Ситуація з поширенням у світі коронавірусної інфекції викликає панічні настрої. Моторошно стає від статистики смертних випадків, яка щодня оновлюється. Складається враження, що найстрашніше попереду…
Як до цього слід поставитись? Що маємо зробити для того, аби максимально унеможливити власне інфікування? На цю тему говоримо із заступником Міністра охорони здоров’я України (2016−2019рр.), доктором медичних наук, нашим краянином Романом Іликом
Симптоми українців дещо відмінні від симптомів хворих у Китаї
– Ніхто не очікував, що такі країни, як Італія чи Іспанія виявляться настільки вразливими до небезпечного вірусу. Це повчально для багатьох, в т. ч. для нас: українська медицина за всіма параметрами помітно поступається італійській чи іспанській. Якщо в Італії все так погано – що тоді чекає нас, коли вірус повномасштабно прорветься і запанує на території України?
– Давайте з самого початку домовимось, що ведемо розмову оптимістично. Важливо за будь-яких умов зберегти спокій. Картина із сьогоднішньою смертністю в Італії, та й загалом у світі, не настільки безнадійна, як може видатись на перший погляд. Людей помирає багато, але чи всі вони помирають конкретно від вірусної інфекції? В Італії смертність рахують від кількості тих, у кого виявили вірус. Але ж є велика кількість інфікованих, які переносять захворювання як звичайну застуду і не потрапляють до цієї статистики. Епідеміологи вже звернули італійським колегам на це увагу. Бо правильно рахувати слід від кількості інфікованих. Так от, якщо рахувати від кількості інфікованих, смертність від Covid-2019 не вища, ніж від будь-яких інших вірусних інфекцій. Наприклад, від грипу.
– Коронавірус постійно мутує. Його «поведінка» в Китаї, як стверджують медики, трішки відрізняється від клінічних проявів на європейській території. Що маємо знати?
– Так, справді. Клінічна картина має свою специфіку та особливості в Україні. Зафіксовані у Китаї клінічні прояви не зовсім такі, як, наприклад, в Італії. Так відбувається завжди. Це наслідки мутації вірусу. У боротьбі з хворобою важливо вчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу. Частка відповідальності за це покладається на самих хворих. Доктор Генріх Стрітт з Бонну зауважив, що у двох третин інфікованих, на початку захворювання слабне здатність відчувати запахи. На це варто звернути увагу, щоб інформувати свого лікаря. Якщо говорити про Україну, то тут є ще кілька симптомів. Це виражена закладеність носа, причому без виділень, постійний сильний біль у горлі, а не тільки при ковтанні, чого не було у Китаї, і не дуже висока температура тіла — не вище 38 градусів. Такий перебіг характерний для абсолютної більшості (близько 80% людей). Не треба зараз розраховувати стовідсотково на результати швидкого експрес-тестування, цей метод діагностики може дати збій.
Про дві тактики боротьби з коронавірусом
– Не всі країни Європи обрали однакову тактику боротьби з небезпечною вірусною інфекцією. Одні, оголосивши суворий карантин, роблять все, аби якомога більше людей перебували у соціальній ізоляції. Є й такі, які до стримування вірусної інфекції підійшли досить ліберально. Як це пояснити?
– Світ використовує дві тактики боротьби з коронаваірусом. Англія, Норвегія та Нідерланди, відмовившись від жорстких карантинних заходів, дають вірусу можливість поширитись. Така тактика має прискорити процес створення необхідних передумов для вироблення популяційного колективного імунітету. Це не означає, що у названих країнах карантинні заходи не застосовують. Вони є. Але їхній карантинний режим значно м’якший. Друга тактика діаметрально інша — це жорсткі заходи. Жорсткий карантин для епідемії — це завжди добре, але й він не дає стовідсоткової гарантії, що інфекцію вдасться швидко зупинити.
Україна, як і більшість країн ЄС, вдалась до суворих обмежень.
Головна мета — не дати вірусу швидко поширюватись, щоб виграти час: краще підготуватись системі охорони здоров’я до роботи у режимі перенавантаження. Яка з цих двох тактик ефективніша? Час покаже.
Цю інфекцію вбивають сонячні промені
– Китайські епідеміологи прогнозують, що пандемія триватиме щонайменше до червня, коли по-справжньому потепліє. Бо вірус боїться тепла, гине під променями сонця. Коли ми зможемо сказати, що нових хворих на коронавірус не зареєстровано…
– Ймовірно, що так. Потепліє, і рівень захворюваності піде на спад. Але вірус нікуди не зникне, він і надалі інфікуватиме, як це відбувається при інших вірусних інфекціях. Більшість українців все одно перехворіє, вісім з десяти у легкій формі. Перед нами стоїть конкретне завдання: до мінімуму обмежити контакти між людьми. Вірус провокує ускладнення у так званих групах ризику, до якої належать ті, хто має супутні хронічні хвороби і віком понад 60 років. Йдеться про кардіологічно хворих, у кого гіпертонія чи цукровий діабет, чи хронічно хворих, у яких все разом. Це якраз те, до чого не зовсім готова вітчизняна медицина. Тут ми сильно поступаємось Європі. Саме тому в Україні ввели жорсткий карантин.
Вакцина – добре. Але не все так просто
– Що про вакцину чути?
– Вакцинація — надійний метод попередження хвороби, водночас з вакциною можуть виникнути складнощі. Для протидії вірусу вона не буває універсальною. Тобто, така, яка буде одинаково ефективною для всіх: китайців, українців, італійців, американців. Фармакологічний захист від хвороби, як правило, створюють для певного генотипу, для конретного регіону. Який там генотип, таку й вакцину для нього і створять. Тому не варто переоцінювати вже сьогодні перспективи вакцинації. Говорити про це зарано.
– Скільки вірус живе поза організмом людини? Коли проявляються симптоми заражень?
– Симптоми заражень, якщо говорити про середньостатисний показник, даються взнаки через 4−5 днів. Але пам’ятаймо, що сама людина відразу ж після потрапляння в її організм вірусу стає заразною. Саме у ротовій порожнині є фермент, через який вірус потрапляє до клітин. Здатність заражати інших зберігається від часу потрапляння в організм інфекції до зникнення усіх клінічних проявів хвороби. Якщо перебіг відбувається без ускладнень, це триває 10 — 14 днів. Щодо життєстійкості вірусу поза людським організмом… Багато залежить від температури, вологості та поверхності, на яку він потрапляє. Він швидко гине від ультрафіолетових променів. Якщо говорити про часові рамки, то вірус живе не більше чотирьох годин. Антисептики знищують вірус. Тому їх слід використовувати для дезінфекції. Потрібно стежити за руками. Часто мити, обробляти дезрозчином.
Коли на хворобу накладається інша
– Чи може людина, яка перехворіла на коронавірус, захворіти ще раз?
– Теоретично може. Багато залежить від того, де людина інфікувалась. Насправді ж, це трапляється рідко. Це виключення з правил, оскільки вірус мутує.
– Чи може трапитись так, щоб хворий «підхопив» одночасно дві вірусні інфекції — і грип, і короновірус?
– Може. Але на практиці такі речі трапляються як виняток. Тут інше важливо — коли одна хвороба, «наклавшись» на іншу, маскує та ховає більшу небезпеку. Пам”ятаєте випадок, що був в Івано-Франківську, де померла 56-літня жінка, яка потерпала від кількох супутніх захворювань — гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та кардіосклерозу, тобто належала до групи ризику. Спочатку їй діагностували ускладнений пневмонією грип А, а вже по смерті виявили коронавірус. До лікарні поступила у важкому стані, із задухою. Втратила дорогоцінний час, бо займалась самолікуванням і відмовлялась від госпіталізації. Від перших симптомів до смерті пройшло кілька днів.
Не ігноруйте карантин!
– Що порекомендуєте робити під час карантину?
– Не ігнорувати карантин. Читати книги, спілкуватись з сім”єю і друзями, уникаючи контактів з іншими людьми. Не наближуватись до перехожих, якщо вийшли на вулицю. Безпечна відстань – три метри. Найефективніший спосіб запобігти захворюванню, як стверджує директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрус Адхан Гебреєсус, — розірвати ланцюги передачі COVID-2019. Для цього тільки у разі потреби слід здавати тести та перебувати у соціальній ізоляції.
Олексій Дорофтей, газета «Високий Замок»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень