Стебник не стане центром ОТГ, Підбуж та Рихтичі також, а от Східниця зуміла довести, що має великий потенціал і буде українською Швейцарією. Чим дужче радіє Східниця, тим сильніше сумує Борислав, якого образили, обрізали з усіх сторін, забрали з підпорядкування селище, додавши натомість села, котрі тяжіють до Дрогобича.
Словом, Дрогобиччина, котра однією з останніх застрибує до вагону адмінреформи, хвилюється, нуртує, бунтує, волає про несправедливість, але навряд чи її хтось почує. Вчора Верховна рада України забрала від обласних рад повноваження формувати перспективні плани, надавши цю прерогативу виключно облдержадміністраціям. А ці плани в ОДА фактично вже сформовані. Тож обговорення проєкту майбутніх конфігурацій ОТГ на Дрогобиччині, котре відбулося у вівторок, 12 листопада, в сесійній залі Дрогобицької райради, було радше формальною фікцією, бажанням дати можливість незадоволеним випустити пар і зрозуміти, що все вирішили без них.
На початку обговорення виступили голова Дрогобицької районної ради Михайло Сікора та в.о. голови Дрогобицької РДА Руслан Щерба. Слово мав і голова Асоціації сіл та селищ Дрогобицького району Степан Коваль, котрий є ярим прихильником утворення сільських ОТГ на Дрогобиччині. Та все ж тон задавали гості з області – Степан Куйбіда з департаменту економічного розвитку Львівської ОДА та перший заступник голови Львівської ОДА Василь Лозинський.
Найперше Степан Куйбіда виступив з презентацією як виглядатиме Дрогобиччина після адмінреформи. Планується утворити п’ять об`єднаних територіальних громад (ОТГ): Дрогобицька, Бориславська, Трускавецька міські та Меденицька і Східницька селищні. Були подані чіткі цифри, межі ОТГ, показники податкоспроможності та інші дані.
Єдина ОТГ, по якій фактично не виникало запитань – це діюча Меденицька. Після виступу С. Куйбіди Меденичі навіть не згадували, ні до них ніхто не мав претензій, ні з Меденич ніхто не виставляв якихось претензій до сусідів. Натомість по всіх решта ламалися списи, подавалися аргументи, робилися заклики дослухатися до голів, активістів, громад. Але у повітрі витав єдиний і залізний контраргумент: «Пізно вже, пізно. Де ж ви були дотепер?».
Борислав, Східниця, Підбуж
Однією з перших до мікрофону підійшла селищна голова Підбужа М. Куцір. Її хвилювання можна зрозуміти – Підбуж не стане центром ОТГ, як це планувалося в попередніх Перспективних планах. У Підбужі понад 5 тисяч жителів – і нам не дають створити ОТГ, а там, де 2 тисячі – дали зелене світло, – обурювалася пані голова, не називаючи сусідів, хоч всім було зрозуміло про кого йдеться.
Колись Підбуж був районним центром. Підбузький район було створено у січні 1940 року рішенням облвиконкому з Підбузької ґміни, Ново-Кропивницької ґміни та с. Нагуєвичі Лішнянської ґміни Дрогобицького повіту Львівського воєводства. У вересні 1944 р., коли на ці землі знову ввійшли радянські війська, Підбузький район було відновлено. Ліквідований він у травні 1959 р., ввійшовши до Дрогобицького району Львівської області.
Але тепер Підбуж стане частиною Східницької ОТГ, хоча в Східниці і менша кількість жителів. Але лобізм є лобізм, тож підбужанам прийдеться змиритися. А от Борислав ніяк не може змиритися з тим, що його «розлучають» зі Східницею, котра була т.зв. «матрьошкою» в складі міста нафтовиків. І про небажання відпустити Східницю у вільне плавання свідчили виступи і міського голови Ігоря Яворського, і кількох депутатів Бориславської міської ради
Східницький селищний голова Іван Піляк та депутат Дрогобицької районної ради Микола Мандзяк переконували присутніх, що рішення створити окрему Східницьку ОТГ правильне і що в цієї громади, до котрої ввійде ще ряд сіл Дрогобицького та Турківського районів, є потенціал стати українською Швейцарією. Зрештою, дискусії нічого не дали, бо кожен і так залишився при своїй думці.
Дрогобич, Стебник, Рихтичі
Кілька виступів під час обговорення проєкту адмінреформи на Дрогобиччині стосувалося теми створення хоча б однієї сільської ОТГ, тобто громади з центром не в місті, не в селищі, а власне в якомусь селі. І неважливо чи центром будуть Рихтичі, чи Почаєвичі, чи Гаї, чи якесь інше село, – в один голос твердили виступаючі, головне, щоб це була сільська громада, яка зможе себе реалізувати в сільському господарстві, зеленому туризмі та інших галузях.
Окрім сільського голови Рихтич Олега Бориса за сільське ОТГ ратували голова райради Михайло Сікора, сільський голова Медвежі Степан Коваль, депутатка Львівської облради Ольга Грицик та інші представники влади та громадськості сіл та району. Проте перший заступник голови ЛОДА Василь Лозинський дав зрозуміти, що надто короткі терміни, щоб реалізувати прагнення Рихтич. Втім, він все ж пообіцяв знайти в ЛОДА ті документи, які Рихтицька громада надсилала з метою створення ОТГ.
Найбільш невдоволеним у ситуації з форматом ОТГ є місто Стебник. Своє обурення тим, що думку стебничан не взяли до уваги і що не буде Стебницької ОТГ, висловлював під час засідання парох Стебницької парафії Христа-Чоловіколюбця (церква Успення Богородиці) о. Володимир Лужецький.
Міський голова Дрогобича Тарас Кучма запевнив, що Дрогобич готовий відпустити Стебник у вільне плавання. Щодо сіл, які планується приєднати до Борислава (Нагуєвичі, Унятичі) Тарас Кучма зазначив, що варто все ж врахувати думку їхніх жителів. Прагнення Рихтич створити окрему громаду мер міста Котермака назвав дивним, адже абсолютна більшість цього села працює в Дрогобичі, та й зрештою закон не дозволяє створювати ОТГ в селах, які так близько розташовані коло міста.
Про те, що Нагуєвичі пасувало б приєднати власне до Дрогобича, а не до Борислава, говорив і районний депутат Михайло Чапля.
Трускавець та Орів
Трускавець на засіданні представляли міський голова Андрій Кульчинський, секретар Трускавецької міської ради Наталія Пономаренко, депутати міськради Віра Сазонова, Михайло Малащак, Мирослав Мицько, Микола Сеньків, Руслан Цехмейстер, Анатолій Стародуб, громадські активісти, журналісти. Опозиційні депутати, які виступають проти «Великого Трускавця», на обговорення не приїхали.
Єдиною особою з Трускавця, котра виступила проти формату «Великий Трускавець», стала очільниця ГО «Рада міста» Леся Дідик. Вона згадала про борги водоканалу та наголосила на тому, що приєднання Орова до Трускавця – це неправильно, бо місто не зможе надати медичні послуги орівчанам у зв’язку з викликами, які постають в результаті медичної реформи. На що перший заступник голови ЛОДА Василь Лозинський відповів, що другий етап медичної реформи навпаки сприятиме тому, щоб лікарня надавала послуги більшій кількості пацієнтів. Адже гроші ходять за пацієнтом.
На засідання приїхало кілька мешканців села Орів, котрі висловили побоювання, що нерозпайованою землею села після адмінреформи розпоряджатиметься Трускавець. Про те, що розпоряджатися землями Орова зможе й керівництво Грабовецької ОТГ, за входження в яке ратують активісти, вони не подумали.
Виступом, що Орів хоче до села Грабовець під Стриєм, були подивовані і Василь Лозинський, і Михайло Сікора, і багато хто в залі. Зал почав шуміти: «Забагато уваги приділяємо цьому питанню!», А Михайло Сікора кинув коротку влучну репліку: «Ви ще дякуйте Трускавцю, що він вас приймає!».
Жодних зауважень від представників інших сіл, які планується включити до складу Трускавецької ОТГ, озвучено не було. Нагадаємо, що окрім Трускавця та Орова до складу Трускавецької ОТГ згідно Перспективного плану ввійдуть села Модричі, Станиля, Доброгостів, Уличне, Бистрий та Зимівки.
