Липень гарячий не лише з огляду на високі температури погоди, але й на політичні пристрасті навколо виборів до ВРУ. Під час спеки дуже важливо тримати голову холодною – як в прямому, так і в переносному значенні. Іншими словами, потрібно дуже добре зважити кого ми оберемо до українського парламенту – яку партію і якого кандидата.
Якщо з партіями все більш-менш зрозуміло і люди визначилися зі своїми симпатіями ще в березні на президентських виборах, то з кандидатами на мажоритарних округах не все так просто. Обрати з двох десятків саме того, хто найкраще відстоюватиме ТВОЇ і НАШІ інтереси є направду непросто. Щоб зробити це, потрібно сісти, розграфити листок паперу і виписати всі «за» та «проти». Бо бездумне голосування призведе до чергового ставання на ті ж граблі, які луплять нас по чолі вже майже три десятиліття.
На 121 Дрогобицькому виборчому окрузі кожен кандидат пробує донести виборцям який він хороший і як він дбатиме про інтереси краян. Але чи хороший? Чи дбатиме? І чому не дбав раніше? Де був досі?
Нижче наводимо ряд аргументів чому кандидат від партії «Батьківщина» Іван Піляк є тим оптимальним кандидатом (можливо, не найкращим, але кращого немає), за якого варто проголосувати на виборах 21 липня.
1. Знає проблеми краю. Селищний голова Східниці з 2010 року добре знає всі проблеми як довіреного йому громадою курорту, так і всього регіону. Йому не потрібно, як деяким молодим-зеленим кандидатам, ходити поміж виборців і давати їм три питання: 1) чи готові Ви повісити наш банер у себе на балконі? 2) які проблеми нашого краю? 3) як ті проблеми вирішувати? Іван Піляк знає і озвучує проблеми Дрогобиччини, а по можливості, в межах своїх повноважень, вирішує.
Східниця має головну проблему – відсутність статусу міста обласного значення. Аналогічною є і головна проблема Стебника. Курорт Трускавець потребує статусу курорту державного значення, розширення меж, державної програми підтримки курортів, інвестицій у нагірну частину. Борислав відродиться як промислове місто тільки при підтримці держави – тоді ж і вирішаться проблеми загазованості, безробіття, водопостачання. Бо будуть кошти – буде можливість чітко, одна за одною, вирішувати наболілі проблеми. Села Дрогобицького району – як гірські, так і низинні – мають розвиватися згідно розроблених стратегій, в сільських громадах (ОТГ), або ж, при їх бажанні, будучи приєднаними до міст.
Інакше кажучи, крок, який роблять інші кандидати, випитуючи людей що болить Дрогобиччину, Іванові Піляку робити не треба. Він знає проблеми краю досконало – і в цьому його плюс як кандидата.
2. Не мав можливості вирішувати ці проблеми раніше. Серед 21 кандидата, котрі йдуть до ВРУ від Дрогобиччини, є не лише молоді-зелені та технічні, але й «маститі зубри». Один діючий нардеп, один колишній нардеп, один багаторазовий депутат облради. Ця трійка мала шанс, який їм дали виборці, шанс вирішувати проблеми краю. Чи використали вони цей шанс? Ні. Принаймні не повністю.
Можна багато що списувати на складні обставини, на убогість країни, на власну недосвідченість першого «депутатства», на недосконалі закони тощо. Але той факт, що деякі люди (теперішні кандидати) були при владі, були депутатами, а Дрогобиччина пасе задніх – це вирок. Виборець Дрогобиччини мусить сказати рішуче «Ні!» тим, хто вже був у вищій владі чи є в ній.
Іван Піляк як селищний голова ніколи не мав можливості сказати вирішальне слово у Верховній раді. В обласній також. Він міг ініціювати чи просити статусу для Східниці, уваги держави до проблем курортів, міг залучати грантові кошти партнерів з Польщі чи інших країн. Потрапивши до парламенту, він зможе значно більше.
А де ж були ті, хто будучи у владі знову рветься до неї? Ті, хто безпосередньо розподіляє кошти державного чи обласного бюджету? Чи вони хоч щось зробили, щоб ТИ і МИ стали заможними і були гордими, що живемо на Дрогобиччині? Ні, не зробили. Ситуацію треба змінювати і обирати не їх. Однозначно.
3. Поміркований і розсудливий. Горлопанів у нас вистачає. Тих, які волають «розіпни!», «геть!», «давай!», «ура!», «слава!», «ганьба!». Тих, які з`являються тільки перед виборами, а весь інший час невідомо де знаходяться і невідомо чим займаються. Серед 21 кандидата на Дрогобиччині є ті, що освоюють державні кошти, ті, що «світяться» на виборах різного рівня вже не другий і не третій раз, ті, хто політиканство зробили головною справою життя.
Чим від них відрізняється Іван Піляк? По-перше тим, що це selfmademan, людина, котра сама себе зробила. По-друге, свою місію на пості селищного голови Східниці Іван Євгенович сприймає як служіння громаді. По-третє, це людина слова, котрій легше зробити, аніж рекламувати себе, хвалитися чи багато обіцяти.
Якщо прослідкувати за виборчою кампанією Івана Піляка, то в нього мало обіцянок, і серед них нема таких, котрі неможливо виконати. Він не вдається до будь-яких кроків, щоб тільки сподобатись виборцю. Він помірковано і розсудливо ставиться до своєї майбутньої місії, свого служіння народу в українському парламенті.
Чомусь є та впевненість, що якщо люди оберуть депутатом Івана Піляка, то вони абсолютно не шкодуватимуть за свій вибір.
4. Чітке визначення команди. Іван Піляк йде на вибори від партії «Батьківщина». Це означає, що у разі перемоги він входитиме в склад фракції «Батьківщина», котра гарантовано буде у Верховній Раді України. І кожна його ініціатива здобуватиме підтримку фракції. Бо фракція – це як армія, де один за всіх, а всі за одного.
Уявімо, що в раду проходить один з «безгоспних» кандидатів. Тобто самовисуванець або представник партії, котра не матиме фракції у ВРУ. Звісно, такий депутат примикатиме до певних політичних сил, можливо стане «тушкою», примазавшись до якоїсь більшої провладної фракції. Але він ніколи не зможе зробити так багато, як член команди, котра перемогла на виборах.
Інший варіант – Дрогобиччина обере представника опозиційної політичної сили. Чи зможе тоді такий депутат домогтися виділення певних коштів для потреб нашого краю? Чи зможе ефективно вирішувати проблему зі сміттям в Дрогобичі, з «Полімінералом» у Стебнику, з «Укрнафтою» в Бориславі, з долотним чи автокрановим заводами, проблеми сіл та селищ, міст і ОТГ Дрогобиччини? Ні, не зможе, бо він бавитиметься в політику.
Дрогобиччині не потрібен черговий представник-політик, Дрогобиччині потрібен лобіст і порядна людина. Тому Піляк – кращий кандидат на посаду нардепа від Франкової землі, котрий матиме надійне плече колег по фракції.
5. Людина успіху. Є люди, котрі притягують невдачі. А є ті, кого завжди супроводжує успіх. І саме успішні люди змінюють цей світ на краще. До таких успішних людей належить Іван Піляк.
Гріхом було б казати, що серед всіх 21 кандидата тільки він один є людиною успіху. Приблизно половина кандидатів – це люди успіху. Але одні з них своїм успіхом завдячують підкилимним інтригам, інші – багаторазовому обранню і можливості запхати руку в громадську кишеню, треті – завдяки сумнівному минулому, сімейним узам чи спонсору, котрий «веде» кандидата. Повторимося, Іван Піляк – selfmademan, людина, котра сама себе зробила. 90% східничан, якщо не більше, вам це підтвердять.
Але самої Східниці для того, щоб перемогти, замало. Потрібна підтримка мешканців всіх міст та сіл Дрогобиччини. Дрогобич має нарешті усвідомити, що досить голосувати за популістів, за зовнішній вигляд, за красиві очка, за форму, за піну нової партії-одноденки. Борислав має радіти, що представник їхньої поки що об’єднаної Бориславсько-Східницької громади буде представляти Дрогобиччину на найвищому державному рівні. Трускавець може зітхнути з полегшенням, що лобістів курорту побільшає, бо насправді нас зі Східницею більше об’єднує, ніж розділяє. Стебник повинен побачити в Іванові Піляку ту людину, котра допоможе місцевій владі вивести місто з глибокої ями, з депресії. І хто, як не Іван Піляк, краще знає проблеми сіл Дрогобиччини?
Хтось може розцінити цю статтю як суцільну агітацію. Але це не так. Це бачення зі сторони, реальна оцінка кандидата, котрий має шанс стати народним депутатом від Дрогобиччини зовсім іншим, ніж нардепи, котрі були до нього.
Сподіваємося, що штаби інших кандидатів не сприймуть цей матеріал як випад проти них, адже для Дрогобиччини насправді дуже важливо не «гризтися», не пожирати один одного, а спільно працювати задля блага краю. І в цьому теж перевага Івана Піляка, що будучи обраний депутатом, він не ділитиме краян на «своїх» та «чужих», що висоти влади не затуманять йому голову, а він і надалі тверезо, розсудливо, плідно та послідовно працюватиме. Так, як працює для Східниці на посаді селищного голови вже впродовж дев`яти років.
А наскільки його робота була і є ефективною можна пересвідчитися завітавши до Східниці. І порівнявши її з тим селищем, яке тут було до Піляка.
Якщо він з маленького карпатського закутка зміг зробити українську Швейцарію, то чому не зможе перетворити на таку ж Швейцарію всю нашу рідну і серцю милу Дрогобиччину?
Повірмо йому, і він нас не підведе. Піляк, тільки Піляк!
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень