Вибори завершились, трускавчани визначилися, голоси пораховані. Хтось з колишніх кандидатів отримує привітання, а хтось співчуття.
Для мене ця виборча компанія видалась, незважаючи на результат, дуже успішною. Успішною, бо головна моя перемога в тому, що власним прикладом показала трускавчанам, що проти знахабнілої влади можна і потрібно боротися.
Мені вдалося довести, що чиновник, який зневажає бібліотекарів, вчиняє дії на знищення бібліотек, не має права представляти громаду. Адже бібліотеки Трускавця – це не якесь там сховище книг. Бібліотеки – це громада, бібліотеки – це суспільна думка, бібліотеки – це майданчик, який здатен гуртувати дієвих людей.
Ще у квітні, коли в центральній бібліотеці було громадське обговорення «Публічні бібліотеки Трускавця – якими їм бути», я говорила дослівно таке: «Польський досвід довів, що дуже вигідно вкладати гроші в бібліотеки місцевій владі і місцевій громаді. Бо досить просто зробити з бібліотеки місце, де люди зустрічаються, розмовляють, вирішують свої соціокультурні потреби, а не лише читають. Увага, в першу чергу, звертається на малі бібліотеки в малих населених пунктах, бо вони найкраще здатні задовільняти потреби місцевої громади, і така підтримка приносить дуже добрі політичні дивіденди місцевій самоуправі. В сучасній Польщі тема бібліотек в дебатах, в публічних розмовах стала модна, змінився стереотип – відповідно змінився престиж бібліотек». Хто має вуха, той тоді почув цей месидж. Але команда Козира відверто кепкувала з таких моїх висловів і надалі робила все, щоб довести бібліотеки до занепаду і так званої «оптимізації».
Про це ж говорила і народний депутат Ірина Подоляк на зустрічі з трускавчанами у «Кубі». Вона дивувалася недалекоглядності нашої влади і тому, що в місті лишень чотири бібліотеки, і всі доведені до такого зубожіння.
Адже не підтримали мій проект на заміну вікон з Фонду регіонального розвитку на 212 тис. грн., натомість писали накази, виносили рішення на «оптимізацію», знищення бібліотеки по вул. Стебницькій, 76, створювалося безліч перепон, щоб вчасно не встановити в бібліотеках опалення. Станом на 27 жовтня 2015 р. три міські бібліотеки все ще не опалюються.
І як бачимо, сміється той, хто сміється останній. Ті очільники міста, що воювали з бібліотеками, вибори програли. А ті, хто публічно декларував свою підтримку бібліотекам, стали переможцями. Ще на початку року депутат Андрій Кульчинський зі своїми однодумцями заклали кошти у міський бюджет 2015 р. на встановлення опалення в бібліотеках міста, лишень у наших чиновників не було зацікавленості та волі їх освоїти.
А 30 вересня, у Всеукраїнський день бібліотек, прийшли привітати нас багато представників різних політичних партій-переможців, та кандидати на посаду міського голови, в тому числі і майбутній міський голова Андрій Кульчинський, лишень не було нікого від команди Козира. Навіть на офіційному сайті міської ради не було подано формального привітання бібліотекарів з їх професійним святом, і так вже два роки поспіль.
А оскільки тема бібліотек пройшла червоною ниткою через всю передвиборчу компанію 2015 р. в Трускавці, то це вплинуло на результати, додало рейтингу та голосів всім кандидатам, хто підтримував бібліотеки і виступав на їх захист, та понизило тим, хто намагався відібрати в громади бібліотечні приміщення. Це ще раз доводить, що бібліотеки в місті працюють з громадою і для громади.
Єдине, що доброго зробив пан Козир – це те, що завдяки цьому протистоянню ми, бібліотекарі, стали дієвішими, впливовішими, впевненішими та мудрішими. І як казав Фрідріх Ніцше: «Все, що нас не вбиває – робить нас сильнішими».
Віра Савка, директор Трускавецької МЦБС
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень