В п’ятницю, 9 липня, в курортному Трускавці пройшло засідання круглого столу з обговорення проблематики територій пріоритетного розвитку, спеціальних економічних зон, гірських територій та туристично-рекреаційних можливостей. За цією довгою назвою криється ряд проблем, які не так легко буде розв’язувати новій владі, особливо після того, як влада попередня теж не надто переймалася їх вирішенням, про це говорилося на круглому столі.
В конференц-залі санаторію «Карпати», однієї з кращих оздоровниць Трускавця, зібралися провідні науковці області, голови РДА, відповідальні за дану проблематику чиновники. Більше трьох годин доповідей та бурхливих обговорень та дебатів показали, що питання є надто масштабними та широкими, щоб їх можна було розглянути за одне засідання. Фактично обговорили лише питання по гірських територіях та розвитку наукового потенціалу Львівщини, натомість питання вільних економічних зон, екології, туризму та рекреації розглянуть додатково, вже в іншому регіоні краю.
Відкриваючи круглий стіл, заступник голови Львівської облдержадміністрації Мирон Янків зупинився на тому, що даний захід є одним із багатьох по обговоренні пропозицій Президента України Віктора Януковича щодо реформ на найближчі 5 років у нашій державі. Він зазначив, що економіка Львівщини розвивається в основному не за рахунок так званих «старих» галузей як то металургія, вугільна промисловість чи промисловість хімічна, а нових, сучасних інноваційних напрямів, наголосив на потребі розвитку туризму та рекреації в регіоні, тим більше, що певний досвід вже є.
Про те, як розвивати економіку Львівщини, особливо гірських регіонів, говорив і Василь Степанович Кравців, директор Інституту регіональних досліджень, його доповідь не могла не викликати хвилю запитань та дискусії, які могли тривати до безкінечності. Василь Степанович запропонував просту ідею – гірські райони мають ряд преференцій, які їм надає чинне законодавство України, зокрема Закон «Про статус гірських населених пунктів». І все ж варто давати не рибу, а вудочку, інакше кажучи – потрібно обмежити ці пільги, зокрема щодо 25%-них надбавок до зарплат та пенсій, натомість розробити нові правила гри, чіткі та зрозумілі і думати, яким чином можна самим заробляти на прожиття.
Теж Василь Кравців зазначив, що треба змінити принцип визначення статусу гірських населених пунктів. Варто надавати його усім населеним пунктам, що розташовані на територіях від 400 м над рівнем моря. Закон має мати площинну дію, незалежно від перепаду висот на цьому рівні. Він додав, що, окрім змін закону, необхідно ініціювати прийняття державної програми розвитку гірських територій для 4 областей України Карпатського регіону, що стало б інструментом реалізації закону. Також науковець акцентував на тому, що принципи адміністративно-територіальної реформи, які будуть застосовуватися до рівнинних територій країни, не можна калькувати для гірських.
А заступник голови ЛОДА Мирон Янків зазначив, що підтримує пропозицію щодо системних змін розвитку гірських територій і пообіцяв передати їх у комітет економічних реформ Президента. Він закликав присутніх голів районних адміністрацій гірських районів Львівщини виробляти конкретні пропозиції розвитку їх районів.
Своє бачення проблеми висловив і Денис Анатолійович Шмигель, начальник головного управління економіки ЛОДА, голови Сколівської та Турківської РДА Михайло Гнатишин та Василь Чернявський. Суть заперечень «гірських» керівників зводилася до того, що гірські райони і так перебувають в нелегкому становищі, кількість населення скорочується, безробіття значно вище в процентному відношенні, ніж на рівнинах, а якщо ж забрати ще й ці пільги, то в селах залишаться тільки пенсіонери. Хоча заперечувати тезу, що Державна програма розвитку гірських територій потрібна, ніхто не збирався.
Ідеологія розвитку, а не благочинності стосовно гірських територій може стати для них холодним душем, а може і спрацювати як шокова терапія Бальцеровича в Польщі, до цього варто тільки підійти з розумом, з науковим розумінням та поглибленим, а не поверховим вивченням проблеми – до такого консенсусу дійшли учасники круглого столу. Гірські території 4 областей Західної України повинні бути не резервацією, а контуром, щодо якого держава має звертати особливу увагу і якому має допомагати, адже так робиться у всьому цивілізованому світі – наголошували виступаючі.
Другий цикл обговорюваних проблем стосувався більше розвитку наукового потенціалу області. З доповідями виступили доктор економічних наук, професор Львівської комерційної академії Анатолій Іванович Мокій («Інноваційна стратегія транскордонного співробітництва після розширення ЄС»), голова Західного наукового центру НАН і МОН України, академік НАН України Зіновій Теодорович Назарчук («Взаємодія влади та науки – ключовий фактор в реалізації програми економічних реформ 2010 – 2014 рр.»), в. о. директора Західного регіонального центру інноваційного розвитку Наталія Ігорівна Гурська, яка розповіла про досвід діяльності технопарку в Яворівському районі, проректор з наукової роботи НУ «Львівська політехніка» Зорян Григорович Піх, який зупинився на проблемі інноваційного розвитку регіональної економіки та запропонував керівникам районів співпрацю з Львівською політехнікою, а також інші учасники столу. Зокрема, з виступу п. Наталії Гурської стало зрозуміло, що Львівщина звернеться до Президента з проханням відновити статті 2 і 9 ЗУ «Про вільні економічні зони» щодо повернення пільг технопарком та ВЕЗ. Уже зараз вона запропонувала керівникам районів та міст Львівщини допомогу у підготовці відповідних проектів під надання пільг.
Останньою була доповідь молодого науковця, заступника начальника управління економіки держдепартаменту економічної політики Львівської міської ради Івана Володимировича Дмитрасевича.
Круглий стіл у Трускавці показав, що нова влада не збирається замовчувати існуючі проблеми та вирішувати їх паперовим шляхом. Вимоги до керівників ставитимуться жорстко, під час засідання це було видно з ряду реплік заступника голови ЛОДА до керівників районів. А дійсно, чому не виробляти власний продукт, який був би конкурентоздатним не лише на внутрішньому,а і на зовнішньому ринку? Хіба в Сколівському чи Турківському районі не можна виготовляти певні види так званих «альпійських» сирів, хіба не можна відновити курорт з радоновими ваннами, чого так добиваються австрійці в одному із сіл Сколівського району (такий курорт існував там за Австро-Угорщини), а влада дотепер блокувала вирішення цього питання? Чому дошка в Сколівському районі коштує дорожче, ніж в Києві? – це запитання з гіркотою задавав очільник Сколівщини М. Я. Гнатишин. Хіба інновації – це тільки пропозиції, коли всюди до них ставляться як і до результату, чи і як до продукту? Як перетворити депресивний район на стабільний при тому, що були позитивні приклади Яворівщини за часів функціонування там спеціальної економічної зони, але цей досвід виявився непотрібним кілька років і аж тепер можна буде розраховувати на певні зміни та певне ставлення до проблем місцевих громад? Запитань назбиралося більше, ніж відповідей на них, а тому ця тема буде ще раз розглянута, тим більше, що не виступили через брак часу один із творців ідеї Трускавецького валеологічно-іннноваційного центру (ТВІЦ), екс-мер Трускавця Болеслав Петровський, начальник управління екології ЛОДА, теж екс-мер Трускавця Богдан Матолич, директор Західного центру українського відділення Всесвітньої лабораторії Петро Грицишин, ректор Львівського університету економіки та туризму Ігор Бочан, директор Львівської асоціації розвитку туризму Андрій Мацелюх та інші офіційні особи, які підготувалися до цього круглого столу.
Із заключним словом до учасників круглого столу звернулися Мирон Дмитрович Янків та міський голова Трускавця Лев Ярославович Грицак, після чого гості заходу мали змогу ще поспілкуватися в неформальній обстановці, на фуршеті в танцювальному залі санаторію «Карпати».
Володимир Ключак, для газети «Бойківська думка», м. Сколе
P.S. Питання, яке є таким важливим для Трускавця, а саме про спеціальні економічні зони, 9 липня не обговорювалося через брак часу. Але мер нашого міста Лев Грицак запрошений на продовження роботи круглого столу, де цю проблему детально проаналізують та вироблять спільний план дій та відповідні пропозиції для центральних органів влади. Тішить, що обласна влада має таке ж бачення вирішення проблеми, як і влада трускавецька, надання особливого статусу для Трускавця допоможе розвиватися нашому місту ще краще, без блокування чи гальмування здорових ініціатив з чиєї б то не було сторони. Про те, якими будуть результати другої частини круглого столу, ми повідомимо додатково.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень