Чи у правильному напрямі рухається Євромайдан? Чи можна вірити його лідерам? Чим Він закінчиться (саме так, Він з великої літери, бо Він цього заслуговує)? Що далі? На ці питання не збираюся відповідати, бо все в руках Божих. А от про провокаторів та тих, які хочуть заробити собі політичні бали на місцях, згадати варто. Бо акції бойкоту, переслідувань, цькувань, улюлюкань та пікетів неугодних не є європейськими по духу. Але про все по порядку.
Останнім часом Євромайдан опанували провокатори. Це не моя суб`єктивна думка, це очевидна реальність. Свідченням цього є братчики Корчинського, штурм Адміністрації президента 1 грудня, замасковані «під народ» тітушки, ультра-радикали. Це щодо Києва.
На місцях натомість є свої провокатори, які під «шумок» Євромайдану вирішують помститися своїм політичним чи економічним конкурентам. Для цих провокаторів революція – нагода доказати свою значимість, бо в інакший спосіб зробити це вони не вміли і не могли.
Те, що треба було робити із самого початку, а саме перебирати районним та обласним радам на себе владні повноваження, забираючи ці делеговані повноваження в держадміністрацій, на місцях почали робити аж тепер. Але добре й так – краще пізно, ніж ніколи. Дійсно, РДА та ОДА – оплот режиму, осередки підтримки діючої влади, бо вони якраз елемент системи цієї влади, гвинтик, на яких тримається ця махіна.
Система має і економічні підвалини, тому розхитувати її намагаються бойкотами. Правильно це чи ні? Однозначної відповіді немає.
Коли я чую заклики бойкотувати російські товари, це мене дратує хоча б тому, що я свідомо не купую саме російських товарів вже кілька років. Свідомо і без нагадувань.
Коли я чую про бойкот товарів, за якими стоять власники-регіонали, у мене двояке відчуття. З однієї сторони, підтримую. З іншої – ні. Так, я можу не купувати цукерки «Конті», але святий Миколай через фонди Соцстраху подарував для моїх дітей подарунки саме від цієї фірми. Що робити? Не брати? Але гроші вже проплачені. І це мої гроші, які пішли на користь цієї фірми без моєї на те згоди. Така система.
Так, я можу не купувати в «Епіцентрі», але чи інші торгівельні мережі не підтримують цей режим сплачуванням податків? Звідки я знаю, що купуючи продукти в «Барвінку», «Рукавичці», «Колібрісі», «Фуршеті», «Вишеньці» чи «Болонні» чи на місцевому ринку, я підтримую чи не підтримую економічну міць влади, системи, Партії регіонів і т.д.?
Зрештою, невже я як трускавчанин підтримуючи акції протесту та бойкоту, мав би закликати відпочивальників утриматися від відпочинку в Трускавці? Бо ж тут є не тільки санаторій, яким керує очільник місцевої ПР, але і санаторії власності Юрія Бойка, Рената Ахметова, інших олігархів. Зрештою, є і санаторій МВС, є військовий, інші відомчі заклади, є ряд інших оздоровниць, які за цією логікою треба пікетувати.
Врешті-решт, я мав би пікетувати фірму «Арко», до якої має стосунок Руслан Козир, пов`язаний бізнесово-фінансовими стосунками із росіянами.
То що, оголосити бойкот їм усім і стати на позиції, ворожі місту, яке розвивається саме завдяки надходженням від цих «ворогів»? А якщо ці «вороги» – національні товаровиробники?
Ідемо далі. Як свідомий патріот я мав би відмовитися не тільки від води, яку мені постачає водоканал, за яким, кажуть, стоїть депутат ВРУ від Партії регіонів Василь Хмельницький. Я мав би відмовитися від споживання газу (по-перше, «москальський» продукт, а по-друге, облгази є власністю тих, хто підтримує режим). Я мав би відмовитися від споживання електроенергії (пригадайте, кому належить Львівобленерго), відмовитися від мобільного зв`язку і тим більше від Інтернету, відмовитися від послуг банків, врешті-решт, не хочу навіть дихати тим повітрям, яким дихають «посіпаки Януковича і Азірова».
Скажете, що я утрирую? Так. Просто за цими акціями протесту та бойкоту на місцевих рівнях бачу політичні плани і чинного міського голови Трускавця, і чинних депутатів, які мали б сказати так: «Жоден з тих, хто був і є зараз при владі, не має морального права бути у владі після Євромайдану». Але вони це не скажуть, бо бояться за своє корито.
Щодо Партії регіонів. Після виходу з «Батьківщини» Бог милував мене від вступу до будь-якої партії, а ПР і поготів. Але знаю, що в цій політичній силі, як і в будь-якій іншій, є люди нормальні, порядні, а є покидьки. І так від верху до самого низу.
Тому особливо близька мені «Свобода» з її вимогами люстрації. Правда, після виявлення компартійного минулого Ірини Фаріон ці вимоги затихли, на жаль. Та все одно, Євромайдан колись закінчиться, а я вірю, що Він закінчиться переможно та з тріумфом, от тоді потрібно не тільки всі пам`ятники Леніну та іншим ворогам українського народу знести, що тільки вітається, але й зробити все, щоб ті, хто заплямував себе, не мали можливості знову бути при владі. Для прикладу, біля 90% чинного складу депутатського корпусу Дрогобицької міської ради, значна частина депутатів ТМР різних скликань, колишні члени КПУ, а можливо і члени ПР.
Тоді стане видно, що «ворогами народу» є не лише члени ПР, але окремі члени більшості політичних сил України – і КПУ, і «Фронту змін», і «Батьківщини», і інших.
Люстрація повинна б передбачити повну перевірку ВСІХ тих, хто з 1991 до 2013 року займав посади у виконавчих та законодавчих органах влади. Люстрація повинна бути застосована і до суддів та прокурорів, до податківців та митників і це далеко не повний перелік. Інше діло, ХТО буде робити люстрацію? Чи будуть це достойні люди, яким можна довірити таку важливу місію?
В Польщі є Інститут національної пам`яті, якому довіряють і який власне здійснює люстрацію тих, хто працював у спецслужбах, хто співпрацював з ними, хто вчинив зло нашому народу. У нас ті, хто чинив зло народу, хто підвищував тарифи, хто наживався на громаді та її добрі, хто ігнорував потреби простого люду і хто працює на спецслужби, зараз найголосніше кричать. І нічого їм за це не буде при будь-якій владі – ось в цьому специфіка України, її темна сторона, про яку не прийнято говорити.
Бо дуже просто людей, які прийшли на віче, повести пікетувати санаторій «Карпати», як це зробив депутат Процишин 8 грудня. Чому ж він не повів цих людей куди-інде, а повів саме туди, де відпочивають люди і працюють робітники, які жодного стосунку до ПР не мають? Бо такий його «план», який додасть йому політичних балів на майбутнє…
Дуже просто наліпити наклейку «Власник-регіонал» на окремі ресторани чи готелі, але чи простий народ ходить по ресторанах чи відпочиває в дорогих готелях? Тому акції бойкоту від окремих горе-патріотів межують з божевіллям і є явно провокативними по духу, як і «стовпи ганьби», на яких «вішатимуть» неугодних тим, хто узурпував право говорити від імені народу чи громади.
Необдумані рішення та непроаналізовані добрі наміри ведуть до поразки, а не до перемоги. На щастя, є в керівництва Євромайдану тверезомислячі люди, що обнадіює
Стережіться фальшивих пророків! – застерігав наш Господь Ісус Христос. В наш час ці слова актуальні не лише в релігійному, але і в політичному плані. Будьмо мудрими та просімо у Господа розважливості, щоб відрізнити зерно від полови…
Попри все, я вірю в успіх Євромайдану, бо це наша спільна справа. Нехай нам допоможе Господь. А теми бойкотів, люстрації, якісних змін нової влади можна буде обговорити тоді, коли на руїнах злочинного режиму святкуватимемо перемогу. Тільки бажано святкувати без алкоголю, бо робота, яка чекає Україну після ейфорії святкувань, потребує гарячих сердець, холодних голів, умілих рук і тверезого мислення.
Дай нам сили, Господи!
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень