Саме про це, відповідаючи на моє запитання, сказав кандидат у народні депутати України на прес-конференції, яка відбулася минулої середи, 8 серпня, в трускавецькому санаторії “Карпати” на тлі портрету Тараса Шевченка і двох прапорів Партії регіонів.
Мені здалося, що жоден з присутніх не повірив у ці слова, бо знаємо, як відбувається голосування у фракції Партії регіонів за помахом руки сумнозвісного Чечетова.
Претензії Михайла Янковського на перемогу в Дрогобицькому виборчому окрузі мені видаються сумнівними. І не тому, що він представляє, м’яко кажучи, непопулярну в нашому регіоні політичну силу. У претендента нема родзинки, яка би вирізняла його від інших. Як би я особисто не ставився до Михайла Сендака, але в нього така родзинка є. Та й він постійно на слуху в мешканців Дрогобиччини, нехай цей поголос має і негативну складову, що перевищує позитивну. До речі, я запитав у Михайла Петровича, чи не спік він паску Михайлові Дмитровичу своїм висуненням. Той відповів, що напередодні, сьомого серпня, відвідав голову Дрогобицької районної держадміністрації в лікарні. За словами заступника голови Львівської облдержадміністрації, в Михайла Сендака не було бажання балотуватися. Я чомусь думаю інакше.
Здавалося, що Михайло Янковський відбував повинність перед журналістами і в нього нема планів перемагати на виборах. Він говорив звичні речі, окреслюючи проблеми регіону, але не називав зазвичай механізми, за допомогою яких можна ці проблеми розв’язати. Коли журналісти, не бажаючи “втопити” Михайла Петровича, задавали конкретні питання, скажімо, по Бориславу чи Дрогобичу, або важливі для мешканців регіону, які переплітаються з загальноукраїнськими проблемами, відчувалося, що регіонал “плавав”. Його відповіді були багатослівними, але не конкретними.
Чимало дісталося на горіхи міському голові Борислава Володимирові Фірману. Відчувалася особиста неприязнь з боку Михайла Янковського. Я теж не в захваті від діяльності та бездіяльності бориславського мера і написав про це не одну критичну статтю, але ж не можна так перекручувати факти, сподіваючись, що акули пера не розбираються в елементарних речах. Ще й як розбираються! Скажімо, Михайло Янковський звинуватив Володимира Фірмана, що той не створює резерву в міському бюджеті на розв’язання нагальних проблем, а тому з обласного бюджету постійно треба виділяти кошти то на ремонт проваль, то на ремонт водогінних труб і таке інше. Проте Михайло Янковський не сказав, що рідна йому Партія регіонів прийняла кабальний Податковий кодекс, завдяки якому чимало підприємств, які працюють на території Борислава, тепер платять податки туди, де знаходяться їхні головні офіси, – зокрема, до Києва, Львова та Долини. Це суттєво скоригувало міський бюджет у бік зменшення. Як за таких умов можна створити резерв, якщо не вистачає коштів на нагальні потреби? До речі, випади Михайла Янковського проти Володимира Фірмана є непоодинокими і звучать мало не на кожній зустрічі високопосадовця з виборцями. Чи продуктивним є такий хід? До речі, про Руслана Козира, трускавецького міського голову, який, як і Володимир Фірман, є представником Фронту змін, Михайло Янковський не сказав жодного кривого слова.
Михайло Янковський декілька разів наголошував, що проблеми Дрогобиччини він знає, і взагалі цей край для нього не чужий. Він працював тут вісім років начальником Трускавецького міського відділу міліції, в Нагуєвичах народилася його дружина. Все це так. Проте значний шмат життя Михайла Петровича минув поза межами Дрогобиччини, куди він приїжджав, можливо, лише на відпочинок. Віднедавна він працює у Львівській облдержадміністрації, тож лише тепер може по-справжньому вникати в проблеми нашого регіону, та й то в тих питаннях, де є куратором. Багатющий досвід у правоохоронних органах у нього ніхто не відніме. Проте ми знаємо, що так звані правоохоронні органи служать режиму Януковича, а це не має нічого спільного з демократією. На опозиціонера в рядах регіоналів Михайло Янковський явно не виглядає, так що якщо і стане народним депутатом України, то навряд чи піде проти нинішнього міліцейського начальства і тих, хто фактично керує парламентом. Досить одного помаху руки Чечетова, аби ілюзії Янковського, якщо вони у нього ще є, вмить розвіялися.
Відповідаючи на запитання журналістів, говорив Михайло Янковський про так званий мовний закон Ківалова-Колесніченка, про проблеми дрогобицьких підприємств, які фактично припинили роботу, про затримку бюджетних коштів казначейством, про відміну поїздів Дніпропетровськ – Трускавець та Харків – Трускавець. Щодо останньої проблеми, то тодішній міський голова Трускавця Лев Грицак намагався через обласні структури Партії регіонів розв’язати цю проблему, але з цього нічого не вийшло.
До речі, Лев Ярославович як господар “Карпат” був присутній на зустрічі й про нього говорили багато теплих слів – навіть більше, ніж про винуватця події. Але навряд чи авторитету Лева Грицака вистачить, аби Михайло Янковський став народним депутатом України.
Схоже, що регіонали, “запустивши” на Дрогобиччину Михайла Янковського, розігрують іншу карту. Вони розуміють, що представник Партії регіонів ніколи не стане тут депутатом, хіба би остаточно звар’ювали представники національно-демократичних сил, забираючи один в одного голоси. Тому ставка фактично робитиметься на одного з так званих самовисуванців, який би був зручний партії влади, а в парламенті став “тушкою”. Уже вимальовуються чотири претенденти на цю роль, а хто з них “головніший” – незабаром дізнаємося.
Зустріч закінчилася розкішним обідом у “Гражді” – затишному ресторанчику, що діє при “Карпатах”. Теми виборчих перегонів уже не торкалися.
Анатолій Власюк, www.tustan.io.ua
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень