Осінь цього року, за прогнозами, має бути теплою. Але не один із нас із острахом ловить себе на думці, що через місяць традиційно в нас має розпочатися опалювальний сезон. Навіть якщо в середині жовтня буде теплінь, усі наші служби до йоти мають підготуватися до суворих зимових випробувань. Тим більше в умовах газової війни між Києвом і Москвою розраховувати на те, що газ буде дешевим, не доводиться. Таз буде дорожчим, і то суттєво! Як діє в цих умовах міська влада? Чи зможемо з куцими фінансами нормально перезимувати чергову зиму? Із цим звернулися ми до першого заступника міського голови Руслана Зелінського, який власне відає комунальними питаннями.
– Підготовкою до зими зайнялися ми ще з кінця весни, – зазначив наш співбесідник. – Це питання обговорено на засіданні виконавчого комітету. Буквально на кожній нараді з комунальниками не обходимо проблем підготовки до осінньо-зимового сезону. Але справа не тільки в комунальних службах. Усі маємо змінювати психологію, що нам хтось подасть тепло і того досить. Бо кожен із нас має долучатися до цієї справи.
Візьмімо утеплення вікон, дверей у наших помешканнях, у службових приміщеннях, у навчальних закладах, установах і тому подібне. Скільки тепла пропадає через наше не вельми господарське ставлення до збереження й витрачання енергоносіїв. Багато тепла «втікає» через неутеплені підвали й горища.
Міська влада зараз старається навіть у межах скромних бюджетних коштів максимально сприяти заміні вікон у бюджетних організаціях. І не тільки це. Будемо переходити на тверде паливо, себто на дрова та вугілля у восьмій школі. Розробляємо проект твердопаливної котельні на міжшкільному навчально-виробничому комбінаті. А ще одна котельня буде задіяна на твердому паливі й подаватиме тепло на три позашкільні установи: Будинок школяра, станцію юних техніків і станцію юних натуралістів. Цей проект уже готовий проходити експертизу. І по міській раді будемо реалізовувати проект твердопаливного котла.
Наступного року плануємо замінити систему опалення в міському Палаці культури. В цьому культурному закладі ми вже замінили чимало вікон.
– Чи зможемо тільки власними силами, за рахунок економії енергоресурсів, меншим коштом нормально перезимувати зиму?
– Зрозуміло, в першу чергу маємо спиратися на власні сили, власний розум і досвід наших попередників. Згадаймо, ще в радянські часи в міську мережу закачували газ, видобутий на теренах Борислава. Щоправда, він був дещо гіршої кондиції. Зараз працюємо з інвесторами, зокрема з німецькими фірмами. Цей газ, значно дешевший, аніж російський, можна буде збагачувати й подавати в міську мережу. Додам до цього: зараз є готовий проект, що проходить погодження в ПАТ «Укрнафта», щодо встановлення когенераційних установок на котельні вул. Сосюри. Тобто газ, із якого відібрано газолін, буде подавати наше виробництво з переробки нафтового газу на когенераційну установку, яка буде відповідно виробляти тепло і електроенергію. Звідси тепло йтиме в мікрорайон вул. Володимира Великого й частково на С. Коваліва.
Тут ще один важливий момент: електроенергії, що її можна отримати після переробки газу, мало б вистачити на обслуговування одного двигуна, що подає воду з Рибника на Бухів. Доведеться, щоправда, пройти чимало бар’єрів, аби працювати в цьому напрямку в правовому полі.
– У цій ситуації, очевидно, рятівним колом стануть водозабір «Ріпне» та й, напевно, інші локальні джерела водопостачання?
– Власне, так. Передовсім, ситуацію ми хочемо поліпшити за рахунок реконструкції «Ріпного». Бо із Рибника через Бухів вода в нас виходить за ціною золотою. Наскільки дорогою є електроенергія. Уже розпочався тендер з виконання робіт, на 4 млн. 200 тисяч гривень, його проводить житлово-комунальне управління обласної держадміністрації. Фірма, яка виграє тендер, має збудувати новий басейн, встановити сучасні очисні споруди без застосування хлору. Паралельно додатково міська рада виділяє ще 180 тисяч гривень на прокладання нової лінії з «Ріпного» до магістрального водогону, що йде з Бухіва. Встановивши в місці врізки невеличку насосну станцію, плануємо подавати дешевшу воду в резервуар чистої води на вулиці С. Палія.
– Руслане Омеляновичу, кого б Ви відзначили за цю велику для Борислава роботу, яка йде, як мовиться, повним ходом?
– Практично на «Ріпному» працюють бригади з усіх міських комунальних служб – КП «Еко-місто», водоканалу, «Бориславсвітло». Допомагають нам і інші підприємства, які небайдужі до вирішення гострих бориславських проблем. Серед них – ПП «Мажор» (депутат міської ради Олександр Зварич допомагає технікою), нафтовики (Ігор Михайлишин) допомогли ямобуром, прияє також бригада Бориславського РЕМ (начальник Юрій Косар)..
– Пане Руслане, і все-таки, який ефект очікується в місті при жорсткій політиці енергозбереження?
– Ми всі маємо усвідомити істину: чим більше коштів віддамо за енергоносії, тим менше отримаємо на зарплату. На жаль, цього й донині дехто не розуміє. А ефект мусить бути, життя спонукає нас так працювати. Принаймні, очікуємо економії в межах одного мільйона гривень. Тож хочу насамкінець нашої розмови наголосити: в умовах фінансової кризи без жорсткої економії енергоресурсів нам не обійтися.
Записав Роман Соловчук, газета “Нафтовик Борислава”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень