Поляків нам треба?.. чи, може, австріяків, москалів?.. Кого й чого нам іще бракує, аби навести лад в своїй хаті, в своєму місті, в своїй державі?
…Переглядаю світлини старого Трускавця часів одного з фундаторів курорту Раймонда Яроша. Отаким він був, курортний парк початку минулого століття… Придивляюся, шукаючи натяку хоч на якусь, бодай «санкціоновану», торгівлю… Ніде нічого – ні тобі розкладки зі шкарпетками, ні лотка з домашньою консервацією, та ніде навіть пучечка сінця з анотацією: «від усього», ні навіть скляночки лісової шипшинки… Впадають в око лише розкішні клумби з екзотичними рослинами, хідники в англійському стилі та дивовижні дерев’яні споруди, що утопають в зелені.
Де продають шипшину
Ознакою ж сьогоднішнього парку є усім знайома злиняла торба у своєрідну синювату клітинку, а ще – розстелена прямо на сходах до бювету клейонка, не завжди чиста шмата або просто газета з якимось крамом та бабця, що з благанням заглядає в очі кожному потенційному покупцеві: «Пані (пане), куштуйте сиру…». А реклами… Боже милий, не інакше, як інформаційна атака… на усі члени людського організму – від мозку до шлунку. Чи не зневага це – до відпочивальників і до себе самих?
Але гнітить інше: будь-яка спроба покласти край такому неподобству викликає чиєсь невдоволення. Ладно, бабця з Модрич не хоче вступитится – Європа в курортному парку їй ні до чого, а корівка і без «Нафтусі» молочка дасть. Так ще ж на захист неподобства піднімає голову «цікава» опозиція (до здорового глузду): «Гвалт! – торгівлю розганяють». Звідки голос – зрозуміло: з глибини самого неподобства, що в останнє десятиліття паразитувало на багатстві міста-курорту. Тільки важко зрозуміти суть: та ми не проти, аби у парку було чисто, але бабцю з Модрич жалко – шипшинку ж продає… І марна справа переконувати, що ніхто нікого не розганяє, а просто пропонують перебратися на ринок – бо в будь-якому цивілізованому місті-курорті шипшинку продають на ринку або в магазині. І бабцю з Модрич не ціна за місце на ринку не влаштовує – вона туди за безкоштовно не піде, бо її не влаштовує саме місце.
За умови цілковитої гармонії
За Польщі курорт процвітав… Щоправда, місцевому люду від того мало що перепадало. Сьогодні начебто самі собі господарі, а користі своєї побачити – несила. Забули, що при всій своїй недоглянутості парк ще й досі залишається пам’яткою культури паркового мистецтва. І що здавна дослідники відмічали позитивний вплив курортного парку на здоров’я людини. Лікарі рекомендували частіше прогулюватись тут або ж просто посидіти, навіть не вживаючи ліків. А деякі місця в парку направду мають унікальні властивості – це так звані геопозитивні лікувальні зони. За спостереженнями лікарів тут швидко нормалізується кров’яний тиск, зникають різні форми аритмії, регулюються розлади нервової системи, відступають інші хвороби. Але… за умови цілковитої гармонії з природою. Такий витвір цивілізації, як базар, до гармонійних природних явищ не належить. А «Нафтуся»?.. Цілюща вода має визріти в ідеальних природних умовах, в заповідному місці. Це твердження – також не правило «стеля», а наукова думка (докладніше – в музеї історії міста).
Мовби загальновідомі речі, що не потребують ні обгрунтування, ні спростування: Трускавець – курорт. Курорт – це лікувальна вода і рекреаційна зона. Рекреаційна зона – це зокрема парк. Парк треба берегти. Що тут заперечиш? Але коли за справу беруться «опозиціонери» з екстремістськими замашками, мета яких посіяти недовіру до будь-яких пропозицій керівництва міста, не кажучи вже про конкретні дії, тут здоровий глузд відпочиває. Перекрутити, переінакшити, підбурити і, мовби між іншим, натякнути: раніше було краще… І чим же краще? Хіба що тим, що у цьому клондайку хтось інший, дозволяючи бабці продати шипшину і заробити копійки, сам набивав кишені купюрами вищого гатунку?
І хто ж нам винен?
Незаконна торгівля в парку – надбання минулих літ. Ця проблема «бережно» культивувалася з року в рік упродовж останнього десятиліття. Тепер інша влада – інші пріоритети. Уперше європейська орієнтація не лише декларується, а й робляться спроби завести європейські порядки, як-от: надати курортному парку як візитівці Трускавця відповідного вигляду. І шановні представники опозиційних засобів мали би підняти законодавчу базу, приміром, закон України про курорти, стаття 31 якого відносить трускавецький курортний парк до зон суворого режиму охорони і забороняє будь-яку господарську діяльність у ньому.
Отож, порядок – у власній хаті, в місті, в державі – починається з порядку в наших головах. І європейська орієнтація також – в нас самих.
Наразі фінансова ситуація у місті і державі не сприяє швидким безболісним і якісним перетворенням. Слід шукати прихований потенціал. І почати треба з простого – з того, що не вимагає капіталовкладень, скажімо, прибрати навколо себе, відмовитися від звиклого, поступитися особистим.
Але попри все, проблему з незаконною торгівлею в парку зрушено з місця. Черга за автомобільним і гужовим транспортом. Як всерйоз візьмуться за «духмяних» курортних коників, впевнена, знову гвалт зчиниться – бо і там хтось «на шматок хліба заробляє».
Отак щораз долаємо в собі свою неспроможність мислити по-європейськи. І хто ж нам винен – поляки чи москалі?
Валентина Гук
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень