Навіть пішовши з посади міського голови Трускавця, Лев Ярославович Грицак активно цікавиться проблемами міста-курорту, думає над шляхами їхнього вирішення. І не тільки думає, а й продовжує виконувати свої зобов’язання перед містом. Адже свого часу йому виявила довіру рекордно велика кількість трускавчан, причому двічі. Тому думка про місто, його мешканців, турбота про майбутнє Трускавця – це те, що не полишає колишнього керманича курорту. І ця його думка важлива для багатьох, адже він – помітна постать, вагома величина у політичному житті Трускавці. Сьогодні генеральний директор ГКК «Карпати» Лев Грицак погодився відповісти на кілька наших запитань.
– Леве Ярославовичу, розпочнемо з тривожного. Нещодавно довелося почути, буцімто вхід на територію «Карпат» закриють. Це правда?
– Мені часто радили зробити вхід на територію закритим, як це є в багатьох комплексах Трускавця, де пускають виключно «своїх» гостей. Частково це було б правильно, адже парк потребує догляду та значних капіталовкладень. А сюди приходять не тільки гості з інших санаторіїв, а й багато місцевих, тут грають у футбол на спортивному майданчику, буває, що навіть крадуть екзотичні рослини. Тому тих, хто пропонував обмежити вхід на територію «Карпат», можна зрозуміти. Та я принципово не погодився на це, адже пам’ятаю про свою обіцянку мешканцям міста і хочу хоча б у такий спосіб долучати людей до прекрасного, до єдності з природою, її вічною та живою красою. Тому вхід в «Карпати» залишається відкритим і ми раді завжди долучитися до культурного відпочинку як мешканців міста, так і гостей курорту. Вважаю, що відвідини ними парку «Підгір`я» в цілому та міні-зоопарку зокрема – хороший вклад у загальну справу, яку маємо робити всі задля популяризації курорту.
Свого часу я зобов’язувався створити для трускавчан зоопарк. Планувалося, що на території біля озера буде споруджено комплекс, до складу якого увійшли б і спортивні споруди, і аква-парк, і пляжі. Невід`ємною частиною цього комплексу, на який вже знайшовся був інвестор, мав бути і зоопарк, планувалося розвивати інфраструктуру. Та події склалися так, що я не встиг довершити задумане, а та влада, яка прийшла після мене, мала інші пріоритети, якісь свої меркантильні інтереси. Але все-таки трускавчани та гості міста мають можливість безкоштовно відвідувати зоопарк. Мова йде про міні-зоопарк, розміщений на території ландшафтного парку «Підгір`я» біля нашого готельно-курортного комплексу «Карпати».
– Леве Ярославовичу, на популярному сайті «Трускавецький вісник» інколи можна почитати образливі коментарі у Вашу адресу. Це заздрість людей чи щось інше?
– Знаєте, мене найдужче смішить той факт, що цей сайт пов`язують зі мною, буцімто я маю на його власників чи адміністраторів якісь впливи. В той же час саме там були розміщені найбільш критичні матеріали в мою адресу. Я не заперечую потреби конструктивної критики, можу вести дискусію з людьми, які не бояться показати своє лице. А безіменні коментарі – це те саме, що непідписані (чи підписані псевдонімами) публікації в газеті «Голос ради». В офіційному друкованому органі міської ради пишуть, буцімто я бився перед виборами, подають такі дурниці, що навіть нема що відповісти. В мене інколи складається враження, що це хворі люди, на них не треба реагувати, їх треба пожаліти, можливо допомогти з лікуванням…
Щодо коментарів на «Трускавецькому віснику», то я прекрасно знаю хто пише і що пише. Так, наприклад, є там Остап, наш сусід, який мене поливає брудом. За що? Тільки за те, що я в час керування Трускавцем відмовився купувати бруківку для міста у нього, а обрав найкращу бруківку від львівського підприємства «Магік». Бо тут він з батьком робили ту бруківку, образно кажучи, «на коліні». І хоча я потім особисто для власних потреб і купував дещо в цього Остапа, зокрема решітки та інше, але він озлобився на мене ще за той випадок, коли ми йому відмовили. А не можна було брати неякісний товар, бруківку, яка через рік-два розсиплеться.
Ще один коментатор злиться, що ми його звільнили з роботи з «Карпат». Але було за що – в деталі не хочу вдаватися. Ну а те, що коментатори з міської ради за чиєюсь командою намагаються мене очорнити – це не дивно. Якщо їхні газети не читають, то вони пробують своїх п’ять копійок вставити бодай тут, де люди дізнаються найбільше інформації про події в Трускавці.
– Нещодавно Вам перемивали кісточки і в програмі «Люстрація» на ЗІКу…
– Я дивився цю телепередачу, вважаю, що Олексій Балицький вів себе достойно, грамотно, спростував всі закиди та звинувачення у свою адресу. Дійсно, коли він прийшов працювати в КП «Парк курортний», я ще був у «Батьківщині», згодом мої шляхи з цією політичною силою трохи розійшлися…
Та хотів сказати про інше – мене найдужче здивував коментар такого собі Б. Процишина, особи, з якою я вперше ближче познайомився у 2006 році. Тоді його мама та він вчинили на мене наклеп, а фактично оббрехали мене. Якщо пам’ятаєте, то тоді на мене звели наклеп, ніби я побив пані Процишин, яка була головою виборчої комісії. Я собі не міг уявити, що вчителька української мови, яка мала б прищеплювати учням любов до правди та повагу до людської гідності, може собі дозволити таку фальш. Моє щастя, що вони не знали патфізіології людини, що синяки на тілі отримують жовтий колір від розпаду гемоглобіну у гемосидерин на третій – п’ятий день. А вони звернулися в судмедекспертизу після мого відвідування виборчої дільниці на другий день і ця жінка оголювала руку і демонструвала три жовті синяки. Бог є на небі і мене не вдалося оббрехати, як вони собі планували.
А теперішні висловлювання цього Процишина, який, до речі, не раз підходив до мене та вирішував справи, адже мав бізнес у курортному парку (рекламні щити турфірм нижче бювету) – це показник його морального рівня, якщо не сказати моральної убогості. Він не лише вкотре показав свою «культуру» та «вихованість», але й компрометував таким чином нашу інтелігенцію, адже походить з сім`ї вчителів…
– Леве Ярославовичу, давайте не будемо про погане, а краще поговоримо про хороших людей. Всі ми знаємо, що в місті біда, влада Трускавця себе повністю дискредитувала. Та чи є щось хороше, чи є якісь світлі промінчики у цій безоглядній тьмі, в яку вкинув Трускавець теперішній керманич?
– Так, варто завершити нашу розмову на позитивній ноті, адже якщо говорити про всі зловживання, які творяться у місті, то це можна робити годинами. Один факт вигнання книжкового магазину задля чиїхось меркантильних інтересів чого вартує. Або кадрові призначення, які в певній мірі впливають і на тарифи (для прикладу, призначення Петра Іванишина другим директором водоканалу та рівень його зарплати).
Я радий, що в місті є люди, які зможуть повернути вектор розвитку на краще, бо вже показують хороший результат. Так, мені дуже імпонує ідея Ігоря Кісака поставити статую Христа-Спасителя – це великий позитив, дуже солідна справа і водночас досить непроста. Цей проект – це можливість об`єднати нашу трускавецьку громаду, яка ще не є достатньо згуртованою. Тому намагання перешкодити втіленню цієї ідеї вважаю неприпустимими. Що стосується коментарів, що нам треба щось оригінальне, а це копія, то скажу так: копія – це не плагіат. Принаймні не буде жодних зауважень до фігури, як це було з «оригіналом» пам’ятника Бандері, який, на мою думку і на думку багатьох мистецтвознавців, є досить невдалим витвором.
Ще одна людина, яку хочу тут згадати – це Ігор Пілько. В 2006-2010 роках він очолював опозиційну до мене фракцію «Наша Україна» в міській раді, найбільшу, до речі. Незважаючи на те, що інколи між нами було різке протистояння, а одного разу мене намагалися підставити, спробувавши дати хабар, та у важливих для міста питаннях ми з Ігорем Федоровичем знаходили спільну мову.
Ми ніколи не були друзями ні з Ігорем Кісаком, ні з Ігорем Пільком, у нас були різні погляди, різні бачення, але зараз у їхній діяльності я бачу позитив, прагнення об`єднати громаду, погляд у перспективу – як вирішувати проблеми міста. Маю на увазі як давні проблеми, так і ті, які накопичилися протягом останніх років.
З молодшого покоління спостерігаю за діями Олексія Балицького та Андрія Кульчинського. Перший, на мою думку, дуже позитивно зарекомендував себе на обласному рівні, про що свідчить і його нещодавнє призначення на посаду директора департаменту екології облдержадміністрації. Натомість Андрій Кульчинський показав себе як хороший керівник міської лікарні, довелося чути багато хороших відгуків від працівників лікарні, лікарів, медсестер тощо.
Є й інші достойні уваги люди в Трускавці, зокрема і в складі депутатського корпусу,і поза ним. Ось нещодавно таксисти показали, що вони не будуть миритися з несправедливістю – так, до речі, було і за моїх двох каденцій, ці люди завжди дуже чутливі до фальші чи неправди. Є багато патріотів, які вболівають за долю рідного міста, але просто роблять свою роботу, не стали ще публічними людьми. Часи змінюються – і змінюються люди. Приклад Майдану показав, що рабська психологія – це не для нас, українців.
Це добре, що у Трускавці є люди, які вміють мислити позитивно, на перспективу, адже не завжди будуть темні дні, криза та непевність. Вірю, що мир принесе стабільність і що в Україні все буде гаразд. А буде все добре в нашій рідній державі – тоді все буде добре і в Трускавці.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень