На одній із полиць моєї скромної книгозбірні – цілий ряд книг на краєзнавчу тематику. Історія Верхнього Синевідська від Івана Думинця, історія Підгородців від Романа Щура, книга про Бренів та історію Орова від Богдана Гуцила, монографія Михайла Рожка про фортецю Тустань в Уричі, нарис історії Трускавця від Івана Скибака та Ореста Мацюка, спогади отця Олекси Пристая “З Трускавця у світ хмародерів”, спогади першого міського голови Борислава демократичного скликання Володимира Копися, книги трускавчан Дмитра Ців’юка, В’ячеслава Умнова, Стефанії Шумило, Олега Реги, бориславчан Анатолія Власюка, Романа Соловчука, Віри Каморіної-Штих, Богдана Британа, спогади уродженця Гірного на Стрийщині Івана Брика “Свіча життя” про перебування в концтаборі в Німеччині, збірник “Сповідь нашої душі” Ізидора Гнатіва з Ямельниці, збірники “Дрогобиччина – земля Івана Франка”, “Сколівщина”, а ще ж матеріали Івана Франка, цілий ряд видань з історії Бойківщини, Гуцульщини, спогади про героїчну боротьбу воїнів ОУН-УПА тощо. Від цих книг віє дивним запахом любові до малої батьківщини, до отчого дому, до землі, з якою автори пов’язані невидимою духовною ниткою. Такі книги поруч зі старими фотографіями – клаптики історії Землі, нашої планети, з яких складається мозаїка минулого, сьогодення та майбуття, вони – цінність, свідчення часу обмеженого та водночас вічного.
А нещодавно потрапила до рук книга “Товсте – містечко в Медоборах”, видана в 2009 році. Автор – уродженець цього краю і водночас заслужена для Трускавця людина Володимир Кушнір, будівничий багатьох прекрасних споруд на нашому курорті, тепер – заступник генерального директора санаторію “Карпати”. Принагідно щиро дякую Володимиру Миколайовичу за цей подарунок для мене, бо з прочитанням цього видання вкотре пересвідчуюся, що Бог існує, що добро обов’язково переможе, що варто просити про хліб насущний, а не на запас і що наш народ незнищенний до того часу, поки не дозволить стерти пам’ять. Тож “жиймо!”, як любить говорити Володимир Кушнір, жиймо і збираймо, зберігаймо, передаваймо пам’ять нашим нащадкам та всім прийдешнім поколінням про свою батьківщину, про минувшину, передаваймо досвід та вчімо дітей та онуків бути найперше людьми, які живуть за Божими заповідями, а вже потім всього іншого.
Отже, три сотні сторінок – тут і про гори Товтри, звані ще Медоборами (Поділля), короткі нариси про населені пункти Сатанів, Скалат, Гусятин та Гусятинський район, Гримайлів і власне про древнє містечко Товсте, яке тепер має статус села. А далі – історія села зі спогадів, в тому числі і зі спогадів Володимира Кушніра, якого у віці 20 років разом із сім’єю депортували на Сибір. Дев’ять важких років у Сибіру, а з 1958 року Володимир Кушнір – у Трускавці. Тут він розпочинає працю на інженерних посадах у будівельно-монтажних управліннях, заочно здобуває вищу будівельну освіту. Йде працювати заступником головного лікаря з питань капітального будівництва санаторію «Прикарпаття» (нині «Ріксос-Прикарпаття»), а згодом головним інженером Дирекції будівництва об’єктів профспілок курорту Трускавець. Під його керівництвом збудовано санаторії-тисячники «Кристал», «Алмаз». «Янтар». «Рубін», їдальні «Райдуга», «Берізка», водолікарню, озокеритолікарню, курортну поліклініку, бювет мінеральних вод, палац культури «Мир», ряд житлових будинків. Як писав журналіст Андрій Говіщак у своїй статті в газеті “Франкова криниця Підгір’я” (2009 рік), “Володимир Миколайович у середовищі будівельників, трускавецькій громаді користується заслуженим авторитетом висококваліфікованого спеціаліста, вдумливої, виваженої і товариської людини, якій притаманні і творчий підхід до праці, і почуття високої відповідальності чи то за професійну, чи громадську справу”.
Минають роки, змінюється обличчя землі. Змінюються до невпізнання села та міста, змінюються люди, оновлюється світ. Невідомо, якими, для прикладу, будуть через 100 років міста чи села нашого краю. Але пам’ять про них залишається власне у таких виданнях на краєзнавчу тематику і важку копітку працю авторів оцінять їхні нащадки. Тим більше, коли видання є своєрідним альманахом, універсальною історією – і на основі фактів та документальних джерел, і у вигляді споминів очевидців, і записані легенди, і вірші про рідний край, і мартирологи, і нариси про видатних краян, і фото пам’яток природи, архітектури тощо. Саме такою універсальною історією рідного для Володимира Кушніра краю є видання “Товсте – містечко в Медоборах”.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень