/Інтерв’ю зі співзасновником та головою футбольної школи «КМС» (м. Трускавець) Романом Матисом/
– Пане Романе, скільки часу вже існує футбольна школа «КМС» і чим займаєтесь зараз?
– Футбольна школа «КМС» зареєстрована вже рік часу, але дитячим футболом у Трускавці ми займаємося ще з 2016 року.
З 2016 року ми мали різні назви, шукали свій шлях, однодумців. Я залучив до співпраці тренера Володимира Смолу, пропонував співпрацю нашим місцевим футболістам, місцевим активним людям, проте виявилося, що не всім це потрібно.
У футбольній школі «КМС» зараз тренується 40 дітей. Батьки підтвердили, що діти і надалі будуть ходити на тренування, причому підтвердили 100%. Є багато дзвінків від інших батьків, котрі хотіли б дати своїх дітей до нас на тренування, переважно це діти 2007-2014 років народження.
В «КМС» є три тренери, з них два мають тренерські ліцензії «С». Більше в місті ніхто не має тренерських ліцензій. Хотілося б більше уваги та підтримки від міста – не лише щодо футболу, а щодо спорту взагалі.
– Чи плануєте розширяти діяльність, щоб в «КМС» дітей було не 40, а більше? І що для цього потрібно?
– В нас 100% займаються трускавецькі діти. Коли наші діти десь їдуть, то це своєрідна промоція міста, і це мають почути ті, хто досі не зрозумів як це насправді важливо.
Так, ми хотіли б, щоб у нас займалося більше дітей, для цього ми відвідували навколишні території, і є багато бажаючих займатися в футбольній школі «КМС». Проте для того щоб була більша кількість дітей, потрібно мати більшу кількість годин в спортзалах, і більше тренерів. Бо як не крути, а ми з Володимиром Смолою – як волонтери. А молоді тренери хочуть заробляти гроші.
Коли наприкінці минулого навчального року ми їздили по навколишніх селах, то розглядався варіант, щоб наші тренери їздили по селах, але так не виходить через обмежену кількість тренерів.
Щодо фінансування нашої школи, то ми працюємо над цим, шукаємо людей, готових інвестувати у футбол, у майбутнє. Є люди з Трускавця і не тільки з Трускавця, які допомагають – хто одноразово, хто час від часу робить якісь внески чи надає іншу підтримку.
– На одній із сесій Трускавецької міської ради одним з депутатів піднімалося питання підтримки ФШ «КМС», проте це питання навіть не включили до порядку денного…
– У Трускавці з самого початку неправильно вибудувано механізм співпраці. Якщо ми говоримо про футбол, то тут наявні пережитки минулого. Коли в 2016 році збиралися ті, що грають в футбол, громадські організації, вчителі фізкультури, групи здоров`я, то ми більше часу потратили на те хто який був добрий 20-30-40 років тому, а не на те, що маємо зараз і як об`єднатися заради розвитку футболу. На жаль, на сьогоднішній день на мапі України Трускавець як футбол не існує.
Не треба було віддавати гроші на якусь конкретну команду, бо ці рухи апріорі були неправильними. Спочатку місто фінансово допомагало одній команді, потім інший, а треба було набратися сміливості і сказати людям, що ось цього року ми не фінансуємо жодну команду, але ми ті гроші витратимо на те, щоб зробити інфраструктуру – так, як це є в Європі. Я неодноразово говорив і міському голові, і причетним до спорту людям, що нам у Трускавці не потрібно будувати великих стадіонів, потрібно зробити інфраструктуру…
– Що Ви вважаєте першочерговими завданнями у цьому плані?
– На мою думку, перше, що потрібно зробити – це юридично визначатися зі стадіоном. На сьогоднішній день він нібито на балансі міста, але статус його невизначений. Будівельники на нього дивляться зі своєї точки зору, спортсмени з іншої, потенційні інвестори ще з іншої. Я вважаю, що потрібно створити комунальне підприємство, наприклад «Стадіон Трускавець», щоб були люди, відповідальні за його розвиток. Потрібно розробити програму співпраці і вкладати туди кошти.
Ні в якому разі цей стадіон не можна комусь віддавати – ні футбольній школі «КМС», ні комусь іншому.
По-друге, потрібно сісти і чітко визначитися з планом дій – куди і як ми рухаємося далі. Адже проблема не тільки з футболом. Чому ми не можемо сюди залучити тенісистів, борців, боксерів? У Трускавець можна затягнути додатково величезний потік відпочивальників, яким цікавий спорт.
Те, що у нас є «Спортовець», це дуже добре, але там переважно займається місцеве населення плюс є співпраця «Спортовця» по системі відділу освіти, відділу сім`ї, молоді та спорту.
А ми маємо дати можливість людям приїхати сюди на збори, на турніри, бо кожен турнір – це величезні гроші, і ми на цьому можемо заробляти.
На самоокупність можна вийти орієнтовно за 8-10 місяців. Ми втратили вже чотири роки – уявляєте, скільки всього можна було зробити для спорту в місті за цей період?
– Запитаю прямо – Ви особисто готові очолити комунальне підприємство «Стадіон Трускавець»?
– Колись говорили, що я організував футбольну команду тому, що моя дитина грає в футбол. Моя дитина в Трускавці не грає в футбол, а я продовжую займатися командою і питаннями спорту, бо воно мені цікаве. Я готовий і я хочу цим займатися.
Ніхто ніколи від мене не чув, що я хочу кудись залізти, хочу якусь посаду. Але я хочу працювати в цьому напрямку, мені цікаво, щоб тут був футбол, щоб у Трускавці розвивався спорт. Я тут народився, я сюди повернувся і я хочу, щоб Трускавець був дещо іншим, ніж зараз…
– Містом спорту?
– Не тільки містом спорту. І культури, і айтішників, і спорту в тому числі.
Треба визначитись взагалі – як ми розвиваємо курорт? Колись я дуже успішно займався бізнесом, а першочергова задача бізнесу – хто є наш клієнт? Отак має бути і тут, на курорті. Коли ми розуміємо хто є наш клієнт, то тоді ми починаємо робити все для досягнення цілі, щоб клієнту було зручно. А коли клієнту зручно і подобається, він приїжджає ще й ще і привозить інших.
На сьогоднішній день те, що ми робимо в дитячому футболі – це проходить як соціальний проект. Ми забираємо дітей «з вулиці», займаємо їх час, сприяємо їхньому розвитку. Плюс ми стараємося виховувати дітей. Ми не робимо з них суто футболістів, ми хочемо, щоб вони виросли порядними людьми, розвиненими і фізично, і духовно. Повага до суперника, повага до товаришів, повага до своїх батьків.
Мене часто запитують чому школа носить назву «КМС». Цю абревіатуру можна по-різному розшифровувати, але основна ідея – кандидати в майстри спорту. Ми – як початкова школа, котра виховує і дає певні навички, щоб діти могли зробити старт до футбольного життя. Я свідомий того, що ми не можемо тут у Трускавці поки що дати того, що дають серйозні клуби. Але ми можемо підвести наших вихованців до того, а потім наші діти вже зможуть грати чи у Львові, чи в Києві, чи ще десь.
Повертаючись до теми комунального підприємства «Стадіон Трускавець»… Якщо є бажання та можливість його створювати, то я готовий цим займатися, бо мені це цікаво.
– Знаю, що недавно команда «КМС» їздила на турнір в Ужгород. Чи можете розповісти детальніше про цю поїздку та подальші плани школи на осінь-зиму?
– В Ужгороді проводяться турніри на високому рівні – вже вісім років поспіль. Ми товаришуємо із засновниками цих турнірів вже. Нас запросили на цьогорічний турнір, і ми вирішили поїхати, адже турніри дійсно рівневі. Поговорили з батьками, пояснили чому потрібно їхати, і діти 2011 р.н. вперше виїхали так далеко на змагання.
Діти поїхали до Ужгорода на змагання з двома комплектами футбольної форми, в тому числі один комплект – це та форма, яку ми виграли від Даріо Срни, колишнього гравця донецького «Шахтаря». Ми виглядали на турнірі досить пристойно, хоча маємо зрозуміти, що конкурувати з системними клубами з Одеси, Києва, Дніпра чи Ужгорода не так просто.
Якщо бути відвертим, то я дуже задоволений результатом, який показали вихованці «КМС». Так, ми не взяли перше місце і навіть не потрапили в трійку призерів. В нас було дві перемоги, одна нічия і три програші, причому два програші з мінімальним рахунком 1:0. З 16 команд-учасниць ми зайняли 11 місце. Але треба зрозуміти, що всі команди, які брали участь в турнірі, складаються з дітей, які займаються по 3-4 роки. Наші трускавецькі діти займаються всього лише один рік. Тобто, якщо ми й надалі будемо так інтенсивно займатися, то можна собі уявити, які результати ми покажемо через три роки.
Діти дуже задоволені поїздкою до Ужгорода та іграми на турнірі. Вони хочуть і далі брати участь в подібних змаганнях. Надіємося, що ще восени цього року ми поїдемо на змагання до Польщі.
Хочеться вірити, що місто нас буде підтримувати, що буде якесь фінансування, що виділятиметься автобус, відчуємо допомогу в організації та підтримку міської влади для нашої команди. Зараз, на жаль, все лягає на плечі батьків – це стосується не лише нас, а й системних клубів.
Щодо мене особисто, то цієї осені я візьму участь у Футбольному форумі, який організовує Федерація футболу України.
Десь місяць тому я говорив з головою ДЮФЛ України Валерієм Золотухіним – можливо в січні ми проведемо турнір на зразок того, який ми проводили в 2016 році («Truskavets Cup-2020»). Поки що є проблема з поселенням, адже це т.зв. «високий сезон» у Трускавці. Можна провести семінар для тренерів.
– Із настанням зими тренування в школі «КМС» не будуть припинені?
– Ні, тренування триватимуть. На сьогоднішній день у нас є домовленості з СЗШ №1 та СЗШ №3 щодо тренувань на базі їхніх спортивних об’єктів. Принагідно хочу подякувати і начальнику відділу освіти Трускавецької міської ради Оресту Павловичу Лобику, і директорам першої та третьої шкіл міста Трускавця Володимиру Щигелю та Галині Умновій за те, що вони йдуть нам назустріч. Сподіваюся, що наша позитивна співпраця зі школами та відділом освіти триватиме й надалі, що міський голова піде нам назустріч, і ми не зустрічатимемо в цьому плані якихось перешкод. Так само непогано було б, якби нам надали можливість тренуватися в спортзалі ДЮСК «Спортовець».
Ми займатимемося не лише в спортзалах шкіл, але й на відкритих майданчиках зі штучним покриттям. Не знаю як буде з центральним стадіоном – можливо, що заняття проходитимуть і там…
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень