31 травня відзначаємо Всесвітній день без тютюну. За матеріалами Коаліції громадських організацій «За Україну, вільну від тютюнового диму» в Україні сьогодні активно курить 41% працездатного населення – це більше, ніж 10 млн. чоловік. При цьому 43% чоловіків та 36% жінок щодня підпадають під вплив тютюнового диму, так зване пасивне куріння, від наслідків якого в державі щорічно помирає 17 тис. чоловік, або 2 людини на годину. Куріння, як відомо, призводить до забруднення оточення курця так званим «навколишнім тютюновим димом», який складається з диму, що видихається курцем, та бічного, що випускається з кінця сигарети, чи сигари, яка горить. Бічний дим містить ті ж сполуки, що і основний (який вдихається курцем з сигаретами), у тому числі канцерогенні і токсичні, але у більшій кількості, оскільки більша частина сигарети згорає між затяжками. Велику кількість токсичних сполук видихає курець. Навколишній тютюновий дим розповсюджується на тих, хто знаходиться поруч з курцем, примушуючи їх вдихати цей дим, тобто пасивно курити. Пасивне куріння у закритих приміщеннях є особливо небезпечним, адже у приміщеннях люди проводять майже 90% часу.
Від контакту з димом у багатьох некурців можуть виникати негативні явища – подразнення очей, головний біль, кашель, нудота тощо. І хоча це не завжди являє пряму загрозу життю, воно створює дискомфорт. Крім того, клінічними дослідженнями доведено, що при курінні у приміщенні в організмі людей, які знаходяться поруч з курцями, але не курять, токсичних сполук більше ніж у самих курців. Але більш небезпечними для некурців є сполуки навколишнього тютюнового диму, які не мають запаху і не викликають ніяких зовнішніх симптомів – це канцерогени, вплив яких може призводити до розвитку онкологічних захворювань.
Дослідженнями встановлено, що в тих квартирах чи громадських приміщеннях, де курять, існує постійний підвищений канцерогенний фон, концентрації досліджуваних канцерогенних речовин у 2-5 разів перевищують аналогічні показники у квартирах чи офісах, де не курять. При курінні ці сполуки надходять у повітря приміщень та адсорбуються на поверхнях стін, меблів, на підлозі, килимах тощо і повторно виділяються всередину приміщень протягом тривалого періоду. Такий високий фон постійно підтримується, і якщо курить 1-2 особи, то всі інші мешканці приміщення весь час знаходяться в стані пасивного куріння. Що стосується самих курців, вони практично постійно знаходяться під впливом канцерогенного тютюнового диму: для них одна загроза (активне куріння) змінюється іншою (пасивне куріння), зумовлюючи більш високі дози впливу канцерогенних сполук.
Розрахунки показали, що людина, яка не курить, але знаходиться у накуреній кімнаті навіть 1-2 години на добу, може отримати таку дозу канцерогенних і токсичних речовин, ніби вона сама викурила за цей час 2/3 сигарет і це підвищує ризик розвитку раку легень на 10-12% порівняно з тими, хто не підпадає під вплив тютюнового диму. Якщо наприклад, жінка сама не курить, але проживає з курцем, вона має на 15-20% вищу ймовірність захворіти на рак порівняно з тими, хто проживає у вільних від тютюнового диму помешканнях.
Найбільш небезпечним тютюновий дим є для дітей. Якщо батьки курять в присутності дітей, дитячий організм щоденно отримує значне хімічне навантаження, що відбивається на його розвитку, а у подальшому зумовлює: нижчі успіхи у навчанні, низьку витривалість, нижче якісне життя, більшу ситуаційну тривожність тощо. Експериментально доведено, що провітрювання приміщень при курінні не вирішує проблеми пасивного куріння. Експертами «Міжнародного агентства з вивчення раку» пасивне куріння віднесене до першої групи – групи сполук, продуктів і процесів, безумовно канцерогенних для людини.
Не будьте байдужими до свого здоров’я та бережіть здоров’я оточуючих.
Наталія Когут, головний державний санітарний лікар м. Трускавця
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень