Тридцять шосте засідання Дискусійного клубу в Дрогобичі відбулося 18 квітня 2013 року і було присвячене проблемам і перспективам теплопостачання.
Опонентами виступили Ігор Хом’як, керівник комунального підприємства “Дрогобичтеплокомуненерго”, і Володимир Кондзьолка, помічник-консультант народного депутата України Романа Ілика. Перший агітував за централізоване опалення, другий – за автономне. Своєрідним представником третьої сторони був керівник громадської організації “Небайдужі Дрогобичани” Святослав Сурма, на думку якого за суперечкою між прихильниками централізованого та автономного опалення не видно дрогобицької громади, адже мова насамперед мала би йти про моральний аспект даної проблеми. В дискусії взяли участь громадські діячі Олег Косик, Хосе Турчик, Микола Варивода, Валерій Каленюк, Ігор Бучковський та інші.
За словами Ігоря Хом’яка, він завжди користується нагодою донести до всіх проблеми теплопостачання, які виникли в Дрогобичі, і переконати у правоті своєї позиції. Він керує підприємством уже п’ять років. Загалом у даній галузі на різних посадах, у тім числі й заступником міського голови, він працює вже 17 років, а тому проблеми знає, як кажуть, із середини.
За його ініціативою вдавалося приймати концептуальні документи на кшталт стратегії розвитку підприємства. До цього долучалися різні інституції, в тім числі й міжнародні. Зараз вкотре вийшли з черговим документом щодо енерго-економної ефективної схеми теплопостачання міста. Простіше кажучи, мова йде про схеми оптимізації теплопостачання. Доцільність цього назріла вже давно. Замовником концепції виступив департамент міського господарства.
Саме по цій схемі, в розробці якої брав участь, Ігор Хом’як виступав на недавній сесії Дрогобицької міської ради. Він визнав, що його виступ був невдалим, тому що були упереджені позиції депутатів, і він не зміг систематизувати свої думки.
За його словами, є певні проблеми в централізованій системі опалення Дрогобича. Що втрачене, то втрачене. Але слід виходити з того, що вже роками підприємству ніхто не допомагає ні з міського, ні з обласного, ні з державного бюджетів, а обладнання потребує модернізації, то необхідне залучення коштів задля забезпечення надійності і непереривності теплопостачання.
Ситуацію з теплопостачанням, на думку Ігоря Хом’яка, можна порівняти з дорогами. Ми роками робили ямковий ремонт, а тепер з’ясовується, що все-таки треба робити ремонт капітальний. Так само якщо роками не залучати коштів у модернізацію і реконструкцію, то тоді слід вдаватися до радикальних дій.
Підприємство вирішило вдатися до необхідних кредитів. Вирішальною умовою для отримання кредиту, крім усього іншого, має бути декларація міста про те, що воно має намір робити з централізованим опаленням. Мова йде про те, чи децентралізувати його повністю, чи помірковано, чи зберегти повністю централізоване опалення. За схемою виходить у Дрогобичі так званий проміжковий варіант. “Маючи таку програму, – підкреслив Ігор Хом’як, – ми можемо претендувати на різні дотації та інвестиції не лише на рівні європейських чи світових банків, а й на рівні Кабінету Міністрів”. Якщо система розвалюється, то не беруться навіть інвестиції як різниця між тарифами. Не маючи відшкодування втрат, не можна претендувати на підвищення тарифів.
Як керівник підприємства Ігор Хом’як особисто не планує вдаватися до радикальних дій, але так само закликає опонентів не вдаватися до радикальних дій щодо своєї позиції. Ці схеми можуть бути досконалими чи недосконалими. Все це ще треба затвердити у Києві, а це не так просто, зважаючи на бюрократичну систему й її корупційні складові.
Проте при встановленні автономного опалення комісія має керуватися все-таки цими схемами. Без наявності схем комісія взагалі не може цього розглядати. Інша справа, що в попередні роки комісія, не маючи схем, цього не враховувала.
На сесії була подана схема теплопостачання, проти якої виступили навіть деякі так звані провладні депутати. Ігор Хом’як радить опонентам не ходити в прокуратуру, бо неодмінно програють справу. Він пропонує зупинити цей процес протистояння, оскільки існує соціальна напруга. “Але дайте можливість людям, які є моїми споживачами, – наголосив Ігор Хом’як, – нормально платити за послугу, бо по мірі відключень на них припадає все більше навантаження”. Соціальна напруга буде не для багатих, а для бідних. Треба так давати дозволи, вважає Ігор Хом’як, щоби можна було не ошукувати, не ображати тих, хто залишається споживачем централізованого опалення.
Володимир Кондзьолка вважає, що кінцеві мети, про що він говорить і про що говорить його опонент, – дуже близькі. Просто мова йде про різні шляхи досягнення кінцевої мети. Якщо взяти українське центральне опалення і порівняти його з європейським центральним опаленням, то ця схема є значно дешевша в Європі, ніж індивідуальне опалення. Кінцева мета кожного споживача – отримати дешеве тепло.
Декілька років тому Володимир Кондзьолка виступав у міністерстві житлово-комунального господарства. Тоді він сказав, що є великим прихильником центрального опалення, але в його європейському варіанті. При європейському центральному опаленні затрат набагато менше, ніж при індивідуальному опаленні, якщо, скажімо, на даху будинку стоїть котельня. Але щоб прийти до європейського центрального опалення, треба пройти етап автономного опалення.
Міністерством розроблена система, яка називається “індивідуальний тепло-пункт”, коли через під’їзд іде дві труби – прямої подачі і зворотної, в квартиру заходить дві труби, стоїть розміром з котел індивідуальний теплопункт з лічильником, і ви самі використовуєте гарячу воду і самі ж подаєте тепло. Скільки тепла спожили, стільки ви за нього платите. Але вся опалювальна система має бути зведена в одну точку, тобто те, що сьогодні дає автономне опалення.
Зупинився Володимир Кондзьолка і на своїх поданнях у прокуратуру, про що згадував Ігор Хом’як. Вони були скеровані для того, щоби виконати норми чинного законодавства, які стосуються організації теплопостачання. Схема теплопостачання була зроблена незаконним способом, тому рішення відмінене.
Як інженер, Володимир Кондзьолка абсолютно підтримує ідею, що будинки треба відключати повністю від тепла, бо все решта нонсенс. “Але я не можу зрозуміти як громадянин, – підкреслив він, – чому відключення малозабезпечених людей, які не мають коштів, має лягати на сусідів”. Воно має лягати на владу, насамперед на місцеву владу. Схема має бути простою: опитують мешканців будинку; якщо більше 30 відсотків висловлюється за автономне опалення, міська влада має розробляти по цьому будинку програму відключення цілого будинку. І будинок має бути відключений повністю.
Як на мене, упродовж багатьох десятиліть держава свідомо обдурювала мешканців, нав’язуючи їм завищені тарифи на воду і тепло. В цьому міг переконатися кожний, хто встановив лічильник на воду чи перейшов на автономне опалення. Платежі зменшилися в декілька разів. Можна лише здогадатися, в чиїх кишенях осідали кошти. Але точно зрозуміло, що вони не йшли на заміну зношених водогінних труб чи застарілих теплотрас. Нині держава, лобіюючи централізоване опалення, знову свідомо залазить у кишені своїх громадян, обдираючи їх, як липку. І вкотре виручені кошти не йдуть на модернізацію житлово-комунального господарства. Не можна проблеми держави розв’язувати за рахунок людей. Потрібно дійсно проводити реформи, в тім числі і в житлово-комунальному господарстві, а не діяти лише на користь олігархічних структур, як це відбувається зараз. Інакше все завершиться крахом, наслідки якого ми не можемо собі уявити навіть у найстрашнішому сні.
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень