Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги розпочинає серію консультативних статей, які будуть об’єднані у рубрику “Посилення правової спроможності громад”. Яка концепція цієї рубрики, які теми будуть висвітлені, яка мета цих статей – про це та інше ми поговоримо з директором центру Марією Николаїшин.
– Пані Маріє, розкажіть, будь ласка, чому вирішили започаткувати цю рубрику?
– Мета діяльності центрів правової допомоги полягає не лише у захисті прав та інтересів окремих громадян, але й у посиленні правової спроможності громад. Ми працюємо у цьому напрямку, проводячи навчально-просвітницькі заходи як і для представників органів місцевого самоврядування, так і для пересічних громадян – мешканців громад. Але розуміємо, що одночасно не можемо охопити велику кількість громад, тому і вирішили також розпочати рубрику. Тут ми розміщуватимемо консультативні статті, в котрих будемо розповідати про основні інструменти місцевої демократії.
– А для чого це?
– Для того, щоб, забезпечивши успіх демократичних перетворень у громадах, ми таким чином посилили їхню правову спроможність. Ще для того, аби громадяни повірили, що спільно із владою можуть вирішити свої проблеми, покращити соціальне забезпечення та вплинути на рівень життя місцевої громади. Що саме вони можуть розробляти проект стратегії розвитку громади, визначати пріоритетні напрямки діяльності, впливати на розподіл коштів місцевого бюджету. В першу чергу це важливо на місцевому рівні, де ефективність та результативність надання послуг відчутна більшою мірою. Пасивність, смиренність громади, необізнаність у своїх правах, невміння застосувати законні важелі впливу на прийняття рішень є однією з причин зародження недовіри громади до влади.
Також ми не полишимо поза увагою і органи місцевого самоврядування – плануємо статті, в яких розповідатимемо про необхідність налагодження діалогу влади із громадою. Адже, будемо відверті, що деякими представниками місцевої влади пригнічується всіляка ініціатива активістів громади чи громадських організацій. Їхня діяльність подекуди сприймається органами влади та самою громадою як робота опозиції.
Тому наше завдання роз’яснити обидвом сторонам (владі та громаді) про те, що задля ефективного та результативного процесу надання державних послуг, захисту прав соціально-вразливих верств населення, вирішення суспільно значимих проблем, необхідно налагодити зворотній зв’язок. Налагоджений конструктивний діалог між владою та громадою – обопільна вигода для усіх сторін. А це відбуватиметься тоді, коли обидві сторони знатимуть про способи залучення громади до розробки соціально-важливих рішень та використовуватимуть їх.
– Для кого ж ці статті?
– Хочу наголосити, що наші публікації для всіх, хто бажає навчитися методів захисту своїх прав та форм роботи із владою, хто хоче пізнати алгоритм співпраці ЗМІ та громади, більше дізнатися про основні важелі впливу на прийняття та лобіювання управлінських рішень. Важливими та прикладними в застосуванні вони стануть, безумовно, і для наших партнерів – громадських організацій, журналістів та підприємців, для депутатського ж корпусу та представників органів місцевого самоврядування – пізнавальними. Ми хочемо, аби наші статті стали путівниками на шляху об’єднання громади і влади.
Для того, щоб ми перейшли до характеристики інструментів місцевої демократії, нам необхідно розкрити поняття залучення громади.
Залучення громади – це процес, який відбувається в межах громади і полягає в організації мешканців територіальної громади задля вирішення проблем як усієї громади, так і окремих її соціальних груп. Відбувається він завдяки залученню експертних, консалтингових, деколи фінансових ресурсів територіальної громади з метою здійснення впливу на процес прийняття управлінських рішень та розпорядчих актів. Громадяни найбільше долучаються до справи, якщо проблема, яку необхідно вирішити, стосується їх безпосередньо. Більше того, участь громадськості має місце, коли всі зацікавлені сторони співпрацюють задля здійснення змін. Часто громадяни не розуміють своїх прав та обов’язків, не володіють методикою їх захисту, і, як наслідок, вони не в змозі висловлювати свої думки з приводу діяльності органів влади, давати оцінку прийнятим рішенням чи розпорядженням. Залучення ж громадськості до розробки суспільно важливих рішень і реалізації соціальної політики сприятиме посиленню ролі громадян у втіленні демократичних засад на місцевому рівні. Участь громадськості збільшить прозорість та відкритість процесу прийняття рішень, а також підвищить відповідальність посадових осіб перед своїми виборцями. Як і в кожному суспільному процесі, тут важлива наявність та активна роль основних учасників.
– Хто ж ці основні учасники?
– Основні учасники – зацікавлені особи. Це окремі особи чи соціальні групи, залучені до процесу створення проектів документів управлінських рішень чи розпорядчих актів, а також до розв’язання місцевих соціальних проблем.
Зацікавленими у вирішенні проблеми можуть бути депутати міської ради, соціальні групи, об’єднання громадян, професійні спілки та органи самоорганізації населення, а також активні мешканці нашої громади. Їхні знання та вміння дуже потрібні для розробки правильного рішення або ж вибору вірної стратегії. Це люди, які мають певний інтерес до вироблення алгоритму реалізації соціальної політики і, відповідно, прагнуть висловити своє бачення. Вони повинні мати достатньо сил та ресурсів для того, щоб забезпечити лобіювання або ж, навпаки, блокувати виконання соціально-важливого рішення.
Тому всі зацікавлені сторони мають зустрічатися і працювати як одна команда з метою ефективного впливу на процес розробки та прийняття рішення. Кількість охочих долучитися до вирішення проблеми є важливою складовою залучення громадськості.
Бувають випадки, коли пролобіювати певне рішення вдається малою кількістю учасників. Тоді велику роль може відігравати аргументорна база, за допомогою якої ми змогли переконати протилежну сторону в необхідності прийняття саме такого рішення. Тут мали би попрацювати фахівці-експерти в певній галузі. Бо саме їхні висновки є основним фактажем для прийняття чи відкликання певного рішення.
Траплялося, що останнє слово у вирішенні питання залишається за впливовою особою в громаді. Це може бути відомий експерт в окремій галузі, старійшина громади, радник міського голови і т. д. В такому випадку варто мати його підтримку.
А деколи при розгляді стратегічно важливих для громади питань потрібно заручитися підтримкою великої кількості мешканців. Про це треба пам’ятати для того, щоб не упустити вчасне лобіювання розгляду певного питання.
Кожному громадянинові села, селища чи міста варто брати участь у процесі прийняття рішень на місцевому рівні, оскільки наслідки цих рішень, тією чи іншою мірою, впливатимуть на нього та його родину.
– Коли ж повинна відбуватися участь громадськості?
– Участь громадськості не повинна здійснюватися за якихось особливих обставин; вона повинна бути частиною повсякденного життя громадян. Крім цього, участь громадськості не є сезонним явищем. Правом та обов’язком кожного громадянина є участь у вирішенні місцевих справ не лише під час виборів, але й у міжвиборчі періоди. Зрозуміло, що активність громади шляхом участі її мешканців в процесах місцевого самоврядування є більше відчутною саме тоді, коли є загальна проблема, котра потребує негайного вирішення.
***
У наступних публікаціях ми продовжимо нашу розмову із директором Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марією Николаїшин. А наразі нагадуємо нашим читачам, що першого вересня 2016 року на Дрогобиччині розпочали діяльність 3 бюро правової допомоги – відділи цього центру. Фахівці бюро приймають за адресою: м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 70, м. Борислав, вул. Адама Міцкевича, 64, м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62. Центр знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00. Власне, більше інформації з даного питання, при потребі, Ви можете дізнатися у працівників бюро правової допомоги.
Марія Бойко
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень