Вона працює в медичній галузі міста з 1985 року. Спочатку на посаді завідувачки жіночою консультацією, згодом завідувачкою відділення вторинної медичної спеціалізованої допомоги Трускавецької міської лікарні. Медичну освіту здобувала в Івано-Франківському медичному університеті. Корінна трускавчанка у третьому поколінні, її коріння – родина Мацьків. Після закінчення інституту залишилася жити у місті разом з родиною, чоловіком та двома донечками.
Багато хто одразу зрозумів про кого йдеться, адже вона досить відома лікар-гінеколог, розумна, порядна, поміркована і водночас непересічна особистість – Леся Зенонівна Нич. Їй слово.
– Андрій Богданович – людина, якій я вірю. Знаю його з перших днів, відколи він прийшов працювати у нашу міську лікарню лікарем-невропатологом. Потім спостерігала за його роботою на посаді завідувача неврологічного відділення. І знаєте, люди найкраще пізнаються у щоденній праці, коли ти щодня довіряєш цьому колезі, усвідомлюєш, що він завжди може тебе зрозуміти, підтримати і не зрадити. Це дуже важливо.
Останні роки я спостерігаю за його діяльністю на посаді міського голови і скажу, що він абсолютно не змінився. Він був простим і зрозумілим до посади головного лікаря, і він залишається таким сьогодні на посаді міського голови Трускавця. З ним завжди можна поспілкуватися, і він завжди вислухає та спробує допомогти. Це та важлива риса, яка притаманна хорошому лікарю і яка робить його хорошим керівником. До нього в кабінет можна було прийти і сказати свою думку, не боячись несподіваного гніву, несприйняття чи зарозумілості, що притаманні деяким керівникам.
Є ще одна риса, яка мені дуже імпонує: він завжди вимагав від підлеглих особистого прогресу, удосконалення вмінь та знань. Мені дуже запам’яталася його фраза: «Працюйте над собою, розвивайтеся, а я зроблю все, щоб у вас були умови для роботи та вдосконалення». Мені імпонує такий стиль роботи, і я надіюся, що він не зміниться.
Щодо політичної ситуації у місті та моїх політичних вподобань, то мені здається, що ситуація, яка склалася у міському політикумі, є віддзеркаленням ситуації в державі. Вона складна. Я завжди декларувала своє ставлення до загальнодержавної політики, адже мені близький проєвропейський розвиток моєї країни і нашого міста зокрема. Хочу, щоб Трускавець був справжнім європейським містом, і я його таким бачу. Мої фаворити – це люди, які бачать саме такий шлях розвитку.
Звісно, політика – це завжди складна справа, в якій використовувалися заборонені прийоми. Мені ж більше імпонують інші методи політичної боротьби: коли кандидатів оцінюють по справах. Судити треба чесно, зважаючи на зроблене, умови, в яких працювала людина, звертати увагу на засадничі речі, коли з малих кроків починаються великі досягнення. Я б насправді дуже хотіла, щоб було менше бруду, щоб боротьба була чесна і виграв направду сильніший кандидат, достойний бути переможцем. Мені не зовсім до вподоби та ситуативна коаліція, коли опоненти об’єднуються у боротьбі проти чинної влади і часто таке об’єднання має на меті очорнення кандидата. Це не справедливо, адже вони в кращих, вигідніших умовах. У чинного мера є повсякденна робота, а в інших поки що тільки обіцянки.
Коли ти цікавишся життям міста, маєш можливість спостерігати за його змінами. Я бачу, що Андрій Кульчинський прагне щось зробити. Він щодня працює над розвитком, намагається притягнути до міста інвестиції, пропагувати курорт за кордоном. І хоча є різні «але», є також речі, які б мені хотілося змінити, однак я адекватно оцінюю можливості. Крім того я знаю, як Андрій Богданович ставиться до критики, він це робить як вихована та культурна людина. Мені імпонує те, що він не вдається до приниження опонентів, а просто добре робить свою щоденну роботу і йде далі. Він сучасний, молодий, інтелігентний. За такими майбутнє.
Газета «Трускавецький вісник»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень