Минув рік, як до влади в Дрогобичі прийшла команда Олексія Радзієвського. Стало зрозуміло, що задекларовані в передвиборчій програмі обіцянки міського голови залишилися цяцянками.
Чи не головним опозиціонером до нинішнього мера виступає Михайло Ваврин. З ним ми говоримо про те, що нині діється в Дрогобичі, що він і очолювана ним фракція “Батьківщини” зробили за цей рік, які мають плани на майбутнє.
– Михайле Васильовичу, що Вам як депутату Дрогобицької міської ради найбільше вдалося зробити за цей рік, а що Ви планували зробити, але не виконали?
– Депутатський корпус формується на всю каденцію, на чотири роки. Зрозуміло, що програма дій партії “Батьківщина” теж закладена на чотири роки. Я мав надію, що буде більше депутатів від нашої політичної сили. Але в силу об’єктивних і суб’єктивних обставин маємо чотирьох депутатів, причому лише двоє з них виявили бажання працювати у фракції. Звичайно, записати це до здобутків не можна.
– Чому так сталося?
– А так станеться і на виборах до Верховної Ради України, коли буде змішана форма виборів депутатів – пропорційна і мажоритарна. Депутати від політичних сил мають обов’язок перед партією, а мажоритарники вважають, що вони здобули мандат своїм авторитетом, а партія і її лідер – це щось вторинне.
– А хто з Вами ще у фракції?
– Зі мною у фракції ще Михайло Лужецький, а Роман Пукало і Богдан Недбальський офіційно у фракцію не ввійшли.
– Але і Михайло Лужецький ніби не в опозиції до Олексія Радзієвського.
– Опозиція-не опозиція – це його переконання. Але лінії партії він на сесії дотримується, скажу до його честі. Більшості тих рішень, які приймає Дрогобицька міська організація “Батьківщини”, дотримуються і Богдан Недбальський, і Роман Пукало. Разом з тим по господарських питаннях, зокрема щодо приватизації об’єктів комунального майна, в них інша точка зору. Але я не вважаю це великим гріхом.
– Однак повернемося до здобутків.
– Щодо здобутків, то мене тішить, що у міській раді формується депутатський корпус, який має свої погляди на розв’язання господарських проблем. Це вже більше десятка депутатів. Вони виявляють ініціативу, наполегливість, мають свою думку. Особисто я піклувався у раді й піклуюся виконанням соціальних програм. Це найбільш чутливе на нинішній час питання. Мені прикро, що міський голова не розділив мою позицію і позицію нашої фракції щодо створення соціальної аптеки, хоча такий пункт у його передвиборчій програмі був. Скажімо, ми маємо дві комунальні аптеки, майно яких належить обласній раді, але за оренду приміщення вони платять нам. Можна їх позбавити права оренди, і тоді будуть здешевлені ліки. На превеликий жаль, міський голова не береться за розв’язання цієї проблеми, хоча я йому неодноразово писав з цього приводу і казав. Але, мабуть, йому це не болить.
– Чи задоволені Ви діяльністю міського голови та його команди за рік, що минає?
– Я маю своє ставлення до міського голови і не поділяю його політичних поглядів. Я це говорив давно і повторюю знову, що Олексій Радзієвський не розв’язує проблеми Дрогобича, а займається популізмом. За перший рік своєї каденції він не окреслив жодного стратегічного напрямку. Разом з тим є рішення, які команда міського голови приймає заради Дрогобича, і я їх підтримую, бо розумію, що це треба підтримати. Ми живемо в місті, і незалежно від міського голови функціонує господарка. На це не впливає одна особа. Вона може лише братися з ентузіазмом за цю роботу, а може формально її виконувати, але все одно ці справи будуть йти в місті.
– Чи маєте вже узгоджену кандидатуру від “Батьківщини” на виборах 2012 року по Дрогобицькому виборчому округу?
– Звичайно, ми ці питання обговорювали і обговорюємо. Ще півроку тому ми основну ставку робили на Андрія Шкіля, який опікувався Дрогобиччиною. Але коли пішли політичні репресії проти Юлії Тимошенко, ми вирішили пошукати кандидатів серед місцевих, які тут живуть, сформувалися, тобто яких тут знають, зі свого середовища. Коли розпочнеться передвиборча кампанія, ми будемо підтримувати кандидатуру Романа Ілика, голови Львівської обласної організації партії “Батьківщина”. Сподіваюсь, що нас у цьому підтримають дрогобичани й інші партії. Звичайно, ми будемо обговорювати кандидатури й інших осіб, але вже давно визрів принцип, що треба обирати когось свого, з місцевих, а не приїжджих. Це дуже важливо, бо якщо буде змішана система виборів, то повинен перемагати той, хто тут живе, аби потім “тушкою” не перебігти до інших політичних сил. Наша партія вже обпеклася на цьому. Ви знаєте, що 50 народних депутатів України, які йшли від Блоку Юлії Тимошенко, зараз знаходяться в інших фракціях, здебільшого у фракції Партії регіонів. Мабуть, це головний недолік нашої лідерки, що кандидати підбиралися не з позицій відданості, моральності, патріотичності, а з якихось інших. Хочу сказати, що в Дрогобичі створений Комітет опору антиукраїнській диктатурі. Його головне завдання – це виховання кадрів не лише до Верховної Ради України, а й до місцевих органів влади, погодження наших дій на місцевому рівні, визначення стратегічних напрямків.
– Як депутат міської ради, які плануєте на наступний рік основні напрямки роботи для себе?
– Ми маємо стратегічні напрямки роботи, які залишаються й надалі. Насамперед слід навести лад у земельних питаннях. Це є великою бідою міського голови, що й досі не наведено лад у питаннях плати за оренду землі, її приватизації й таке інше. Створена тимчасова комісія, але, на превеликий жаль, вона чомусь проявляє бездіяльність. Другий напрямок – це питання приватизації об’єктів. Їх зараз залишилося дуже мало, а земля і майно – це основне поповнення бюджету розвитку. Я, наша фракція, небайдужі депутати в міській раді будуть займатися цими питаннями принципово, об’єктивно і наполегливо. Третє – це формування бюджету. Проект державного бюджету на 2012 рік є несоціальним, антинародним, тому ми на місцях прагнемо залишити соціальні напрямки допомоги вкрай збіднілим верствам населення, вишукуємо кошти і надаємо допомогу. Четверте питання – тарифна політика. Вона залишається дуже гострою. До сьогоднішнього дня невідомо, якою буде ціна на газ, і влада це замовчує. Ми будемо вживати всі заходи, аби допомогти людям, які не зможуть оплачувати за теплоносії. Це економічні й соціальні питання. А п’ятий напрямок – політичний. Ми будемо дбати за збереження гуманітарного блоку. Нинішня влада ліквідувала посаду заступника міського голови з гуманітарних питань. Ця робота ведеться дуже в’яло, без особливого бажання з боку тих людей, яким її довірили. Гуманітарна політика в Дрогобичі буде важливою для мене як для депутата і голови партії.
– Чи не будете Ви особисто як депутат, чи лідер фракції, чи голова партії ініціювати відставку міського голови чи когось із його заступників?
– Скажу відразу, що ініціювати відставку міського голови чи будь-кого з його команди – для мене чи для моїх колег не є самоціллю. Перш за все, проведемо глибокий аналіз діяльності міської влади за цей рік. Мабуть, ви читали безадресне інтерв’ю Олексія Радзієвського в газеті “Галицька зоря”, невідомо ким написане. Знаєте, цитати філософів і комуністичний набір загальних фраз. Ми хочемо почути звіт міського голови, обговоримо його насамперед на Комітеті опору диктатурі. Якщо міський голова не захоче, ініціюватимемо його звіт перед громадськістю, адже це його обов’язок, і це передбачено чинним законодавством. І вже тоді будемо радитися з колегами-депутатами, головами політичних партій, чи стоятиме питання про ініціювання довіри чи зняття з посади міського голови і членів його команди. Це вже буде колективна думка. Міський голова за рік не спромігся бодай окреслити свої наміри, все відбувається стихійно. Прикро, що йому зараз трошки здоров’я не допомагає, але я не побачив чіткої стратегії розвитку міста.
– Якось на оперативній нараді в ратуші мова зайшла про пасажирські перевезення. Олексій Радзієвський звинуватив Вас у тому, що, мовляв, Ви маєте до цього стосунок, один чи два маршрути.
– Знаєте, в Дрогобичі говорять нібито про реформу пасажирських перевезень, і вже тричі оголошують проведення конкурсу. Але мова йде лише про переділ ринку, заміну перевізників. Я пропонував свою програму в цій галузі. Подивіться, як Львів пішов далеко в цьому стратегічному напрямку. А ми тільки думаємо, як би замінити того чи іншого перевізника. Моє бачення просте: на базі комунального підприємства створити потужну фірму з перевезення пасажирів. Треба добитися, щоби за пільгове перевезення пасажирів держава нам повертала гроші. А це немалі гроші! Ще попередній владі можна було за рік отримати до мільйона гривень за пільгове перевезення пасажирів. За ці гроші можна було би закупити транспорт, який би перевозив саме пільгових пасажирів, скажімо, зробити один маршрут по Дрогобичу. А що ми бачимо? Стоять старші люди, маршрутка забирає одного-двох, а решта далі чекає, поки надійде їхня черга. Годину чекають, щоби під’їхати сто-двісті метрів, бо не можуть ходити. Щодо звинувачень Олексія Васильовича, то його манера відома, ще з радянських часів, совітська. Найкращий захист для нього – це напад на іншу людину. Михайло Ваврин говорив, говорить і буде говорити, що жодного мого особистого інтересу, чи інтересу родини, до перевезення пасажирів немає. Нема мене там. Не маю я і найманих працівників. Але ця тема мені близька з 1999 року, коли Олексій Васильович лобіював інтереси фірми “Сігма”, зганяв з маршрутів автобуси державного автотранспортного підприємства в Дрогобичі, забрав у нього маршрути Дрогобич-Львів і Львів-Дрогобич. Це стало однією з основних причин, що занапастили це підприємство, бо воно не могло вижити лише на збиткових сільських маршрутах. Мені прикро, що ті, хто крутиться нині біля Олексія Васильовича, його помічники, радники, знають це, але чомусь усе викривлюють і показують в іншому світлі.
Анатолій Власюк, часопис “Тустань”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень