Сьогодні на ці актуальні теми, винесені в заголовок, поговоримо з головою Трускавецької міської організації політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» Крамаром Русланом Ярославовичем.
– Пане Руслане, нещодавно Ви на певний час відійшли від керівництва міською парторганізацією, і це породило чимало чуток – що Вас усунули, змусили віддати посаду голови партії тощо. Скажіть чітко, чи Ви є головою Трускавецької «Батьківщини», чи ні?
– Так, я очолюю Трускавецьку міську організацію партії «Батьківщина». Після виборів Президента України я справді задумався, чи залишатися мені головою партії «Батьківщина» в Трускавці. І в дійсності я написав заяву про складання повноважень керівника партії в нашому місті. Це було моїм свідомим кроком, жодного тиску на мене не було, хочу це підкреслити.
Коли про мою заяву довідалися рядові партійці, то вони висловлювали своє невдоволення таким моїм кроком. Адже в партії я майже від моменту її заснування, з 2002 року. І тільки тому, що рядові члени партії «Батьківщина» вірили в мене, я відкликав свою заяву.
Тобто, мої друзі-однопартійці переконали мене, щоб я і надалі залишався керівником партії.
А протягом цього часу моїх вагань виконання обов’язків голови Трускавецької парторганізації було покладено Львівською обласною організацією на Лева Ярославовича Грицака. Зараз він очолює виборчий штаб «Батьківщини» у Трускавці.
– Тобто, Ви є керівником міської парторганізації, а керівником виборчого штабу партії «Батьківщина» у Трускавці є Лев Грицак?
– Так, абсолютно вірно.
– Не так давно Ви звільнилися з посади директора КП «Трускавецьтепло». Це було Ваше рішення чи Вас до цього спонукали дії міського голови з доведення підприємства до банкрутства?
– Коли міський голова прийняв рішення, щоб передати котельні з балансу КП «Трускавецьтепло» на баланс лікарні, освіти і культури, то мета цього була зрозуміла – доведення підприємства до банкрутства. Кінцева мета, чому міський голова так вчинив з нашим підприємством, стала зрозуміла на останній сесії, коли всі наші бойлерні і колишні центральні котельні були передані з балансу КП «Трускавецьтепло» на баланс управління комунальної власності.
Простіше кажучи, хтось кинув око на будівлі бойлерних і котелень, і щоб приватизувати собі їх потрібно було спочатку їх відібрати у нас, а для того треба довести підприємство до банкрутства.
В нас, як і у всіх теплоенерго по Україні, є свої зобов’язання перед «Нафтогазом», і очевидно, що ми не мали б чим погашати заборгованість внаслідок відсутності поступлень від реалізації тепла бюджетним установам. Крім цього розпорядникам коштів заборонили вести будь-який вид діяльності з нами. Всі замовлені роботи ми доробили, але більше жодних робіт нам не давали.
Також в нас забрали пасажирські перевезення по місту. Ми здійснювали перевезення комфортними автобусами «Ікарус» та «Мерседес», які відповідали стандарту Євро-3, по маршруту №3. Натомість зараз на цей маршрут дали поржавілі китайські машини, котрі не відповідають жодним стандартам, в тому числі по екології, і лише ганьблять курорт своїм виглядом.
Таке знущання над «Трускавецьтеплом» можна порівняти з поведінкою лікаря, котрий любить дивитися, як помирає його пацієнт.
Тому моє звільнення – це був вимушений крок. Я тягнув підприємство доки міг.
– Тобто, КП «Трускавецьтепло» через дії мера неминуче стане банкрутом?
– Так.
– Пане Руслане, Ви згадали про передачу майна (котельні, бойлерні). Довелося чути, що на місці котелень хочуть зводити багатоповерхові житлові будинки забудовники, наближені до теперішньої влади міста…
– Я теж чув таку інформацію. Тому й кажу, що їм треба було знищити наше підприємство. Бойлерні та котельні – це останні об’єкти комунальної власності в житлових районах міста, і вони дуже привабливі тим, що там достатньо потужностей газу, електроенергії, є вода, каналізація, нічого не треба підводити. Так що ті об’єкти надзвичайно привабливі. Тож їм потрібно було тільки забрати керівника, який міг опиратися цьому процесу.
– Чому Андрій Кульчинський так пішов проти Вас? Не таємниця, що перед виборами 2015 року він просив, щоб «Батьківщина» його підтримала, і Ваша політична сила реально йому допомогла. Потім «Батьківщина» отримала посаду секретаря ради, все було добре, спокійно, а потім раптово почалися гоніння і на Вас, і на партію. Навіть прозвучала інформація, що мер погрожував «Батьківщину» помножити на нуль. Що стало причиною цього?
– Перше, що хочу сказати – я його по суті і народив. Коли Кульчинський в 2004 році прийшов до нас в партію, ми поспілкувалися, і я побачив в ньому перспективну молоду людину. Це була моя ініціатива, що «Батьківщина» в 2006 році висунула Кульчинського на посаду міського голови Трускавця. Тоді він непогано «засвітився» як політик за рахунок зусиль нашої партії.
А він мені віддячив тим, що в 2007 р. захотів очолити, а фактично по-рейдерськи захопити партію «Батьківщина». Проте в результаті він був позбавлений членства в нашій партії і депутатських повноважень. Тоді він вперше мені зробив таку підлість.
Потім, коли попередній міський голова Козир Р. Я. не хотів продовжувати з ним договір, то він справді, як Ви сказали, не відходив від мене. І тоді партія «Батьківщина» підтримала його – бо нам стало шкода людини. Ми не хотіли, щоб над ним як головним лікарем здійснювалася політична розправа. Тепер я розумію, що деяких людей жаліти не слід.
Якби не наша підтримка, то хто знає, чи не закінчилися б відкриті проти нього кримінальні справи в’язницею…
Далі. «Батьківщина» стала єдиною політичною силою, котра публічно підтримала Кульчинського, висуванця іншої партії, на місцевих виборах 2015 року, а Наталія Пономаренко погодилася стати його довіреною особою. Взамін від нього ми нічого не вимагали і не просили.
Щодо посади секретаря ради, то це не його заслуга. Я і Наталія Пономаренко зустрічалися з депутатами, спілкувалися з ними, збирали підписи, переконували їх, що вона буде кращим секретарем ради. І зваживши на те, скільки підписів було зібрано за Наталію Пономаренко, Кульчинський виставив на голосування саме її кандидатуру.
Щодо нищення партії «Батьківщина», то тепер я розумію, що в нього були такі плани ще тоді, коли просив поставити підпис в його захист. Він говорив одне, а думав інше.
– Судячи з того, що він завдав Вам стільки болю, то чи не хочете Ви йому помститися і зайняти його місце? Тобто, чи плануєте Ви йти на мера Трускавця, чи, можливо, ще раз попробуєте свої сили у боротьбі за посаду мера Стебника?
– Щодо помсти. Нещодавно я мав зустріч з одним літнім професором, і він мені сказав, що якщо я хочу займатися політикою, то маю забути про слово «помста».
Так що я взагалі не хочу співставляти питання наших особистих стосунків з Кульчинським і питання розвитку міста Трускавця, господарства, політичної діяльності.
Більше того – якщо я все-таки прийму рішення йти на посаду міського голови Трускавця, то я запропоную всім міським головам Трускавця стати членами виконкому. Бо переконаний, що їхні поради будуть корисними. Виконком не має формуватися з тих людей, які щось хочуть від влади і які є залежні від неї. До його складу мають входити розумні та досвідчені люди, які дійсно щиро хочуть, щоб місто розвивалося.
Та крім мене в партії і в місті є також достойні кандидатури, і задля розвитку міста ми повинні шукати порозуміння.
У Стебнику я після виборів 2015 р. більше не планував йти на міського голову. Але останні події, коли активісти в знак протесту щодо стану доріг перекривали дорогу по вул. Дрогобицькій, з бажанням людей мати гідні умови для проживання, щоб відключитися від централізованого опалення також дали мені поштовх до того, щоб звернути на Стебник більшу увагу. Віра стебничан у зміни надихає мене.
І ще одне, дуже важливе. Трускавець мало приділяє уваги Стебнику. Але фактично більшість стебничан працюють у Трускавці і платять тут податки. Тобто, вони вкладають кошти в розвиток Трускавця, і потрібно на це зважати.
Неправильно говорити, що проблеми Стебника Трускавець не цікавлять. Зрештою, це проблеми всього регіону, вони взаємопов’язані. Тому Трускавець мав би підставляти плече Стебнику, допомагати у вирішенні деяких питань. Це ж стосується і сусідніх з Трускавцем сіл.
– Пане Руслане, Ви добре знаєте про всі процеси, які відбувалися у Трускавці в останні 4 роки, в час керування Кульчинського. Наприкінці його каденції чи можна сказати, що він щось робив добре, і що він робив неправильно? Бо довелося чути від багатьох, що він фактично не займався вирішенням стратегічно важливих питань…
– Навіть якщо він і займався, то аж ніяк не вирішив жодне з стратегічних питань.
Чим запам’ятався Кульчинський на посаді мера? Фотографіями в Фейсбуці на фоні асфальтування доріг, викладення бруківки, встановлення вікон, тощо. Що мене в усьому цьому дивувало – яке він має до того відношення. Він особисто клав бруківку чи міняв вікна? Ні. Він вклав туди свої гроші? Ні. Він з частиною депутатів розподілив кошти, які заплатили ми, платники податків, і дуже часто безграмотно це зробив.
Візьмімо, для прикладу, вулицю Крушельницької. Там покладено бруківку. Для чого бруківка на вулиці, котра не є пішохідною зоною, котра не є однією з головних у місті, по якій зрештою рух є досить невеликий? Та бруківка там заросте травою за 2-3 роки. Чому він не дав на цю вулицю нормальний шар асфальту, щоб та дорога стояла 15-20 років. А так бруківка вже в одному місці просіла, в іншому є відстій великої кількості води і пісок буде вимиватися, все заростатиме. Але потрібно було освоїти кошти на бруківці, так кошти і розподілялися.
Інший приклад невміння відстоювати інтереси міста владою Трускавця – проблема водопостачання. Хіба не злочином є подавати людям неякісну воду, а фактично багно? Воду з озера пити не можна, а її подають у мережу. І так буде й далі, якщо в міського голови відсутнє бачення як забезпечити місто якісною питною водою з річки Стрий.
Ми бачимо, як проводиться реконструкція курортного парку – такими темпами його не зроблять ні за 5, ні за 10 років. А якщо й завершать, то яка там є родзинка, котра буде цікавою нашим гостям? Асфальт здерли і поклали бруківку – ось і все. Але я не бачу, чому цей парк має приваблювати півсвіту.
А при комплексній реконструкції парку є унікальна можливість зробити таку фішку, котра б вирізняла Трускавець. Але в них нема бачення, є банальні меркантильні інтереси.
Трускавець не має свого рекреаційного озера, і жодного кроку в цьому напрямку зроблено не було. Якщо ми подивимося на Буковель, який раніше був відомий тільки як зимовий курорт, то зараз туди влітку їде більше людей, ніж взимку. Чому? Бо є красиве озеро, біля якого можна відпочити.
Та найгірше, що не проводиться абсолютно ніяка робота по збереженні гідромінеральної бази, бо очевидно, що ПрАТ «Трускавецькурорт» самотужки з цим впоратися вже не може. Верхній бювет закрився, що стало катастрофічним не тільки для нагірної частини, але і в цілому для Трускавця.
Для прикладу, у Трускавці продається 10 готелів, а у Східниці – 1. Трускавець суттєво відстає від Східниці, а потім наздогнати ту ж Східницю, яка раніше в рази відставала від нас, буде дуже складно, а то й нереально.
-А переведення міста на автономне опалення, хіба це не вирішення стратегічного питання?
– Переведення міста на індивідуальне опалення завершилося за мерства А. Кульчинського. Та це абсолютно не його заслуга, бо він цю програму не розробляв і не втілював.
– Як Ви оцінюєте такі досягнення міського голови як входження міської ради в спільне підприємство з ПрАТ «Трускавецькурорт», чи як початок реконструкції парку?
– Спочатку було рішення про відновлення роботи комунальної ГГРЕС. Це рішення сесії. Але Кульчинський не хотів його виконувати, і не виконував. Ну і що, що депутати проголосували, що громада прийшла на сесію? Він діє за принципом: «Голосуйте що собі хочете, а я робити буду так, як мені вигідно!».
Щодо співпраці з «Трускавецькурортом». А це спільне підприємство хіба створене? Питання проголосували, але чи створене це спільне підприємство реально? Чи підписав міський голова Статут? Значить, вони домовлялися про щось, чого ми не знаємо. Рада його уповноважила підписати, але на фініші вони не знайшли порозуміння і нічого не підписано.
Якщо цей договір ще не підписано, значить Кульчинський чогось чекає. Значить, якісь зобов’язання не виконуються, про які ми не знаємо.
Я вважаю, що «Трускавецькурорт» в цьому випадку діє як комерційна структура у своїх інтересах, тому які до них можуть бути претензії? А те, що влада не відстоює інтереси міста – то це не проблема ПрАТу. Їм вигідно за непотріб, який вони передали в ТОВ «ТЛВ», взяти половину суми від міської влади. То яка їхня вина? Вони зробили для себе правильно, бо вони виграли. А те, що місто програло, що «повелося» на пропозиції ПрАТу, то це проблеми міста, влади.
– А може то не один Кульчинський винен, а та команда непрофесіоналів, яких він набрав?
– Він дуже багато роботи виконує сам, причому в значній частині те, в чому зовсім не розбирається. Місто ж має мати такого керманича, який не світиться на фотографіях, але підбирає кадри, котрі працюють професійно та ефективно. Має бути сильна команда.
Я не можу сказати, що в нього сильна чи слабка команда. Він її підібрав на свою подобу. От і маємо результат.
– І на завершення знову повернімося до теми політики. 21 липня пройдуть позачергові парламентські вибори. Чи «Батьківщина» отримає кращий результат, ніж у березні, і які шанси на перемогу у Івана Піляка, кандидата-мажоритарника від «Батьківщини» на нашому окрузі?
– Я хочу донести людям, що вони не надто добре розібралися на президентських виборах хто найкраще захистить їхні інтереси і відстоїть державу. Обрали Зеленського – це, без сумніву, кращий варіант, ніж Порошенко, але не найкращий.
Парламентські вибори – це і вибори Прем’єр-міністра. Уявіть собі, що Зеленський президент, а співак стане прем’єр-міністром. Це ж яка ганьба буде для держави!
На даний час немає кращої кандидатури на посаду прем’єр-міністра, ніж Юлія Володимирівна Тимошенко. Вона чітко розуміє які зміни в економіці потрібні, в неї є величезний досвід, є покроковий план дій і є потужна команда. А ще вона хоче і вміє це робити.
Тому хочу переконати мешканців нашої Дрогобиччини, що потрібно підтримати Юлію Тимошенко на прем’єр-міністра України. А зробити це можна проголосувавши за партію «Батьківщина». В тому числі і за кандидата по мажоритарному округу.
Щодо шансів Івана Піляка на перемогу. Я бачу кілька реальних кандидатів, котрі можуть перемогти. Це діючий народний депутат Матківський, який має статус і потенціал в агітаційному плані. Це Ілик, котрий вже був нардепом від Дрогобиччини, заступник міністра (хоча я чув, що він вже написав заяву на звільнення). Це Задорожний, котрий вже багато разів є депутатом обласної ради від нашого регіону. Заслуговує уваги Сікора, який є головою районної ради. Вартує послухати філософські міркування про розвиток держави Кулика. І це Іван Піляк, кандидат від партії «Батьківщина».
Якщо Іван Піляк запропонує комплексний розвиток наших курортів, міст Борислава, Дрогобича та Стебника, а також нашого району, якщо він візьме на себе певні зобов’язання і покаже як саме буде втілювати їх, якщо чітко окреслить свої завдання в парламенті як представника нашого краю, то він може стати найкращим представником Дрогобиччини в парламенті.
Народний депутат має мати принципову позицію щодо розвитку держави і має мати напрацьовані законодавчі акти щодо розвитку нашого регіону. І ми маємо розуміти, з якою командою він свої плани втілюватиме в життя, як він реалізовуватиме ці законопроекти.
Якщо народним депутатом стане Іван Піляк, то він заручиться підтримкою фракції «Батьківщина», котра однозначно буде в парламенті. А якщо стане самовисуванець, то на кого він буде опиратися?
– Дякую за розмову.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень