У неділю, 6 березня, в Народному домі Стебника відбулися збори підприємців КП “Ринок “Прикарпаття”, де було розглянуте питання про ситуацію, що склалася на підприємстві після прийняття нового Податкового кодексу України, згідно якого з 1 січня 2011 року скасовано ринковий збір. Натомість введені нові податки, обсяг яких повиннні затверджувати органи місцевого самоврядування. Доповідачем виступила директор ринку Любов Калапач, яка авторитетно запевнила присутніх, що для паніки причин немає.
Більше на 50 відсотків чи на 9 гривень?
– Підприємство, яке є нерентабельним, не дає доходу в міський бюджет, нікому не потрібне, – розпочала свій виступ Любов Миколаївна. – Адже наше комунальне підприємство й було створене для того, аби приносити частину своїх доходів для потреб міста на ремонт доріг, перекриття дахів і таке інше. Я розумію, що ви будете проти тих змін, які погіршують ваше життя, а підняття тарифів б’є вас по кишені. Але якщо довести вам аргументовано суть справи, ви перетворитеся з наших опонентів у союзники.
Після таких слів підприємці завирували: мовляв, які ж то ми союзники, коли нас обдирають, як липку. І хоча в залі не було й половини орендонаймачів, галас здійняли чималий! Та, як кажуть, у бізнесі найкрасномовнішою є мова цифр. Та ба, цифра 50-відсоткового паю у міський бюджет у такі нелегкі зараз часи економічної кризи є доволі-таки відлякуючою!
За словами Любові Калапач, вона два роки, як могла, відтягувала момент підняття тарифів на ринку, шукаючи інших шляхів. Скажімо, замість “шансів” ставили кіоски, збільшуючи дохід ринку і суму ринкового збору. Кожного року, не піднімаючи тарифів, на 20 відсотків збільшували дохідну частину міського бюджету. Але, на жаль, сьогодні ціни невпинно зростають: підняла тариф санепідемстанція, подорожчали обслуговування касових апаратів, вивіз сміття, водопостачання, електроенергія. “Ми також мусимо підніматися до того рівня”, – зауважила вона, а далі перейшла до статистики:
– Отже, вимальовується така картина. На ринку є найбільше підприємців (60 осіб), які орендують торгові місця площею вісім квадратних метрів. До того, як було скасовано ринковий збір, ви щодня вносили платню по 9 гривень 50 копійок. З них – чотири гривні податку йшли в міський бюджет, решта – на послуги ринку. Якщо 9,5 помножити на 25 календарних днів – отримуємо загальну суму 237,5 гривні. Плюс місячна оренда, яка становить 80 гривень, – отримуємо 317,5 гривні. Тепер, коли ринковий збір відмінено, ви вносите 5,5 гривні щодня плюс 80 гривень орендної плати. Це становить 217,5 гривні. Якщо підняти на 50 відсотків послуги ринку та оренду – виходить 326 гривень, що є лише на 9 гривень більше від попередньої оплати. Повірте мені, що в нинішній час глобального подорожчання така сума не є дуже страшною. Хто має торгову площу більшу – виходить приблизно на 40 гривень дорожче платити. Думаю, що від виторгу така сума буде не дуже збитковою.
“Гроші підприємців ніхто не транжирить наліво-направо”
На запитання, хто встановлюватиме, яку саме частку доходу віддавати у міський бюджет, Любов Калапач відповіла, що це вирішує виконком, а рішення затверджує на сесії депутатський корпус згідно поданого адміністрацією ринку фінансового плану.
– У 2010 році ми перерахували у бюджет міста 87,5 тисяч гривень, – сказала вона. -Це, не враховуючи орендної плати, яка в той час становила 3 тисячі 245 гривень. Кошти, які відраховуються на соціальні заходи: у Пенсійний фонд, у Фонд тимчасової втрати працездатності, в Фонд загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття, податки за землю, комунальні послуги і таке інше становили 105 тисяч гривень, тобто левову частку прибутку. Добре нас “подоїли” і загальнообов’язкові адміністративні платежі: оплата за використання водних ресурсів, за вивіз сміття, обслуговування касових апаратів, за послуги дезинфекції та дератизації, за так звану активну електроенергію, оплату фонду офісного приміщення, оплату банківських послуг. Витрати становили 78 тисяч гривень. Витрата на оплату праці винесла ще 105 тисяч гривень. Тож, як бачите, зекономити на нашій зарплаті нема вже куди. Контролери отримують 950 гривень на місяць (а працюють вони на півставки кожен), я як директор ринку із першого січня отримую ставку 1320 гривень.
За словами Любові Калапач, гроші підприємців також не транжирять наліво-направо. Вони йдуть на придбання канцелярських товарів, миючих засобів, хлорного вапна. Для обслуговування ринку в цьому році було придбано електролічильник, рекламну вивіску, технічний інвентар, касову стрічку, частково зробили ремонт розрубочної, облаштували вуличне освітлення на новій торгівельній ділянці. На ці витрати пішло 10,5 тисяч гривень. З підняттям тарифів зросли витрати. Отже, і ринку слід підняти тарифи, які адміністрація розробила і подала на затвердження міськвиконкому.
Хто сказав, що закони бізнесу повинні бути гуманними?
Для тих, кого не влаштовував запропонований директором ринку варіант, Любов Миколаївна повідомила, що можна піти й іншим шляхом: зробити послуги одноразовим платежем, незалежно від того, чи підприємець торгує на ринку, чи ні.
– Через призму калькулятора таке рішення є дуже ефективне й економне, – сказала вона. – Та якщо дивитися з гуманної точки зору, то людина, яка не проводить торговельну діяльність, в неї не прибирають робоче місце, не вивозять сміття, її не обслуговує касир-контролер, – вона не має права користуватися освітленням, громадською вбиральнею. Тож платити за послуги, якими вона не користується, – несправедливо.
Та хто сказав, що закони бізнесу повинні бути гуманними? Усе вирішується з точки зору прибутковості. Тож остаточне рішення – за підприємцями.
А тим часом зал вирував пристрастями. Хтось з підприємців зауважив, що ніхто не дасть гарантії: навіть коли на ринку піднімуть тарифи – міська рада знову може їх підняти, скажімо, до 75 відсотків платежу в міську казну. А це вже свідчитиме про перші прояви недовіри до влади.
“Гуляй, Вася!” і “фе” міському голові
Присутні на зборах міський голова Василь Пецюх, секретар міської ради Роман Івасівка та заступник мера Олег Веклюк поспішили запевнити присутніх, що такого ніколи не буде.
– Натомість, – заявив Олег Веклюк, – ми не претендуємо на всі 50 відсотків прибутку з підприємства. Якщо часи на ринку будуть сутужними – ми підемо вам назустріч і зменшимо податок у бюджет міста. Головне, аби підприємство було рентабельним, бо збиткове підприємство не потрібне ні місту, ні владі, ні вам самим.
А Роман Івасівка зазначив, що коли ринок продадуть, новий власник не дуже буде панькатися з підприємцями, встановить нові правила, що будуть для всіх загальнообов’язковими. А кого вони не будуть влаштовувати – то, як кажуть, “гуляй, Вася!”.
З таким твердженням погодилися всі. Проте жінки не були б жінками, якби не сказали слушного зауваження на адресу влади. Приватний підприємець Оксана Гатала висловила міському голові своє “фе”. Річ у тім, що напередодні Різдвяних і Великодніх свят у Народному домі приїжджі торгують усіляким крамом. Віднедавна їх товар міська влада дозволила ставити біля ринку. Підприємці неодноразово зверталися до директора ринку зі скаргою на таке неподобство. Та отримували у відповідь лише одне: “Не я їх туди ставила, а влада, тож я не маю права їх звідти гнати”.
– Я хочу знати: хто дав дозвіл цим людям там торгувати? – запитувала підприємець. – Вони стверджують, що їм дав дозвіл на торгівлю в центрі міста міський голова. А хіба це справедливо? Я, щоб продати один светр, зі своїм товаром цілий день мерзну. І оплачую податки (гадаю, що не тільки я)! А вони приїхали, продали, поїхали – і бувай здоров! А що з того має місто?
На таку репліку присутні депутати, міський голова та його команда промовчали.
Мера ввели до ініціативної групи
Кмітливі підприємці зметикували і ввели міського голову Василя Пецюха до ініціативної групи, яка має складатися з 11 чоловік: приватних підприємців, членів міськвиконкому і депутатів. Ці люди повинні дослідити ситуацію на ринку і більш детально вивчити запропоноване владою рішення. До ініціативної групи увійшли Любов Калапач, Богдан Гера, Юрій Белінський, Володимир Мазур, Оксана Гелічак, Іванна Котик, Наталія Когулько, Ярослав Хом’юк, Любов Іваночко та Василь Пецюх.
Зараз належить дослідити одну з найбільш сутужних на ринку проблем – постачання світла. Свого часу керівництво не передбачило, що потужність електропостачання на ринку є слабкою. До кого з посадовців Любов Калапач не підходила, і у “Львівобленерго” їздила, всі в один голос кажуть: “Нема потужності на підстанції. Поки не поставлять новий трансформатор – світла вам не бачити!”. В адміністрації ринку готовий пакет документів (заяви, техумови) на збільшення потужності. Єдина проблема – поставити новий трансформатор.
– Наш кабель витримує напругу до сімдесяти кіловат, – сказала Любов Миколаївна. – Не вистачає лише потужності. З цим проханням звертаюся до вас, владо, знову, посприяйте нам у вирішенні цього питання. Адже ми є комунальним підприємством, а, отже, й платниками податків.
Не обійшлося й без прикрого інциденту. Одного з приватних підприємців через заборгованість з орендної плати, яка сягла 1800 гривень, було позбавлено торгового місця. Як стверджує Любов Миколаївна, боржника тричі повідомляли офіційним листом . Та у відповідь, як то кажуть, тиша. Щоправда, п. Володимир, який також був присутній на зборах, заявив, що про подібне чує вперше. А не оплачував тому, що його контейнери хтось з недоброзичливців понищив, поламав ролекасети. Зараз цією справою займається прокуратура.
Ходять чутки, що п. Володимиру таких збитків завдали колеги-однопартійці. І не тільки на ринку: на балконі, де мешкає підприємець-боржник, хтось розбив вікно, облив фарбою його авто. Причиною таких проблем, гадаю, передусім є внутрішні міжусобні розбірки в партії. Остаточні крапки над “і” в цій ситуації повинні розставити правоохоронці. А щодо безпеки на торговій площі, то п. Володимиру треба було заключити угоду з охороною ринку, як це роблять інші підприємці. Тоді б вони несли відповідальність за матеріальні збитки. Та співчутлива Любов Миколаївна зауважила, що адміністрація ринку не проти піти п. Володимиру назустріч і вирішити це питання.
Вікторія Лишик, газета “Воля громади”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень