За ініціативою Трускавецької міської громадської організації «Клуб
ділових людей» був проведений правовий аналіз ситуації, що склалася
у зв’язку із затвердженням нової нормативної грошової оцінки землі в
м. Трускавець
Завдання для дослідження:
1. Правова природа акту органу місцевого самоврядування, яким затверджується
нормативна грошова оцінка землі.
2. Наявність у м. Трускавець статусу курорту та вплив цього статусу на нормативно-
грошову оцінку земель.
3. Можливість /необхідність/ зміни розміру орендної плати за землі комунальної власності
у зв’язку із зміною нормативної грошової оцінки земель.
1. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна
документація /ст.20 ЗУ «Про оцінку земель»/. Технічна документація з нормативної
грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною
сільською, селищною, міською радою /ч.1 ст. 23 ЗУ «Про оцінку земель»/.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень /ч.1.
ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»/.
Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення,
представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають
нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють,
змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке
коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні
приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і
після реалізації вичерпують свою дію /Рішення КСУ від 16.04.2009 р. у справі № 1-9/2009
(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)/.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є
регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються
у порядку, встановленому Законом України “Про засади державної регуляторної політики у
сфері господарської діяльності” /ч.12 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»/.
Регуляторний акт – це:
• прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який
або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських
відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або
іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання;
• прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий
документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується
неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення
якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також
адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами
державної влади та суб’єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається
цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері,
нормативно-правовим актом /ст.1 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у
сфері господарської діяльності»/.
Роз’яснення Держкомпідприємництва щодо тлумачення цієї норми:
«Також ознаками регуляторного акту можна вважати наступні: регуляторні акти
мають мати владно-організаційний характер, прийматися (видаватися) уповноваженими
на це суб’єктами, встановлювати загальні правила безособистого характеру, розраховані
на багаторазове використання для всіх передбачених ними випадків, їм притаманна
стабільність, їхня юридична сила зберігається незалежно від виконання приписів акта в
часі.
Тобто з юридичної точки зору регуляторні акти розуміються як письмові
документи, що містять норми права і їх треба відрізняти від індивідуальних
(правозастосовних) нормативно-правових актів.
Також Закон уточнює, що якщо уповноваженим регуляторним органом прийнято
будь-який офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми
права, застосовується неодноразово та діє щодо невизначеного кола осіб і який (або окремі
положення якого) спрямовано на правове регулювання господарських відносин, а також
адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної
влади та суб’єктами господарювання, то такий документ також визнається регуляторним
актом».
З огляду на те, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок вступає в дію
лише після затвердження її відповідним рішенням органу місцевого самоврядування
і використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати за
земельні ділянки державної та комунальної власності і т.д., та є обов’язковою в тому
числі для суб’єктів господарювання, коло яких не є чітко визначеним, рішення органу
місцевого самоврядування про її затвердження, у відповідності до вищенаведених
положень закону, може мати ознаки регуляторного акта.
2. м. Трускавець включено до Переліку населених пунктів, віднесених до курортних,
затвердженого ПКМУ від 28.12.1996 р. №1576.
Середня вартість одного квадратного метра земель
населеного пункту в залежності від регіональних факторів місця
розташування (Цнм) визначається за формулою
В х Нп
Цнм = ———- х Км1. (10)
Нк
Значення коефіцієнта Км1 є добутком коефіцієнтів, які
враховують:
– чисельність населення,
географічне
положення,
адміністративний статус населеного пункту та його господарські
функції (додаток 1, табл. 1.2);
– входження в приміську зону міст з чисельністю населення
100 тис. чол. і більше ( додаток 1, табл. 1.3);
– наявність у населеного пункту статусу курорту (додаток 1,
табл. 1.4);
– входження до зон радіаційного забруднення (додаток 1,
табл. 1.5). /пп.3.7. Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського
призначення та населених пунктів, затв. Наказом Держкомзему України та ін. від 27.01.2006
р. за № 18/15/21/11/.
Для курортів гірських та передгірних районів Львівської області такий
коефіцієнт становить 2,3. (Табл.1.4.)
3. З огляду на те, що нормативно грошова оцінка землі є підставою для визначення розміру
земельного податку (ст. 272 ПК України), виходячи із якого визначаються граничні розмір
орендної плати за землі державної та комунальної власності (ст. 288 ПК України), зміна
такої оцінки може бути підставою для звернення орендодавця – Трускавецької міської ради з
вимогою про внесення змін до договору в частині визначення нормативної грошової оцінки
землі, а також розміру орендної плати. У випадку не підписання орендарем змін до договору,
орендодавець вправі звернутися до господарського суду з вимогою про внесення змін до
договору оренди.
Поряд з тим, враховуючи вимоги чинного законодавства, затвердження нової
грошової оцінки землі не створює обов’язок для орендаря по внесенню змін до договору в
частині зміни розміру орендної плати. Така позиція підтверджується практикою Вищого
Господарського суду України /Постанова ВГСУ від 04.11.2010 р. у справі № 41/81пд за
позовом Донецької міської ради до СТ «Монополь» про внесення змін до договору оренди
земельної ділянки/:
«Грошова оцінка землі передує укладенню цивільно-правових угод в тому числі
договорів оренди землі, а тому встановлення нової грошової оцінки земель породжує правові
наслідки стосовно договорів оренди землі, укладених після її встановлення, та не є
обов’язковою підставою для внесення до договору оренди земельної ділянки змін в частині
розміру орендної плати».
У відповідності до пп.288.1. ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної
плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Таким чином, з моменту застосування нової нормативної грошової оцінки землі,
орендар продовжує сплачувати визначену в договорі орендну плату на законних
підставах і не несе обов’язку по внесенню відповідних змін до договору оренди.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень