25-го лютого цього року в Трускавці за вказівкою міського голови Руслана Козира було демонтовано пам’ятник І. Франка, який стояв біля церкви св. Миколая. Цей постамент був встановлений за ініціативою громадських організацій – «Опора», «Молода душа», та небайдужих трускавчан всупереч волі Трускавецької міської ради, після того як в ніч з 19-го на 20-те серпня 2012 року бюст Каменяра в Трускавці був скинутий та вивезений комунальними службами фактично на смітник.
І ось що пише газета «Джерела Трускавця»: «Комунальні служби міста демонтували пам’ятник Івану Франку, який невстановлені досі особи розмістили восени минулого року вночі біля церкви Святого Миколая у Трускавці.
Оскільки досі ніхто не заявив своїх прав на цей пам’ятник, комунальники на вимогу багатьох громадських організацій міста прийняли рішення про його демонтаж.
На думку міського голови Руслана Козира, цей пам’ятник Івану Франку Трускавець передасть місту Слов’янську в знак нашого побратимства, як символ торжества ідей Великого Каменяра та спільних устремлінь трускавчан та слов’янців побудувати щасливу і єдину Українську державу».
Хочеться нагадати трускавецькому міському голові Руслану Козиру, що ці так звані «невстановлені досі особи» зверталися до нього відразу після повалення бюсту з відповідним зверненням, яке було зареєстроване в Трускавецькій міській раді. Більше того, відносно цієї події шостого вересня 2012 року за участю ініціативної групи по відродженню пам’ятнику Івану Франку відбулася прес-конференція в прес-клубі у місті Львові, про яку було відомо ЗМІ, онуку Івана Франка Роланду, діаспорі в Канаді. А тепер хочу нагадати Руслану Козиру та пану Гуку імена ініціативної групи «невстановлених осіб», це Василь Кирилич, журналіст «ТІТ»; Євген Бродзінський, представник громадянської мережі «ОПОРА»; Василь Яворський та Наталія Барабаш, члени ГО «Молода душа». Отож, це була перша брехня, розповсюджена газетою «Джерела Трускавця».
Друга брехня – це дезінформація, що начебто пам’ятник Івану Франку був встановлений «вночі біля церкви Святого Миколая у Трускавці». Заявляємо, що бюст Каменяру був встановлений вдень, більше того, отець Петро Івасівка сам запропонував місце, де можна поставити монумент, оскільки він не погоджувався поставити його на прилеглій території до церкви. Що і було зроблено.
Далі більше, цитую цю ж газету: «Оскільки досі ніхто не заявив своїх прав на цей пам’ятник, комунальники на вимогу багатьох громадських організацій міста прийняли рішення про його демонтаж». Тому я прошу офіційно газету «Джерела Трускавця» повідомити коли і які саме громадські організації прийняли рішення про демонтаж пам’ятника Івану Франку в Трускавці? Хочеться дізнатися, чи в компетенції комунальників міста вирішувати питання щодо демонтажу пам’ятників?
А ще пригадується обіцянка Руслана Козира: «Запевняю громаду міста Трускавця, що ми не тільки відновимо бюст Івана Франка, але й зробимо усе можливе, аби в нашому місті Іван Франко – Каменяр, Вічний Революціонер – постав величним пам’ятником у бронзі, як приклад незнищенності українського духу та символ нескореності у відстоюванні національних ідеалів».
Пан Козир свого слова так і не дотримав, більше того, він зніс монолітний бронзовий монумент Каменяру, до якого сам немає жодного відношення, та ще й хоче його подарувати місту-побратиму Слов’янську, на що він не має ані морального, ані юридичного права.
Думаю, Руслана Козира ніхто не засудить, і, якщо в цьому є необхідність, Р. Козир може подарувати місту Слов`янську пам’ятник Степану Бандері, поставлений перед виборами за його ініціативою.
А тепер звертаюся особисто до Руслана Козира щодо люстрації. Як можна розцінювати Ваші слова: «Люстрацію прошу почати з мене. Люстрація повинна безпосередньо торкнутися влади нинішньої – мене особисто і всього діючого депутатського корпусу…»? А може досить воювати з пам’ятниками? А може час зайнятися комуналкою, дорогами? А може час згадати про обіцяну «чесну владу та заможну громаду»? Адже незабаром кінець Вашої каденції. Час подумати, що Ви залишите після себе. Розпочався піст, і варто пам’ятати слова Старого Завіту: «… брехня страшна тим, що на вустах слабких вона є завжди».
P.S. Наша пропозиція залишається простою і зрозумілою. Демонтований бронзовий пам’ятник Франку поставити в скверику на розі вулиць Степана Бандери та Івана Франка на його історичне місце, а відреставроване погруддя подарувати одній зі шкіл міста Трускавця, і назвати цю школу іменем Франка. То що в цьому поганого?
Євген Бродзінський, голова ГМ «ОПОРА» в м. Трускавці
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень