Інформація про майбутній звіт міського голови Трускавця Лева Грицака перед мешканцями міста була доволі скупою. Не повідомлені деякі ЗМІ, ми, наприклад, про звіт довідалися з чуток і довго не могли перевірити цю інформацію, бо ніхто нічого не знав.
Незважаючи на таку скупу інформацію про цей захід, прийшло чимало трускавчан, так що актовий зал санаторію „Карпати”, де звіт відбувався, був майже повним. Міський голова почав читати впевнено, ілюструючи свої слова слайдами з різними діаграмами, графіками та фотографіями. „Ось ви бачите фотомонтаж” – сказав в якийсь момент Лев Ярославович, відірвавшись від читання і показуючи на екран. Чи справді це був фотомонтаж, сказати не можемо, але як потім говорили деякі присутні, на слайдах рідного міста вони не впізнали, настільки все виглядало гарно і чисто. Складалося враження, наче на екрані якесь закордонне розвинуте європейське місто. Як стверджує мій знайомий фотограф Сергій Артимович, навіть без обробки в фотошопі чи інших комп’ютерних програмах, будь який об’єкт можна показати прекрасним або занепалим, зробивши відповідні настройки в фотоапараті і вибравши відповідний ракурс.
Перша частина звіту міського голови нагадувала звіт про соціально-економічну ситуацію в місті, який періодично звучить на засіданнях міськвиконкому. Збір платежів до зведеного бюджету міста в 2009 році становив 119 мільйонів гривень, що на 19,8 мільйлна менше, ніж в 2008 році, загальний і спеціальний фонди міського бюджету отримали 80,6 млн грн, що становить 91,9% планових призначень і менше на 6,3 мільйона від показника попереднього року. В санаторіях міста-курорту оздоровлено 176 тисяч чоловік, що майже на 16 тисяч менше, ніж в 2008 році і т.д. Негативні тенденції (спад в прмисловості на 17,2% та ін.) спричинила економічна криза, зате всілякі позитиви (будь це навіть досягнення спортсменів, митців, обдарованих дітей) звучали як власна заслуга. Як пожартували в одному з інформаційних сайтів Трускавця, навіть збільшення народжуваності – це теж особиста заслуга.
Ремонтні роботи в закладах освіти, медицини, культури, спорту, заміна старих вікон і дверей на сучасні тощо – справді неабияке досягнення, але такі роботи проводяться майже в кожному місті, якщо тільки дозволяє бюджет. В Трускавці, порівняно, бюджет не з найгірших. Однак поруч з цими досягненнями в місті є чимало негативу, про який у першій частині звіту майже не говорилося, зате випливло в другій, коли мешканці почали задавати питання.
Одна з присутніх подякувала трускавецькому меру за роботу і подарувала йому квіти, всі інші репліки та запитання свідчили, що далеко не все гаразд в Трускавці. Насамперед піднімалося питання „забутої Богом”, як говорили присутні, вулиці Сагайдачного, де світлофор не працює, часті аварії, пенсіонери не можуть перейти дорогу, захисне покриття дороги знищене, і вона в жахливому стані. Інформація про ремонти дахів, що звучала у звіті, не зовсім достовірна. Адже чимало дахів на Сагайдачного і далі протікають. Мер визнав, що ця вулиця разом з вулицею Данилишиних – у найгіршому стані. За його словами, коли мав приїхати в Трускавець президент, горби з дорожнього покриття зрізали, а далі ремонт дороги повинна робити область, тільки невідомо, коли це буде. Чимало говорилося і про колишній гуртожиток „Буджитлосервісу” (Сагайдачного, 3). Пан Грицак стверджує, що показують, наче він продав будинок разом з мешканцями, а насправді він, мовляв, усіляко їм допомагав. У відповідь депутат Юрій Яворський та голова організації мешканців „Довіра” Іванна Спурза нагадали меру про деякі документи та про те, як він переконував мешканців, що справи для них складаються не найкраще, суд вони не виграють, тож треба йти на мирову угоду з власником.
Володимир Шиманський нагадав про будинок сестер-служебниць, який попри обіцянки їм ще не повернутий, та запитав, на чиєму балансі зараз стадіон. Отримав відповідь, що на балансі міської ради, але на утриманні санаторію „Карпати”. Тож пан Шиманський дивується, чому тоді з міського бюджету на стадіон виділено 213 тисяч гривень. Він також зазначив, що договір міської ради з ЗАТ „Трускавецькурорт” не діє, бо товариство звільняє з роботи багатьох працівників, інших переводить на 0,5 чи 0,25 ставки. Володимир Шиманський також навів приклади проданих земельних ділянок, зокрема сумновідомих 136 гектарів, що були продані за воду, якої нема. „Громада вас не наймала землю продавати!” – під оплески багатьох присутніх заявив він меру. Лев Ярославович запевнив, що водоінвестор належно не фінансує водопостачання через економічну кризу, однак ним вкладено 15 мільйонів гривень, що дозволило провести ряд робіт для покращення подачі води. А землю інвестору, мовляв продав не міський голова, а депутати на сесії міської ради (до речі, на депутатів списано і те, що досі не затверджений статут територіальної громади).
Підприємець Леся Дідик розповіла про курйоз: міський голова відмовився в часи кризи піднімати ставку фіксованого податку для підприємців з 70 до 100 гривень, в цей же час на ринку ТзОВ „Славутич”, одним зі співвласників якого є родич міського голови, оренда торгового місця для підприємців зросла з 400 до 1000 гривень. Таким чином і підприємці замість 30 гривень втратили 600, і бюджет міста не отримав поповнення.
Міському голові закинули і коней в курортному парку, і незаасфальтовані прибудинкові території на вулиці Івасюка, і гучне відзначення Дня авіації з спортивним фестивалем, музикою і співами у день поховання президента сусідньої Польщі. Деякі питання і виступи були доволі гострими, як наприклад питання пана Івашківа, чи не мучить Лева Грицака совість за те, що поскаржився в прокуратуру на своїх виборців, виклик мера паном Шилом на теледуель чи заклик підприємця Солонця до депутатів висловити недовіру міському голові.
Наприкінці депутат Юрій Яворський запросив усіх на сесію міської ради, де депутати оцінюватимуть роботу міського голови, а мер Лев Грицак подякував і заявив, що йому було корисно почути питання опозиції.
Орест ЛЕЩИШИН Джерела Трускавця
ТОП коментованих за тиждень