Такий формат ОТГ, включно з Оровом, міський голова Трускавця Андрій Кульчинський пропонував ще в 2016 році, проте головним каменем спотикання стала позиція найближчих сусідів курорту – сіл Модрич та Станиля. Опозиція в Орові появилася буквально нещодавно, переважно це ті вихідці з села, котрі проживають у Стрию, або противники чинної сільської голови Орова Тетяни Сухроменди, тобто люди з оточення колишнього війта Михайла Костище. Така собі сільська політика.
Дві з половиною години тривало обговорення проекту адмінреформи на Дрогобиччині. З підсумковими зауваженнями виступили Василь Лозинський та депутат облради Михайло Задорожний. Обговорення не призвело до якогось консенсусу чи хоча б бажання почути сусідів. Єдине, в чому були згідні всі учасники – створювати добровільні об’єднання територіальних громад треба було вже давно, кожне з міст та сіл втратило великі гроші.
2,5 тисяч гривень на кожного мешканця ОТГ – це ті кошти, за які перші ОТГ України, створені рік, два чи три тому, змогли реалізувати чимало потрібних проєктів. Тепер держава такі гроші новим ОТГ не дасть, проблеми доведеться вирішувати самотужки.
Зрештою, це й на краще, особливо у випадку Трускавця. Бо ті кошти, які зараз наше місто віддає до загального казана, можна буде інвестувати у навколишні території і «підтягнути» їх. Одним з таких проєктів стане пряма дорога Трускавець-Орів, котра могла б бути вже давно зроблена, якби це дозволяв Бюджетний кодекс.
Міський голова Андрій Кульчинський чітко пояснив орівчанам, що не могло місто фінансувати будівництво дороги, котра знаходиться в межах Дрогобицького та Сколівського районів. Мер курорту запевнив жителів Орова, що їхні побоювання безпідставні, бо і школа залишиться в Орові, і амбулаторія, а будівництво прямої дороги дасть поштовх розвитку цьому селу, яке, на нещастя, хтось колись «приписав» до Сколівського району.
Історично Орів завжди був частинкою Дрогобиччини, люди пішки ходили і до Борислава, і до Трускавця. Про маленьке село Грабовець під Стриєм більшість в Орові і не чули, і не знають де воно знаходиться. Тож адмінреформа просто відновлює історичну справедливість щодо Орова.
Перспективний план буде подано до Кабінету міністрів України та Верховної ради України до кінця 2019 року. Всі юридичні та законодавчі процедури будуть витримані, тож не виключено, що вибори до новостворених ОТГ відбудуться не навесні 2020 року, а восени. Трускавецька міська ОТГ займатиме площу 198,8 кв.км., кількість населення становитиме майже 40 тисяч осіб. Індекс податкоспроможності Трускавецької ОТГ є одним з найвищих на Львівщині та згідно розрахунків на 2020 рік становить 0,884. Кількість депутатів ОТГ становитиме 34 особи. В селах замість сільських голів будуть старости.
Володимир Ключак, фото автора та з мережі Фейсбук
До теми. У Мінрегіоні розвінчали міфи про «централізацію», яка нібито випливає з нового законопроекту щодо спрощення формування перспективних планів
12 листопада 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)» №2189 від 30.09.2019.
Проектом визначається, що об’єднання громад має відбуватися виключно за перспективним планом формування громад області. А процедура створення перспективних планів більше не передбачатиме проміжного етапу схвалення цих документів обласними радами.
Під час розгляду законопроекту, з трибуни парламенту прозвучало чимало міфів, які, як стверджують в Мінрегіоні, не мають нічого спільного з цим документом.
Міф 1 «У обласних рад забирають їх повноваження, що визначені Законом «Про місцеве самоврядування в Україні»
«Жодних самоврядних повноважень у обласних рад цим законопроектом не забирається. Проект документу стосується лише Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який не внормовує питання повноважень обласних рад. Більше того, законопроект не позбавляє права і можливості розглядати обласними радами проекти перспективних планів формування територій громад та висловлювати свою позицію. Є обласні ради, які своєю роботою довели, що справді вболівають за розвиток кожної територіальної громади і з початком реформи все робили для того, аби якісно втілити її завдання. А є, на жаль, і такі обласні ради, які за майже 5 років реформи не спромоглися схвалити перспективні плани, які б на 100% покривали територію їх областей, і які всупереч бажанням громад об’єднатися, своїми політичними рішеннями не давали їм такої можливості. Так бути не може. Держава мусить захистити ці громади і дати їм законодавчу основу для об’єднання», – пояснив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.
Міф 2 «Законопроект централізує владні повноваження»
«Насправді цей законопроект розширює можливості самих громад, які є безпосередніми суб’єктами добровільного об’єднання, впливати на те, яким має бути перспективний план області, якими мають бути майбутні громади, враховуючи всі сьогоднішні їх потреби. Більше місяця тому Мінрегіон направив листа обласним державним адміністраціям з рекомендацією переглянути склад міжвідомчих регіональних груп з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою та включити до цих груп представників асоціацій органів місцевого самоврядування, які представляють інтереси сільських і міських громад. Ми наполягатимемо, щоб були проведені консультації з представниками кожної громади», – сказав заступник Міністра.
Міф 3 «Законопроект знищує місцеве самоврядування»
«Знищення місцевого самоврядування відбувалося до 2014 року. До того, починаючи з часу відновлення Україною незалежності, про побудову сильного, ефективного місцевого самоврядування було багато розмов. До реальних дій справа не доходила. Тому громади й отримали у спадок безліч проблем, які не вирішувалися роками, бо вони не мали для їх вирішення ні повноважень, ні ресурсів. З реформою місцевого самоврядування ситуація кардинально змінилася. Цього не бачать тільки ті, хто не хоче цього бачити», – розповіли в Мінрегіоні.
І міфічна пропозиція «давайте приберемо з процесу підготовки перспективних планів і обласні ради, і обласні державні адміністрації, щоб громади напряму надавали Уряду свої пропозиції перспективних планів» прозвучала від фракції політичної партії, яка довший час поширювала міф «децентралізація вбиває село». Однак це не заважало цій політичній силі брати активну участь у перших місцевих виборах до рад об’єднаних громад і у багатьох з них вигравати.
«Що не так з цією пропозицією? Перспективний план – це комплексне бачення того, як в майбутньому розвиватиметься кожна об’єднана громада зокрема і регіон в цілому. Є активніші громади, які усвідомлюють переваги реформи і готові брати на себе відповідальність за розвиток своїх територій, а є ті, які з різних причин за себе не подбають. Їх що, залишити поза увагою? Там живуть люди, які заслуговують на гідні умови для життя. Формування адміністративно-територіального устрою в унітарній державі, якою є Україна, – прерогатива самої держави. На місцях її інтереси представляють обласні державні адміністрації. Перспективні плани стануть основою майбутнього адмінтерустрою базового рівня – громад. Тому, якби того комусь не хотілося, облдержадміністрації, як і Уряд, не можна усувати з процесу підготовки та затвердження перспективних планів», – пояснили в Міністерстві розвитку громад та територій.
«Але, ще раз наголошуємо, що робочі групи облдержадміністрацій повинні провести попередні консультації для з’ясування думки відповідних громад. Крім цього, Мінрегіон зацікавлений провести консультації в кожній області з народними депутатами України щодо перспективних планів громад. Врешті фінальне рішення щодо затвердження територіального устрою буде прийматися у парламенті», – наголосили у відомстві.
У Мінрегіоні також нагадали, що наслідком рішень обласних рад чи їх відсутності, на сьогодні 82 об’єднані громади не пройшли процедуру затвердження у складі перспективних планів формування територій громад областей. Щоб вирішити це питання, Мінрегіон спрямував офіційні листи до Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування і до Комітету з питань бюджету з проханням включити до держбюджету 2020 р. всі ОТГ, вибори в яких відбулися/відбудуться у 2019 році.
«Обласні ради мали б не допустити такої ситуації. Вони ж представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст. Але факт залишається фактом. Невже держава має все залишити як є? Сьогоднішній законопроект покликаний все це виправити і не допустить повторення подібних ситуацій», – підсумував В’ячеслав Негода.
Прес-центр ініціативи «Децентралізація»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень