Переконуюся, таки телебачення це велика сила, яка здатна нагнати чималенького страху на широкі маси. Сьогодні про кодування телеканалів на супутниках не говорить хіба що той, хто поєднав своє життя з природою і відмовився від благ цивілізації. Проте у час, коли Інтернет щораз захоплює більші території – чи варто говорити про проблему як таку? Ось і спробував для себе розібратися у цьому питанні.
Так от, проблема справді є, і вона полягає як не дивно не в технічних чи фінансових площинах, а безпосередньо у політичній площині. Насправді глобальною могла б трапитися катастрофа у той час, коли в ефірі лишень три канали і їх нам перекрили вимагаючи абонентну платню. Давайте згадаємо початки сателізації. Ради чого ми купляли перші супутникові телевізійні системи? Правильно, заради того, щоб побачити ширший діапазон каналів (у більшості випадків – імпортних), ну ніде гріха таїти – щоб побачити російські канали, де крути не крути але розважальний контент набагато якісніший. Українські канали лишень згодом почали з’являтися в ефірі супутникових операторів. І якось одне одному не заважало. Тому відкат на крок назад, коли біля телевізора будуть два тюнери, суттєво ситуації не змінить. Справді постраждають лишень ті райони, де прийом Т2 є відсутній або поганої якості. Хоча про трансляцію Т2 як про якісну взагалі говорити не можу. У районі мого проживання якість диктують погодні умови. Повіяв вітер – сигнал пропав, вдарила гроза – сигнал знову на тривалий час відсутній.
А тепер давайте глянемо на ситуацію глобальніше. Не дивитися телевізор звісно нікого не переконаєш (як елемент протесту), тому на часі ситуація нагадує інформаційну диверсію, аніж навіть намагання операторів заробити. Судіть самі: та частина населення, яка не в змозі приймати Т2, швидше за все перебуває географічно десь на периферії, раз там не подбали про якісний сигнал. Тобто це села, прикордонні зони (які традиційно чомусь у нас комунікаційно здають на поталу сусідів). Навряд чи мешканці цього краю побіжать до операторів сплачувати достатньо велику суму, щоб подивитися українські канали. А дивитися телевізор вони не припинять, тож будуть черпати інфу з «братніх» каналів. Далі, думаю, не варто розвивати думку, оскільки усе і так очевидно. Тобто у будь-якому випадку цією ситуацією мали б займатися СБУ та РНБО, оскільки йдеться про пряму інформаційну загрозу безпеці держави.
Риторичне питання: чим керувалися медійні оператори, запроваджуючи таку схему трансляції – також думаю питання до правоохоронних органів. Проте у існуючий час важко віриться, що це банальна спроба додатково заробити, тому що такі дії дуже не на часі.
Тепер моя персональна позиція як звичайного споживача. Кодуйте – персонально для мене ви тільки спростите фільтрацію каналів з якісним контентом. Тобто у цих діях вбачаю соціальну складову: телеканали кодуванням убезпечують нас, глядачів, від неякісного контенту. Ось за цей момент звісно їм велике спасибі. Особливо новорічна ніч продемонструвала консервативність, яка переросла у банальну недолугість вітчизняних каналів, тож останніх пів року дивлюся їх щораз рідше.
Ну а тепер що робити якщо вищевикладений рецепт (супутникове ТБ +Т2) вас не влаштовує. У такому випадку таки доведеться викласти додаткову вартість за розширення телевізійних можливостей. Рецептом для цього є інтернет-телебачення. Говорити можна багато, адже дана технологія не унітарна і існує її багато варіантів реалізації. Також вартість і стабільність буде залежати від добросовісності оператора. У моєму випадку пішов рік на пошуки зручних операторів і технічної схеми реалізації. Як приклад, довгий час користувався пакетом телебачення, який надавав один з провідних провайдерів інтернету у нашому регіоні. Все було б чудово – 163 канали, більшість з яких українські в хорошій якості та швидкості. Та в якийсь момент керівництво вмикає хитропопість і вирішує вдатися до хитрого піруету, щоб заробити додаткові кошти: вони спочатку в односторонньому порядку змінюють технологію трансляції, що спонукає користувачів до додаткових витрат на обладнання, далі виводять вартість за ТБ в окрему платню, але останньою крапкою стало те, що почали вимагати оплату за паролі. Звісно, надалі працювати з таким оператором стосовно телебачення сенсу просто немає. Отож станом на сьогодні мій телевізійний бюджет складає наступні витрати. Трохи більше 1000 гривень віддав за смарт-бокс, без якого до речі можна було обійтися, оскільки більшість сучасних супутникових та тюнерів Т2 мають підтримку IPTV (одна із технологій трансляції інтернет-телебачення), а також 1 умовна одиниця в місяць за 400 каналів, серед яких українські, російські, білоруські, пізнавальні, спортивні і інші. Якщо по стабільності до супутникового далеко, але з Т2 цілком позмагається. До речі є трансляція каналів високої чіткості.
Отож, як висновок, нічого надзвичайного для нас, споживачів, 20 січня не відбудеться. Трошки дискомфорту повозитися з кабелями і тюнерами, і на цьому й усе. Ні в якому разі не варто викидувати старі супутникові тюнери, оскільки поляки і інші канали й надалі транслюватимуться у відкритих режимах. Єдині втрати загалом понесе країна в питаннях інформаційної безпеки. Але це вже інша історія.
Майкл Річчі
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень