Холодна та гаряча вода цілодобово – за 4 гривні 70 копійок!

/Спецрепортаж для мешканців Борислава та Трускавця/

Питання водопостачання нашого регіону є надзвичайно складним. Будь-яка поломка на водогоні Гірне – Дрогобич залишає без води мешканців не лише Дрогобича, а й Стебника та Трускавця. Але те, що коїться у Бориславі, нехай не насниться нікому у страшному кошмарі. Люди потерпають без води не днями чи тижнями, а місяцями. Одного року взимку топили сніг та й варили з талої води страви на Святу Вечерю. Часті викиди чи виливи нафти спричинюються до того, що й ті краплини, які поступають у помешкання, часто є непридатними до споживання. Мешканці різних мікрорайонів заздрять одні іншим – мовляв, на Трускавецькій ситуація краща, або, що у центрі краще, бо графік водопостачання дещо ширший… Жителі Весняної взагалі мовчать, бо просто вже слів нема, на Мражниці перекривають стратегічну трасу на Східницю (хоча й «трасою» цю дорогу назвати важко), а практично всі бориславці пригадують меру Володимиру Фірману його обіцянку налагодження цілоденного водопостачання. Втім, це була обіцянка не одного лише мера, а всієї політичної сили «Фронт змін». Але вибори пройшли давно, а водопостачання у Бориславі як було незадовільним, таким і залишилося.

Тому факт, що не так далеко, фактично у сусідньому районі, є місто, де водопостачання цілодобове, причому ця вода коштує не 11 гривень за кубічний метр, а 4,70, здається бориславцям якоюсь фантастикою. Щоб перевірити, чи дійсно це так і як вдалося досягти цілоденного водопостачання, причому за такою сміховинно низькою ціною для населення, і їдемо до Нового Роздолу Миколаївської області.

Одразу зауважимо, що ця поїздка стала можливою завдяки сприянню депутата Львівської обласної ради від Борислава Володимира Голобутовського та з його ініціативи.

– Так, у нас вода подається цілодобово – і холодна, і гаряча, – розповідає перший заступник міського голови Нового Роздолу Микола Поглод. – На якість води ніколи ніхто не скаржиться, адже видобувається вона з 17 артезіанських свердловин глибиною понад 80 м в урочищі, яке знаходиться на відстані 8 км від Нового Роздолу. З 2004 по 2006 рік у нас відбувався процес передачі міського водоканалу з комунальної власності у спільну власність із підприємцями. Зараз в Новому Роздолі діє ТзОВ «Енергія Новий Розділ», яке окрім водопостачання міста здійснює і теплопостачання, і електричні роботи, виконує інші функції. Тариф за водопостачання та водовідведення для населення на даний момент – 4 гривні 70 копійок, але оскільки він у нас не переглядався з 2007 року, то можливий його перегляд у сторону збільшення. Звичайно, це не всім подобається, зокрема окремим політичним силам, які пробують цей момент використати в політичних цілях…

Знаємо, що і на Дрогобиччині є випадки, коли водоканали є не комунальними підприємствами, а змішаної власності, у формі ТзОВ. Найкращий приклад – Трускавець, де у водоканалі мають свою частку міська рада та приватна структура «Альфа Плюс». Тож виникає логічне запитання, наскільки ж безпечно вирішувати питання водопостачання таким чином, створюючи спільні підприємства.

– Всі ці питання чітко регламентуються чинним законодавством України, – роз`яснює комерційний директор ТзОВ «Енергія Новий Розділ» Богдан Будинкевич. – На момент коли ці процеси відбувалися у Новому Роздолі, ще не було закону України «Про концесію». Тому перш ніж стверджувати, добре це чи погано передавати водоканал у концесію, потрібно взяти спочатку Закон України «Про концесію» та уважно прочитати його. Щодо того, наскільки добре працює наше підприємство, то Ви запитайте не мене, а будь-кого з мешканців Нового Роздолу і робіть висновки.

– Проблема, яка виникає завжди, – продовжує Богдан Степанович, – це нестача коштів. Тому виникає дилема: чи очікувати, що держава змилосердиться та виділить якісь кошти на покращення водопостачання, чи шукати іншого способу вирішення проблеми. Концесія – це не передача власності у приватні руки, це передача управління у приватні руки. Гадаю, нікого не слід переконувати, що приватники працюють ефективніше, ніж комунальники. Ось вам приклад: є витік води. Комунальника це може влаштовувати, а приватника ні, бо він втрачає кошти. Приватник працює на покращення роботи, на те, щоб підприємство давало прибуток, щоб продукт продавався нормально. У водопостачання ми вклали чимало, міняли труби, ставили нові насоси, перевіряли всі «ліві» врізки та інші способи крадіжок води і маємо результат.

Цікавимося, чи покриває тариф у 4,70 грн. собівартість послуги. Виявляється, що ні, далеко не покриває коштів на всі видатки, пов’язані з видобутком та транспортуванням води. Але, як каже пан Богдан Будинкевич, ТзОВ «Енергія Новий Розділ» є багатопрофільним підприємством, яке має можливість покривати збитки одного виду діяльності за рахунок прибутків від іншого виду діяльності. Та ще ж держава відшкодовує збитки за рахунок погашення різниці по тарифах, є й інші моменти. Тому підприємство, на якому працює біля трьох сотень робітників (з них на водоканалі біля 120), працює досить добре, про жодне банкрутство мова не йде. Та й середня зарплата непогана – три з половиною тисячі гривень в місяць. Якщо врахувати, що головна проблема в Новому Роздолі – безробіття, робочі місця, то «Енергія Новий Розділ» частково вирішує і цю проблему. Інший немаловажний факт – підприємство зареєстроване в Новому Роздолі, податки сплачуються в міську казну.

Біля 10 тисяч абонентів – споживачів води є у Новому Роздолі, підприємства платять за тарифом 7 гривень, населення – 4,70 (дешевше на Львівщині хіба у Добротворі), втрати води скоротилися з 50% до 25%, кліматичні умови на водопостачання Нового Роздолу практично не впливають, з міською владою та абонентами підприємство завжди знаходить спільну мову. До речі, на випадок аварії чи форс-мажору Новий Розділ має тижневий запас води, про що ми можемо тільки мріяти. Для прикладу, у Бориславі, де водоканал все ще є комунальним підприємством, його керівники міняються, борги зростають, втрати води становлять біля 80-85%, а водопостачання міста не покращується. У Бориславі за куб водопостачання та водовідведення платять біля 11 гривень. Дехто ладен би платити й більше, можливо і вдвічі, аби та вода була, а її нема. Тому віддати водоканал у концесію, поки ще не пізно, поки є ще що віддавати, може бути найкращим виходом у цій ситуації.

Але міський голова Володимир Фірман не підтримує цю ідею, деякі мешканці теж вважають, що водоканал має залишитися у «власності громади». І ніхто не може пояснити, чим це краще, що водоканал буде комунальний, ніхто не аргументує, як же можна вирішити найголовнішу проблему Борислава – водопостачання. Зовсім як у приказці про собаку на сіні – і сама сіно не їсть, і худобині не дає.

Олег Ігорович Шайноха, заступник міського голови Нового Роздолу з питань житлово-комунального господарства, працює в мерії з 2002 року. Він добре пам’ятає часи, коли тут, у Новому Роздолі, вода була за графіком. Гарячу воду подавали тільки вранці та ввечері. Коли новороздольці почули, що у Новояворівську водоканал став спільною власністю приватника та громади міста, вони вирішили поїхати переймати досвід. Голови депутатських груп та фракцій Новороздільської міської ради не тільки побували у владних кабінетах Новояворівська, а й поспілкувалися з простими мешканцями цього містечка і були шоковані, наскільки одностайними є люди в оцінці позитивних зрушень такого кроку. Тепер вже прийшла черга нам, бориславцям та трускавчанам, дивуватися тому, наскільки одностайно задоволені жителі Нового Роздолу станом водопостачання міста.

До речі, проблем у Новому Роздолі вистачає, вивезення сміття там зараз тема № 1, не працює третина ліфтів, бюджет дотаційний на 75%. Зате місто не мусить вкладати кошти у водопостачання, воно внесло свою частку майном, а кошти вкладає приватник. Тому дороги там у кращому стані, ніж у нас (виняток – дорога обласного значення в поблизькому селі), на ремонт ліфтів цього року передбачили 1 мільйон гривень, інше діло, що є казначейство, яке не пропускає кошти…

Гаряча вода… Мешканці Трускавця не отримували її, відколи мером став Руслан Козир, який почав пропагувати масове від`єднання від централізованого опалення та перехід на автономне. У мерії Нового Роздолу не вірять, що хтось десь так може порушувати закон: у них дозволи на автономне дають, як і передбачено законодавством, цілими будинками. Але люди не дуже й хочуть того автономного, кажуть, що так тепло, що вікна мусять відкривати взимку. ТзОВ «Енергія Новий Розділ» поміняло 80% теплотрас. Господарство велике, не подрібнене. У Трускавці теж було велике КП «Наше місто», яке стало банкрутом знаємо з чиєї ініціативи…

Як бачимо, коли влада хоче працювати не лише для себе, але і для людей, то вона забезпечує мешканцям комфортні умови за помірну платню. Як разюче відрізняється «Фронт змін» Козира, Бодак та Іванишина у Трускавці від партії «Фронт змін» у Новому Роздолі, якою керував до її ліквідації перший заступник мера Микола Богданович Поглод.

Позиція ж бориславського «Фронту змін» є досить дивною. З однієї сторони, обласний депутат Володимир Голобутовський, помічник-консультант народного депутата Романа Ілика, який вважає, що варто спробувати передати водоканал у концесію, а з іншої, міський голова від тієї ж політичної сили Володимир Фірман, який про концесію і слухати не хоче. Поки влада між собою не може дійти згоди, терпить пересічний бориславець. У Бориславі гірко жартують, що нема чим склянку горілки запити, а треба хіба насухо закушувати; до Борислава викликають провідні телеканали, щоб показали на всю Україну, що тижнями немовлят нема чим підмивати і нема в чому пеленки прати; через «засуху» перекриваються дороги, пікетується мерія, обзивають мера та його заступників останніми словами… Перелік цього можна продовжити, але чи варто? Бориславська міліція вже погрожує мешканцям за перекриття доріг кримінальною відповідальністю, що може спричинити новий виток напруги, навіть некерованість, другу Врадіївку.

Володимире Стаховичу, то може варто спробувати передати водоканал у концесію? Прочитавши законодавство України (а закон про концесію досить серйозно захищає права місцевих територіальних громад), можна убезпечити себе від всіх ризиків, обумовивши необхідні пункти належним чином у договорі. Чекати ж, що держава зглянеться і зверне увагу на Борислав, дасть йому гроші на водопостачання, не варто. Тут нещодавно область давала 5 мільйонів на одну дорогу, а голова вирішив, що краще менше, але надійніше, та й погодився на один мільйон. Як кажуть, без коментарів.

Не завжди надмірна обережність є плюсом. Хто не ризикує – той не п`є шампанського, а у випадку Борислава – той не п`є воду! Бориславці повинні розуміти, що концесія хоча й не панацея, та все ж реальний крок до вирішення великої проблеми водопостачання міста.

Володимир Ключак

About WOLODYMYR

Błogosławieni którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi.