Туберкульоз – інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу (в народі її називають паличкою Коха). Ця хвороба вражає всі органи і системи, але в 90% випадків уражаються легені.
Як можна заразитися туберкульозом?
Основне джерело інфекції – хворий з відкритою формою туберкульозу. Мікобактеріі туберкульозу переносяться повітрям невидимими найдрібніших крапельками мокротиння, які виділяються при кашлі, чханні, розмові. При вдиханні зараженого повітря мікобактеріі туберкульозу потрапляють в організм здорової людини і викликають захворювання. Рідше зустрічається харчової шлях передачі інфекції – через сире молоко, м’ясо, яйця від хворих на туберкульоз тварин і птахів. Заразитися також можна при користуванні рушником, посудом, постіллю хворого. Можливий також трансплацентарний шлях інфікування (при вагітності від матері до плоду).
Мікобактеріі туберкульозу досить стійкі у зовнішньому середовищі. Наприклад: у висохлі мокроті зберігає свою життєздатність до 1,5 років, на сторінках книг – до 3 місяців, досить швидко гине при попаданні прямих сонячних променів (через 1-2 години), при ультрафіолетовому опроміненні і кип’ятінні вони гинуть через кілька хвилин.
До факторів, що сприяють розвитку туберкульозу, відносяться: недостатнє і неповноцінне харчування, нестача вітамінів, часті простудні захворювання, постійний стрес та куріння.
До групи ризику входять: особи, які перебувають в тісному, постійному побутовому контакті з хворим (студенти в гуртожитку, члени однієї сім’ї); Люди, які зловживають наркотиками, алкоголем; особи без постійного місця проживання; медичні працівники; працівники пенітенціарних установ або ув’язнені. Туберкульоз найчастіше вражає органи дихальної (бронхи і легені) і сечостатевої систем. Ураження кісток тазу і хребта найбільш часто зустрічаються при кістково-суглобових формах туберкульозу.
До основних ознак туберкульозу відносяться: тривалий кашель більше 2-3 тижнів, втрата апетиту, схуднення, біль в грудній клітці, кровохаркання, загальна слабкість, періодичне або постійне підвищення температури тіла, потіння вночі.
При появі перших ознак захворювання необхідно негайно звернутися до лікувального закладу і обстежитися на туберкульоз. Основним методом ранньої діагностики туберкульозу у дорослих є флюорографічне обстеження органів грудної клітини, а серед дітей та підлітків – туберкулінодіагностика (реакція Манту з 2ТЕ).
У 10-15% хворих на початковій стадії туберкульоз нічим не проявляється і є випадковою знахідкою при профілактичному флюорографічне обстеження. У 1/3 хворих відзначаються тільки симптоми функціонального характеру – швидка стомлюваність, підвищена дратівливість, зниження працездатності, слабкість. Ці хворі тривало вважають себе здоровими, за медичною допомогою не звертаються і становлять небезпеку для оточуючих.
Основною профілактики туберкульозу є вакцина БЦЖ – щеплення роблять при відсутності протипоказань в пологовому будинку, на 3-5 день життя дитини. Ревакцинацію проводять при негативній реакції Манту і за відсутності протипоказів в 7років. З метою виявлення хвороби на ранніх стадіях, необхідно проходити флюорографію хоча б раз на рік.
Важливим засобом захисту від туберкульозу є дотримання правил особистої гігієни, утримання в чистоті свого одягу та взуття, часте миття рук. Слід добре харчуватися, їжа повинна бути різноманітною, багатою на білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мікроелементи. Житлові і робочі приміщення слід добре провітрювати, застосовувати вологе прибирання. Відмовитись від паління та алкоголю.
Бережіть себе!
Л.В. Янківська, зав. відділення організації епідеміологічних досліджень ДММВ ЛД ДУ “ЛОЛЦ МОЗ України”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень