Пенсійний фонд – державна афера

Скоро всі прості пенсіонери (лохи) нарешті зрозуміють, що їх ошукали (кинули). Вони ж наївно сподівалися, що не може держава їх так кинути. Але вони забули, що років 18 тому держава їх вже кидала. І 15, і 10 тому…

Держава кидала і буде кидати доти, доки її громадянами будуть наївними йолопами (лохами).

А схема шахрайства (кидалова) така:

– Ми гарантуємо вам соціальний захист! – сказали шахраї (катали), – Ми гарантуємо вам… (тут вони робили загадкову паузу і витріщали очі) ПЕНСІЇЇ!

Пенсії – це надзвичайно прекрасно! Уявіть, коли ви станете стареньким і вже не зможете заробляти собі на хліб, ми (шахраї) будемо платити вам достойну (на наш погляд) пенсію.

– А де ж ви візьмете гроші, перепрошую…

– А у вас же і візьмемо! Ми щомісяця будемо у вас відбирати третину вашого заробітку у Пенсійний фонд.

– Третину? Ого!

– Але ви не будете цього відчувати, бо ми змушуватимемо платити ваших роботодавців.

– А, роботодавців? Це добре… А де роботодавці братимуть ці гроші?

– Ну як це – де? Та в них грошей кури не клюють!

Справді… Але чи не краще було б, щоб вони виплачували цю третину зарплати нам, а не вам…

– Ну ні! Ви ж ці гроші тупо потратите і залишитеся без пенсії! А ми вам пенсії пропонуємо! До кінця вашого життя ми будемо платити вам пенсії! Ну як!

– Та, в принципі, спокусливо…

– Ну давайте, вибирайте нас, ми ж вам пенсії гарантуємо такі достойні (подумки… 600 гривень).

– Достойні (ми думаємо, що 3000 гривень), ну добре, а є якісь розрахунки…

– Та які розрахунки, ви отримуєте довічну пенсію!

– Ну справді, як же без пенсії… Голосуємо за ваш соціальний пакет…

Ви можете не повірити, але майже всю свою історію людство жило без пенсій. Пенсійні шахрайства набули небачених масштабів тільки у ХХ сторіччі.

У чому ж суть цього шахрайства. Мало хто може це зрозуміти, але я спробую пояснити. Уявімо собі, що ваша зарплата становить 2000 гривень. Отже, щомісяця ви віддаєте у Пенсійний фонд 640 гривень. За сорок років – від 25 до 65 – ви віддасте у ПФ 307 200 гривень. Коли ви вийдете на пенсію вам (якщо ви не голова Пенсійного фонду) платитимуть приблизно 800 гривень. Якщо ви чоловік, то ваша тривалість життя в Україні (за статистикою) становить 65 років. Тобто з моменту виходу на пенсію ви маєте шанс пожити років п’ять, насолоджуючись пенсією. За цей час вам виплатять 48 000. Жінки мають шанс отримати у три-чотири рази більше. Вони раніше виходять на пенсію і довше живуть.

З другого боку, у чоловіків більші зарплати, вони більше сплачують у Пенсійний фонд… Їм образливіше. Тим більше, половина чоловіків не доживає до пенсійного віку, ну і всі гроші залишаються там.

Послухайте, а ви коли-небудь чули, щоб держава не виконала своїх гарантій? Ви чули коли-небудь, щоб держава обдурила своїх громадян? І ви досі сподіваєтеся, що держава про вас потурбується? Наприклад, як можна сприймати гарантії держави Україна, якої ще 20 років тому не існувало і яка не має жодної гарантії, що існуватиме ще через 10 років.

Наприклад, коли голова Пенсійного фонду виходить на пенсію, то він отримує десь 25 000 гривень пенсії. Але в нього немає ніякої гарантії, що коли прийде до влади, наприклад, Ткаленко, то йому не вріжуть пенсію відсотків на 90. Хто дасть гарантію, що нова влада не оголосить злочинним минулий режим і не відмовиться виконувати його зобов’язання? Хіба ми знаємо мало таких випадків?

Отже, треба бути дуже наївним дурнем, щоб сподіватися на виконання державою її гарантій. Ми бачимо, що Пенсійний фонд залишає собі близько 80% грошей, які ми перераховуємо туди у сподіванні на пенсію. Іншими словами, кожний із нас віддає Пенсійному фонду чисту зарплату за 10-12 років. Тобто під красивими гаслами про соціальний захист ми задарма батрачимо на Пенсійний фонд ціле десятиліття.

Хіба нас не тримають за простих лохів?

Голова Пенсійного фонду Зарудний (нещодавно виступав в ефірі) казав, що ми не можемо відмовитися від відрахувань у Пенсійний фонд (там якийсь дядько хотів відмовитися від пенсії – взяв ручку, порахував і зрозумів, кого з нього зробили). Тобто Зарудний забирає третину нашої зарплати і не залишає нам вибору. Уявіть собі, що до вас у хату приходить вгодований Зарудний і забирає у вас 50 тис. відкладених на чорний день доларів.

– Ви шо це робите? – питаєте ви в Зарудного.

А він каже:

– Все законно, читайте положення! Конституцію вивчайте!

Навіть лоху стане зрозуміло, що з нашим Пенсійним фондом щось не те…

Але це ще не повна картина.

Якби ми ті гроші, що забирає Пенсійний фонд із наших умовних 2000 гривень, клали на депозит під 12 % річних, то через сорок років мали б на рахунку 1 046 016 грн. Тобто були б українськими мільйонерами. Виплати по депозиту становили б, відповідно, більше 10 тис. грн на місяць. За такі гроші сьогодні можна як варіант купити 3-4 однокімнатні квартири у Києві і здавати їх по 500 доларів на місяць. Та ще й податки платити. От вам і пенсія. При цьому всі гроші були б нашими, а не Пенсійного фонду, оскільки зараз, коли людина не доживає до пенсії, гроші її пропадають. А так – все залишається у спадок.

Ми всі бідні душевно і духовно знедолені радянські люди, яких вчили працювати до пенсії і жити на пенсію. Тому відсутність пенсії виглядає для нас як повна відсутність засобів для існування у старості. Це жебрацтво, приниження… Цим і користуються пенсійні кидали. Довіряти державі турботу про вашу старість – це гра в одні ворота. Альтернатива пенсійному лохотрону – створити активи, вкладати у нерухомість, заощадити на старість, інвестувати у якомога більшу кількість дітей. І коли діти турбуються про старих батьків, це ж прекрасно і природно. Всім користь – і батькам, і дітям, і внукам. Це навіть біблейська заповідь – турбота про батьків.

Пенсійне державне шахрайство призвело до того, що держава, щоб не збанкротувати виявилася першою зацікавленою у скороченні віку своїх громадян. Саме нашій шахрайській пенсійній системі ми завдячуємо найнижчій тривалості життя у Європі. Хіба за це творці української пенсійної системи не заслуговують на покарання?

Що ж тепер робити з нашими пенсіонерами? Уряд не зможе скоро платити пенсії. Потрібно потурбуватися, щоб люди не голодували. Це важливо, бо ситий голодного не розуміє. Тому уряд може не зрозуміти, наскільки все серйозно, поки його не візьмуть на вила.

Ми врятуємо Україну. Хто згоден, роздрукуйте цю статтю, дайте людям почитати. Освічуйте людей. Нехай у них прокинеться дух вільного підприємництва і відповідальності за свою Батьківщину.

І моліться за мир. Або що?