Правець та його профілактика
Правець (рос. «столбняк») – гостре інфекційне захворювання, яке часто закінчується смертю, знову нагадало про себе. За останній рік кількість захворілих на правець в Україні зросла. У Львівській області за 2015р. зареєстрований 1 випадок, а у 2016р. 2 випадки захворювання. Форми захворювання важка і дуже важка.
За останні роки статистичні дані про правець викликають занепокоєння, тому що починають хворіти не лише люди похилого віку, але і діти, які не отримали щеплення проти правцю. В Україні за останні 5 років зареєстровано 72 випадки правцю, летальність перевищує 60%.
Забруднення ґрунтів правцевою паличкою досить велике – від 60 до 95%, що залежить від регіону. Людина заражається через забруднення при травмі, укусах тваринами та ін. Особливо високі ризики у працівників сільського господарства, промислових підприємств, присадибних ділянок. Найкращі умови для розвитку збудника — це глибока рана. В зоні ризику також новонароджені діти при недотриманні правил асептики припупкової рани. В зв’язку з різким зменшенням охоплення щепленнями в останні роки в зоні ризику опинились діти та дорослі, які не отримали щеплень згідно календаря.
Безпосередньо від хворої людини або тварини правець не передається. Сприйнятливість до правця висока. Максимум захворювань припадає на літо та осінь. Після перенесеної хвороби імунітет не створюється.
Інкубаційний (скритий) період триває протягом 8-30 днів і більше. Першою ознакою правця є біль в області рани. Хвороба пошкоджує нервову систему, викликаючи тим самим напругу скелетної мускулатури, що супроводжується судомами. Одночасно з цим з’являється тризм — судоми жувальних м’язів, неможливо відкрити рот, зуби стиснуті. Хворий на вигляд ніби сміється і плаче (сардонічна усмішка). Судоми переходять в спину, руки і ноги.
Ускладнення захворювання – параліч дихальних м`язів, який призводить до смерті хворого.
На даний час безальтернативний захист від правця – це щеплення, згідно календаря. Щеплення проводять правцевим анатоксином, який входить до складу багатокомпонентних вакцин, що використовуються при первинному вакцинальному комплексі, який діти отримують на першому році життя з двохмісячного віку. Ревакцинація проводиться у віці 1,5 і в 6 років, підліткам в 16 років. Для дітей старше 7 років та дорослих використовується правцевий анатоксин в комбінації з антидифтерійним анатоксином – вакцина АДП-м. Імунізацію проводять за стандартною схемою, а потім проводять ревакцинацію кожні 10 років. Щеплення проти правцю дають стійкий імунітет, зробити його можна в поліклініках по місцю проживання.
Для попередження виникнення захворювання на правець у випадку травмування слід обов’язково та негайно промити рану перекисом водню, змазати йодом або зеленкою та перев’язати.
Гарантовану допомогу надає лікар, тому слід якнайшвидше звернутись до травмпункту за місцем проживання, де буде надана кваліфікована допомога і проведена термінова профілактика (щеплення проти правця – до 20 дня з моменту отримання травми) та інші запобіжні заходи. Від Вас залежить їх ефективність та своєчасність. Легше запобігти захворюванню, аніж його лікувати. В першу чергу це стосується правця.
Профілактика
Головним у профілактиці правця є запобігання травмам (дотримання правил техніки безпеки на виробництві і в домашніх умовах) і вакцинація, яку проводять у плановому порядку та екстрено у випадку травми. Екстрену профілактику починають з первинної хірургічної обробки рани. Введення імунних препаратів залежить від наявності даних про попередню вакцинацію.
Для екстреної імунопрофілактики правця застосовують протиправцеву сироватку, протиправцевий людський імуноглобулін і адсорбований правцевий анатоксин.
Протипоказанням до проведення екстреної профілактики правця є підвищена чутливість до відповідного препарату і вагітність. У першій половині вагітності протипоказане введення адсорбованого правцевого анатоксину і сироватки, у другій — введення сироватки. Таким особам вводять протиправцевий людський імуноглобулін.
Л.В. Янківська, завідувач відділення організації епідеміологічних досліджень Дрогобицького міжміського відділу ДУ “ЛОЛЦ МОЗ України”
Хвороба Лайма – бережіться кліщів!
Хвороба Лайма (кліщовий іксодовий бореліоз, лайм-бореліоз) – інфекційне природно-вогнищеве захворювання, збудником якого є мікроорганізми роду Борелія, які передаються при укусах іксодовими кліщами, вражає нервову систему людини, серце, опорно-руховий апарат і шкіру.
Іксодові кліщі є переносниками збудників багатьох вірусних та інфекційних захворювань людей і тварин. Найнебезпечнішим серед них і є хвороба Лайма.
Зараження людей відбувається при укусах хворих кліщів під час відпочинку у паркових зонах та скверах, біля лісових масивів, озер, ставків та інших водойм, при відвідуванні лісу та роботі на дачних ділянках. Зараження бореліями також можливе при споживанні сирого козячого молока та інших молочних продуктів без термічної обробки; при втиранні в шкіру роздавленого кліща. Від хворої людини до здорової збудник не передається, за винятком трансплацентарної передачі борелій від хворої вагітної до плода.
Збираючись на відпочинок в ліс або паркові зони, необхідно дотримуватись заходів індивідуального захисту. Слід пам’ятати, що найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів, або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до тіла людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, вони можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками та іншими тваринами.
При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується:
1. Одягати щільно прилягаючий одяг до тіла, бажано світлий, на довгий рукав, щоб було легше помітити повзаючих кліщів.
2. Одягати закрите взуття.
3. Голову слід покривати головним убором.
Необхідно залишати найменше відкритого шкірного покриву. Кліщ вибирає місця для присмоктування з ніжною, тоненькою шкірою (під пахвами, в паху, біля вуха, на волосяній частині голови). Проте, кліщ відразу не кусає, спочатку він чіпляється за одяг, а потім, протягом кількох годин повзає, вибираючи найбільш зручне місце для укусу.
Для запобігання укусу кліща необхідно:
1. Постійно проводити само- та взаємоогляди, особливо ретельно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.
2. Використовувати засоби для відлякування кліщів – сучасні репеленти.
3. Місце для нічного сну або відпочинку на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
4. Вдома відразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.
5. На присадибних ділянках необхідно вчасно скошувати траву, обрізати кущі, тощо.
Що робити якщо кліщ присмоктався:
1. Звернутись до найближчого лікувального закладу (лікарня, поліклініка, ФАП, амбулаторія, травмпункт) для надання кваліфікованої медичної допомоги фахівцем (лікарем-хірургом).
2. При відсутності такої можливості видалення провести самостійно, наступними способами :
а) необхідно обережно захопити кліща тупим пінцетом або пальцями обгорнутими марлею ближче до хоботка та потягти перпендикулярно, розхитуючи при цьому його за годинниковою стрілкою або різні сторони, поки він не відчепиться від шкіри.
б) перев’язати голівку кліща вузлом міцної нитки якомога ближче до шкіри. Потім кінці нитки тягнуть вгору і в боки, відокремлюючи його від шкіри.
в) у пластиковій пляшці або склянці зробити кутовий виріз, яким ближче до шкіри захопити кліща та його видалити.
3. Якщо хоботок або голівка залишилися (на шкірі наявна чорна цяточка) їх видаляють стерильною голкою.
4. Після видалення місце присмоктування необхідно протерти антисептичним засобом (розчином йоду, спиртом).
5. Необхідно пам’ятати, що не можна:
– прикладати до місця укусу різні компреси, рідкі рідини (спирт, олію та інші)
– припікати кліща
– тиснути кліща пальцями
– брати кліща голими пальцями
У будь-якому випадку після укусу кліща необхідно звернутись до лікаря для встановлення нагляду та призначення екстреної профілактики антибіотиками, а також самостійно слідкувати за своїм самопочуттям, перевіряти температуру, оглядати шкіру. В разі появи «мігруючої еритеми», терміново звернутися до лікаря, незалежно від самопочуття. Своєчасна терапія антибіотиками по необхідній процедурі може попередити розвиток захворювання.
Л.В. Янківська, завідувач відділення організації епідеміологічних досліджень Дрогобицького міжміського відділу ДУ “ЛОЛЦ МОЗ України”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень