Три роки тому, а саме 30 грудня 2015 року, на «Трускавецькому віснику» появилася стаття «Великий Трускавець». В ній новий міський голова Трускавця Андрій Кульчинський вперше за два місяці від моменту обрання на посаду озвучив плани об`єднання Трускавця з сімома сусідніми селами (Станиля, Модричі, Доброгостів, Бистрий, Уличне, Орів та Зимівки).
У 2016 році ці плани були конкретизовані та неодноразово підтверджені. Відбулося ряд зустрічей, перемовин, круглих столів, і метою їх було напрацювати алгоритм створення Трускавецької ОТГ, котра була б самодостатньою, перспективною, процвітаючою.
Зараз завершується 2018 рік. Три роки, котрі пройшли від моменту озвучення плану створення «Великого Трускавця» – це втрачені роки та невикористані можливості.
У вищезгаданій статті були такі слова: «Добровільна реформа забуксувала і де-факто не відбулася. А був шанс реалізувати цей проект до виборів місцевих органів влади 2015 р. Потрібно було не заговорювати проблему, як це в Україні звикли робити, а більш жорстко підійти і провести адмінреформу у примусовому порядку».
Ці слова були сказані в грудні 2015 року, але їхня актуальність не втрачена і тепер. Україна виявилася розділеною на «Україну в ОТГ» та «Україну без ОТГ», на нову і стару України, що аж ніяк не сприяє порядку в державі та верховенства права. Одні території отримали значні кошти для ОТГ, а інші їх не бачили і не побачать. ОТГ навчилися жити по-новому (хай пробачить Порошенко використання його передвиборчого лозунгу), а решта міст, сіл та селищ продовжують жити в «країні рад».
Як не прикро, та найбільше вереску проти «Великого Трускавця» було саме у Трускавці, зі сторони тих політичних сил, котрі програли місцеві вибори 2015 року. І в групі Ігоря Кісака, і в групі Р. Козира через підконтрольні їм Інтернет-медіа всіляко нав’язувалася думка, що Трускавець – самодостатній курорт, котрому не треба ні з ким об’єднуватися, щоб не нести тягар зайвих видатків соціальної та бюджетної сфери. Якщо ж об`єднуватися, то тільки з Модричами та Станилею, але аж ніяк не з решта 5 селами.
Причина такої позиції окрім позірної «турботи про трускавецьку громаду» очевидна. Це боязнь програти вибори. Зрозуміло, що якби вибори до Трускавецької ОТГ проходили, для прикладу, в 2017 чи 2018 роках, то Андрій Кульчинський як головний промоутор «Великого Трускавця» не дав би жодного шансу на перемогу будь-якому іншому кандидату на пост мера, чи то пак голови ОТГ. А довибори в раду від навколишніх сіл не змінили б загального балансу в Трускавецькій міській раді, де більшість підтримує голову у всіх його починаннях.
Проте опоненти ідеї «Великого Трускавця» зіграли проти себе самих. Інакше кажучи, прорахувалися, і то конкретно. Найперше тому, що втратили шанс дострокових виборів міського голови, а відповідно і шанс показати себе людям, донести до виборців свої програми. По-друге, за цей час авторитет Андрія Кульчинського ще більше зміцнів, особливо на фоні мерів сусідніх міст Дрогобича та Стебника, котрі погрузли в кризах як свиня в багнюці. По-третє, адміністративно-територіальна реформа все одно відбудеться, і Трускавець буде центром великої (!) ОТГ, адже на Дрогобиччині згідно Перспективного плану не передбачено утворення жодної сільської ОТГ. Нагадаємо, що саме Модричі та Станиля найбільше виступали за сільські ОТГ, а підігравали їм в цьому в Дрогобицькій районній раді, переслідуючи власні меркантильні інтереси.
Політичні ігрища та свідоме затягування створення ОТГ на Дрогобиччині не принесло користі нікому – ні містам, ні селам, ні курортам, ні економіці, ні бюджетам. Виграла від цього тільки вузенька група чиновництва, котра звикла паразитувати, посідаючи при кожній владі якісь посади чи маючи «впливи». Дрогобиччина, яка й до того не була лідером, стала відвертим аутсайдером.
Нестворення жодного ОТГ на Дрогобиччині (винятком в 2018 р. стало хіба селище Меденичі) вдарило по селах, котрі втратили шанс отримати додаткові кошти на розвиток, як це мало місце в сусідніх Самбірщині чи Стрийщині. Курорт Східниця, для якого привідкрилися двері унікальної можливості формувати громаду та стати локомотивом розвитку майже всього гірського регіону Дрогобиччини, теж прирекли на «прив`язаність» до Борислава. Не зміг розправити крила і Стебник. А села біля Трускавця так і залишилися селами, залежними від ситуації на курорті, хоча могли і самі стати частиною цього курорту та брати активну участь в творенні його стратегії розвитку.
23 грудня ц.р. в новостворених ОТГ, у тому числі Меденицькій, відбудуться вибори. Після цього кожна громада отримає інфраструктурну субвенцію, суму якої розраховують, виходячи з обсягу території ОТГ і кількості населення. Зазвичай йдеться про кілька мільйонів гривень. Втім, ОТГ, які не утворилися у 2018-му, ці кошти, найімовірніше, вже втратили, зазначають у Львівському центрі розвитку місцевого самоврядування (керівник Галина Гречин). Про те, що Трускавець може втратити шанс «взяти» живі гроші, пані Гречин говорила у Трускавці на круглому столі ще в липні 2017 року (читай тут).
Навіть якщо об’єднання навколо Трускавця і відбулося б наступного року, то не відомо, чи ЦВК призначатиме вибори за рік до запланованих місцевих виборів 2020 року. Малоймовірно також, що вибори до ОТГ «приєднають» до президентських чи парламентських в 2019 році.
– Станом на сьогодні ці кошти вже втрачені. Тому що ми не знаємо, чи ця громада утвориться до 2020 року, а інфраструктурна субвенція на розвиток сільських територій закладена в законі про добровільне об’єднання. Тобто якщо буде прийняте рішення у 2020 році про утворення громад в адміністративному порядку, то ті громади, які утворяться, вже не будуть отримувати інфраструктурної субвенції, – пояснює Галина Гречин.
Наскільки ймовірним є запровадження у 2020 році примусового об’єднання територій, які п’ять років бойкотували децентралізацію? Заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський зазначає: нині закон передбачає лише добровільне створення ОТГ. Втім, він впевнений, що цей принцип уже вичерпав себе.
– Якщо говорити про досвід інших країн, практика показує, що рано чи пізно добровільність спливає і ми бачимо успіх. Чому такі успіхи не поширити на територію всієї України. Через сильну громаду формується потенціал і області, і всієї країни. Тому, якщо говорити про державницьку позицію, звісно, рано чи пізно ми прийдемо до того, що принцип добровільності вичерпає себе, – каже Ростислав Замлинський.
Противники утворення ОТГ навколо Трускавця використовували всі можливості, аби не допустити об`єднання курорту з сусідніми селами. Вони вимагали додаткових громадських слухань, робили спроби аналізу безперспективності існування «Великого Трускавця», підігравали місцевим князькам в окремих селах району. Найдужче боротьба проти «Великого Трускавця» точилася в 2016-2017 роках, натомість цього року всі сторони притихли і майже не обговорювали тему Трускавецької ОТГ.
Андрій Кульчинський, очевидно, махнув рукою на об’єднавчий процес, зрозумівши, що краще йому спокійно докерувати першу каденцію, дочекатися результатів президентських та парламентських виборів, а вже потім діяти згідно обстановки. В його руках є козирі, котрих не мають його головні опоненти, а саме ініціатива створення Трускавецької ОТГ та публічне декларування цього процесу. В будь-якому випадку він може невдачі списати на інтриги опозиціонерів, зате успіхи будуть в його активі.
І Козир, і Кісак залишилися біля розбитого корита. Як не парадоксально, але отримали вони саме те, чого хотіли – утворення «Великого Трускавця» поки що не відбулося. Але тепер стає зрозуміло, що цим Трускавець тільки позбавив себе зайвих грошей і опинився в когорті тих, хто спізнився на учту. Села до міста-курорту приєднають і так, але тепер Трускавець змушений буде обходитися без додаткових державних коштів.
Якщо ж в Україні влада поміняється кардинально і адміністративно-територіальній реформі в теперішньому форматі скажуть «Стоп!», то й тоді Трускавець швидше програє, ніж виграє. Бо землі нам не додасться, проблем не відніметься, а винними в тому, що курорт упустив свій шанс на збільшення в розмірі та втратив можливості розвитку і розквіту, будуть явно ті, хто найбільше волав проти «Великого Трускавця».
І тоді почнеться новий виток політичних ігор, в якому анти-отегешники замість атакувати змушені будуть оборонятися. І пояснювати людям, що не вони ошукали самі себе та Трускавець, а просто так несприятливо склалися обставини. Та чи повірить їм трускавецька громада?
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень