Гія

Сьогодні, 21 травня, виповнився би 41 рік від дня народження Георгія Гонгадзе. Але вже майже десять років його немає з нами.

Життя і смерть журналіста стали розмінною монетою в руках брудних політиканів. Як тільки на горизонті маячили чергові вибори, про Гію згадували і клялись у своїй вірності свободі слова. Тільки якась політична сила приходила до влади, як не лише вона, а й її опоненти забували про обіцянки і відкладали «справу Гонгадзе» до наступних виборів.

Добряче попіарився на цьому Олександр Мороз, але і це не допомогло йому втриматися на політичному Олімпі. А пам’ятаєте, як Ющенку стоячи аплодувала Європа, коли він обіцяв знайти і покарати убивць Гії? А які були сподівання, коли парламентську комісію у цій справі очолив Олександр Лавринович! Але він так зумів усе заплутати, що нині чимало журналістів не подають руки «головному юристові» Януковича. Певні надії з’явились минулого року, коли арештували генерала Пукача, який буцімто особисто убив Гонгадзе. Але це був черговий політичний піар. Де зараз генерал Пукач і що з його свідченнями?

Й досі не знайдені замовники убивства Георгія Гонгадзе, хоча ниточки тягнуться до тодішнього вищого керівництва держави. Але допоки доларовий мільярдер Кучма житиме на білому світі, з його голови не впаде жодна волосинка. Не допоможуть і професійні слідчі з Генеральної прокуратури, бо їх на гарматний постріл не підпускають до справи Гонгадзе. А найпарадоксальніше і найтрагічніше те, що мама Гії вважає, що в Таращанському лісі знайшли тіло не її сина, а іншого чоловіка.

Слова Віктора Ющенка, що після помаранчевої революції в Україні настала свобода слова, виявилися блефом і великою брехнею. Всеукраїнські видання обслуговують того чи іншого олігарха, а на місцевому рівні продажні журналісти служать можновладцям, які їх «годують».

І все ж жертва Георгія Гонгадзе не була даремною. Україна побачила, що можлива вільна журналістика, яка сповідує принцип свободи слова і служить простим людям. На тлі всеукраїнської брехні і лицемірства паростків незалежної журналістики дуже мало, але вони є, і жоден солдафонський чобіт їх не затопче. Час свободи слова в Україні ще не настав. Смерть Георгія Гонгадзе змушує нас не зволікати з цим…

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

About admin