З 16 січня 2016 року набув чинності Закон України від 26.11.2015 № 848-VІІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі –Закон №848), який передбачає певні зміни в пенсійному забезпеченні наукових (науково-педагогічних) працівників.
Слід зазначити, що умови, за яких призначається пенсія за віком (досягнення певного віку, наявність наукового стажу (для чоловіків – 20, для жінок – 15 років) та страхового стажу (для чоловіків – 35, для жінок – 30 років) , не змінилися.
Законом № 848 розширено перелік посад наукових працівників, до якого також віднесено, зокрема, радника при дирекції наукової установи; члена Президії Національної академії наук України або національної галузевої академії наук; радника Президії Національної академії наук України або національної галузевої академії; провідного редактора наукового видавництва, періодичного наукового видання.
Крім того, передбачено, що до стажу наукової (науково-педагогічної) роботи зараховується час роботи на посадах науково-викладацького складу Національної школи суддів України, а також час навчання в аспірантурі (докторські програми) III рівня вищої освіти та наукової роботи за спеціальністю за кордоном, за умови збереження громадянства, сплати страхових внесків відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та перерви між завершенням навчання (роботи) за кордоном та відновленням навчання (роботи) в Україні, не більшої від трьох місяців.
Статтею 34 Закону № 848 передбачено, що наукові (науково-педагогічні) працівники, аспіранти та докторанти можуть направлятися науковими установами (вищими навчальними закладами) на наукове стажування, в тому числі довгострокове, до інших наукових установ та вищих навчальних закладів, у тому числі за кордон на строк до двох років.
При цьому час наукового стажування, в тому числі в іноземній науковій установі (вищому навчальному закладі), за умови сплати страхових внесків відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зараховується до наукового стажу.
Слід звернути увагу на те, що до стажу наукової роботи зараховується також час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених статтею 118 КЗпП, це стосується працівників, звільнених від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державні органи, а також партійні, профспілкові, комсомольські, кооперативні та інші громадські організації (далі – виборні посади). Час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на виборних посадах зараховується до наукового стажу за умови, що виборній роботі безпосередньо передувала і після неї слідувала робота на посаді наукових та науково – педагогічних працівників або робота особи, яка має науковий ступінь, котра працювала (продовжує працювати) за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, за якою присуджено науковий ступінь.
Приклад. Гр. А. має науковий ступінь кандидата педагогічних наук. У період з 28 квітня 1987 року до 17 липня 1995 року працював учителем у школі, з 20 липня 1995 року до 28 лютого 2002 року – на виборній посаді в профспілковій організації, з 2 березня 2002 року до 18 січня 2016 року – у школі вчителем.
За умови документального підтвердження довідкою, що в період з 28 квітня 1987 року до 17 липня 1995 року та з 2 березня 2002 року до 18 січня 2016 року гр. А. працював у школі (назва школи) вчителем за спеціальністю (найменування спеціальності) відповідно до групи спеціальностей (найменування групи спеціальностей) галузі науки (найменування галузі науки), за якою присуджено науковий ступінь кандидата наук, як період роботи вчителем у школі, так і час роботи на виборній посаді буде зараховано до стажу наукової роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону N 848.
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60% суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (внески).
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 01 липня 2000 року.
Тобто, враховується вся заробітна плата в період роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи з 1 липня 2000 року становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також ураховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника поспіль до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Слід звернути увагу на те, що заробітна плата до 1 липня 2000 року, одержана за роботу на наукових (науково-педагогічних) посадах за сумісництвом, не враховується в розрахунку пенсії.
Приклад. Гр. У. працював на посадах, які дають право на призначення наукової пенсії, з 28 лютого 1986 року до 31 серпня 2004 року.
Зважаючи на те, що період страхового стажу на посадах наукового працівника починаючи з 1 липня 2000 року у гр. У. становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії буде враховано за його вибором заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців на наукових посадах до 1 липня 2000 року. При цьому заробітна плата за ці 60 календарних місяців визначатиметься лише за основним місцем роботи, без урахування сумісництва. А за період з 1 липня 2000 року до 31 серпня 2004 року буде враховано заробітну плату на посаді наукового працівника як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
При цьому норма щодо проведення оптимізації заробітної плати залишилася незмінною. Отже, за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який ураховується заробітна плата для обчислення пенсії, вилучається період до 60 календарних місяців поспіль за умови, що цей період становить не більш як 10% тривалості наукового стажу.
У будь-якому разі період, за який ураховується заробітна плата, з урахуванням вилучення, передбаченого цим Законом, не може бути меншим за 60 календарних місяців.
Для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівникові застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, в тому числі в сільському господарстві, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у і галузях економіки України, в тому числі в сільському господарстві, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
При цьому заробіток для обчислення пенсії не може перевищувати граничної суми заробітку (доходу), з якої справляється збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Слід зауважити, що з 1 січня 2016 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску — це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць. шо дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Обов’язковою умовою для призначення пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону є звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника. Проте, це не стосується осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), укладеним після досягнення пенсійного віку.
Незмінними залишилися умови, за яких призначаються пенсії по інвалідності науковим (науково-педагогічним) працівникам та пенсії в разі втрати годувальника непрацездатним членам сім’ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника.
При цьому, розмір пенсії у разі втрати годувальника може визначатися за матеріалами пенсійних справ у відсотках від розміру пенсії померлого годувальника, який він отримував на день смерті ( лист ПФУ від 01.02.2016 № 3198/02-23, надісланий листом головного управління від 03.02.2016 № 1125/02-38).
Наприклад: гр. К. отримував пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», розмір якої на момент смерті складав 3645,78 грн. (4050,87 грн. х 90%). Розмір пенсії на одного непрацездатного визначається наступним чином : 3645,78 грн. х 40%=1458,31 грн.
Слід зазначити, що чинність статті 37 Закону № 848 поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних університетів, академій, інститутів, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, які знаходяться на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджені Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.
Також норми статті 37 Закону № 848 поширюються на наукових (науково-педагогічних) працівників, які працюють у міжнародних наукових організаціях, членом яких є Україна, відповідно до міжнародних договорів України за умови добровільної сплати страхових внесків відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Щодо перерахунку пенсій за зверненнями після 16.01.2016 року.
Пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до Закону № 848 працювали за строковим трудовим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників і набули не менше як 24 місяці страхового стажу, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії проводитья із заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року.
Тобто, під час проведення перерахунку пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи з 1 липня 2000 року, в тому числі з урахуванням сум заробітку за сумісництвом.
При цьому, заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000, яка була врахована під час призначення (попереднього перерахунку) наукової пенсії, не враховується.
Заробіток за роботу за сумісництвом враховується виключно за роботу на наукових (науково-педагогічних) посадах.
Підтвердженням того, що займана особою посада відноситься до наукових (науково-педагогічних), є відповідна довідка.
Крім того, визначення заробітку, з якого обчислюється розмір пенсії, здійснюється на підставі довідок про заробітну плату.
Якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи з 1 липня 2000 року становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв, яка також підтверджується довідкою.
Це означає, що у випадку, коли особа після 1 липня 2000 року не відпрацювала на наукових (науково-педагогічних) посадах 60 місяців, обов’язково враховується заробітна плата за будь-які 60 календарні місяці роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах, але лише за основним місцем роботи (без урахування заробітку за сумісництвом).
Під час обчислення заробітної плати для проведення перерахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням норм законодавства, які діють на час його проведення: пенсія визначається в розмірі 60 відсотків від заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника.
Приклад: Гр. С. з 01 лютого 2012 року призначено пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в розмірі 80 % від заробітної плати наукового працівника. Пенсія обчислена із заробітної плати, визначеної за період роботи на наукових посадах з 01.02.1986 по 31.01.1991 та з 01.07.2000 по 31.01.2012. Після призначення пенсії гр. С. продовжував працювати по строковому трудовому договору на наукових посадах, в тому числі і по сумісництву, та набув право на проведення перерахунку пенсії.
Для проведення перерахунку пенсії гр.С. слід надати до органу Пенсійного фонду України разом із заявою довідки, підтверджуючі належність займаних посад, в тому числі і за сумісництвом, до наукових, а також довідки про заробітну плату як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
При проведенні перерахунку пенсії буде враховано заробіток на наукових посадах (в тому числі і за сумісництвом) починаючи з 1 липня 2000 року. Пенсія визначатиметься в розмірі 60 % від заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника.
Виплата пенсій.
Пенсія, призначена особі відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») в період роботи на посадах та на умовах, передбачених законами «Про прокуратуру», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (85% від страхової).
В такому ж порядку проводиться виплата пенсії наукового працівника, яка призначена після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», тобто після 01.10.2011 року.
У період роботи на інших посадах, а також пенсії науковим працівникам, призначені до 01.10.2011 року, виплачуються в розмірі 85% наукової пенсії, але не менше 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Начальник відділу
з питань призначення та перерахунку пенсій
в м. Трускавці та м. Стебнику
Н. Шуляк
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень