинні вступати в ВО «Батьківщина» на загальних підставахшляхом написання індивідуальної заяви без жодних гарантій зайняти керівні посади, відповідні їхньому статусу у Фронті змін.
Більше того, внесені до статуту ВО «Батьківщина» на з’їзді партії зміни жодним чином не торкнулися положень, що регламентують питання формування її керівних органів на місцях. Слово і позиція лідера партії Юлії Тимошенко, як і раніше, залишаються вирішальними в них.
Що стосується статутних засад організації внутрішнього життя «Батьківщини», то вони, насправді, дуже далекі від демократичних норм і уявлень, як це водиться в партіях вождистського типу. Останнє дозволяло Тимошенко всі роки керувати кадровою політикою своєї партії в ручному режимі, рішення ж різних партінстанцій в цих питаннях зводилися, зазвичай, до простого «одобрямсу» волі вождя.
Вихід з ситуації, що склалася, Яценюку і його людям, які все ж таки наважаться отримати партквиток ВО «Батьківщина», доведеться, швидше за все, шукати в довгих і непростих кулуарних перемовинах, які можуть затягнутися не на один місяць і перерости в гострі інтриги, враховуючи розгалуженість партійних структур «Батьківщини», а також небажання старих партійців без бою здавати свої позиції. Тим більше, що на їхньому боці сьогодні статут партії і особиста позиція її лідера. Останнє доводять події, що відбуваються у на Львівщині.
Самозванці чи провокатори?
Нагадаємо, в 2010 році опонентам ВО «Батьківщина» вдалося не допустити останню до участі у місцевих виборах на Львівщині, а от Фронт змін тоді провів в обласну і міську ради значне число своїх представників і сформував фракції. Лише на довиборах 2013 «Батьківщині» вдалося завести одного депутат до облради – Івана Стецьковича. Його присутність в цьому представницькому органі влади розглядалася спостерігачами як необхідна умова для можливого переформатування фракції Фронту змін у фракцію ВО «Батьківщина».
Відразу ж після об’єднавчого з’їзду «Батьківщини», у червні фракція «Фронт змін» у Львівській облраді поспішила заявити про перейменування в фракцію ВО «Батьківщина». Однак єдиний депутат-тимошенківець так і не вступив до її лав, про що він і заявив у коментарі Варіантам.
Згідно з положенням про партійну фракцію ВО «Батьківщина» у радах, рішення про її створення і про її керівні органи приймається бюро обласної партії організації. Як нам вдалося з’ясувати, жодного рішення про це Львівська обласна організація не приймала.
Тобто, іншими словами, фракція ВО «Батьківщина» у Львівській облраді, втім як у міськраді Львова, –самозванці. Вона повністю укомплектована людьми, котрі станом на сьогодні не мають жодного стосунку до партії Юлії Тимошенко, бо заяви на вступ в ВО «Батьківщина» ніхто з них не подавав. Вона створена без жодного партійного рішення. Тому немає чого і дивуватися, що єдиний тимошенковець в облраді Іван Стецькович до цього часу не вступив в цю самопальну «Батьківщина».
Паралельно в пресу просочилася інформація про те, що Арсеній Яценюк має намір на чолі Львівської обласної організації ВО «Батьківщина» поставити свою людину – нардепа Степана Кубіва (раніше очолював ЛОО Фронт змін). При цьому за старими тимошенківці збережеться керівництво львівської міською організацією. Рішення про відповідні зміни, начебто ухвалить найближча партійна конференція.
Насправді, нагадаємо, остання звітно-виборча конференція обласної і міської організацій ВО «Батьківщина» відбулася в 2012 році, напередодні парламентських виборів. На них були обрані керівниками, відповідно, обласної парторганізації – нардеп Роман Ілик, а міської – Михайло Мужилівський. Згідно статуту ВО «Батьківщина», керівники парторганізацій обираються терміном на чотири роки. І якщо вони сумлінно виконують свої обов’язки, дотримуються програми і статуту партії, жодних інших підстав для їх позачергового переобрання не передбачено.
Кому це потрібно?
Поспішні і доволі провокативні дії львівських фронтовиків свідчать про те, що прихильники Яценюка збираються активно боротися за «місце під сонцем» в лавах нової партії. І боротьба ця буде досить складною, оскільки будь-які домовленості, які не отримали особистого благословення Тимошенко, будуть легко розбиватися казуїстикою партійного статуту і різних положень з боку старих членів партії.
Разом з тим така неоднозначна ситуація може прислужитися до чергових провокацій в регіоні. У випадку, якщо колишнім фронтовикам не вдасться отримати для себе бажаних гарантій в «Батьківщині», легко уявити, як внаслідок низки юридичних маніпуляцій може бути узаконено наразі неформальне використання ними бренду «Батьківщина».
Як би не було, результатів вливання Фронту змін в «Батьківщину» залишилося чекати недовго. Партійне керівництво в Києві зобов’язало лідерів обласних організацій на початку вересня доповісти про завершення об’єднавчих процесів.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень