Нещодавно в «Нафтовику Борислава» (і на «Трускавецькому віснику» – ред.) ми опублікували інтерв’ю зі Східницьким селищним головою Іваном Піляком, у якому підсумовано, що зробила місцева влада всеукраїнської оздоровниці за перший рік каденції. Маленьким штрихом порушено чималу східницьку проблему: хто стане господарем найбільшого східницького скарбу – цілющої «Нафтусі». З цієї нагоди І. Піпяк та його команда зініціювали «круглий стіл» з участю небайдужих людей – підприємців, лікарів, представників громадськості, що не так давно відбувся в селищному Народному домі «Просвіта».
Тон розмові задав селищний голова. Він «вернувся на прохання медичного центру «Владо» із конкретними пропозиціями, які вирішив винести для обговорення а участю східшщької громади, її кращих представників. Отже, інвестор обіцяє: перше – безкоштовний доступ до води у Східниці, як для мешканців, так і відпочивальників. Друге – він забезпечить ретельний догляд санітарної зони курорту. І трете – інвестор готовий благоустроїти територію за межами курортної зони, створити альтанки для відпочинку людей, облаштувати бювети біл всіх джерел, де це потрібно зробити.
І. Піляк нагадав, що наведення порядку з «Нафтусею» та біля «Нафтусі» є одним із головних пунктів його передвиборчої програми. Але він нічого не збирається робити за плечима громади. З одного боку, потрібен потужний інвестор, з другого – селищна рада, вся громада, мають мати важелі впливу на інвестора. Тут і потрібно обміркувати всім світлим головам, висловити конкретні пропозиції, щоб від розмов, які тривають багато років, нарешті перейти до діла. Джерела «Нафтусі» потребують кращої уваги, адже вони на сьогодні подекуди занедбані, деякі ще не освоєні.
Чому й до сьогодні, за двадцять літ Незалежності, родовище не взяли в оренду? Напевно, тому, що якби воно було рентабельне, його давно «прибрали» б до рук хвацькі підприємці зі столиці чи інших реґіонів. Але зважмо, вів далі І. Піляк, якщо Моршин дає щогодини 300 кубометрів лікувальної води, яка, до того ж, довго зберігається, то Східниця мас майже на порядок менше за добу.
Нам потрібно визначитися і з підходом, піднімати родовище в комплексі, чи поділити, закріпивши за кожним санаторієм по джерелу. Якщо так зробимо, то вже завтра східничани й відпочивальники платитимуть власникам за кожну склянку води. Цього не можна допустити.
Що не дає селищній раді працювати більш оперативно? По-перше, зазначив далі 1. Піляк, каптажні та надкаптажні споруди належать МШІ «Перспектива», власник якої не дбає про поліпшення відповідних умов для облагородженій! джерел, підтримання їх у належному стані, та й не дбав ніколи. По-друге, сьогодні важко «пробити» будь-яке рішення без належного фінансування. Але зволікати не можна – потрібно діяти.
Один із перших, хто виступив зі своєю позицією, був голова Агенції розвитку Східниці Олег Дорош. Він вніс ясність, яким чином східницькі джерела «Нафтусі» опинилися в підпорядкуванні МІНІ «Перспектива». Ще при Союзі в Києві діяла структура «Укрпрофоздоровниця». В її компетенції були всі. джерела, в ній же діяла структура «Трускавецькурорту», до якої належала і Східниця.
При незалежній Україні Східницею, між іншим, зацікавилися деякі народні депутати з нашого краю, вони й шукали інвесторів, аби залучити їх до розвитку нашої оздоровниці. Наприкінці дев’яностих років господарем на джерелах стала «Перспектива».
О. Дорош висловив своє бачення, що робити, як знайти вихід із непростої ситуації. Адже якщо не змінити ставлення до джерел та догляду за ними, Східниця почне занепадати. Потрібно зважити на всі аспекти проблеми – економічний, правовий, господарський.
Економічний аспект – є певна калькуляція витрат, які треба провести, аби джерела набули нормального вигляду. Якщо ми будемо пасивними спостерігачами, власник сам по-своєму порахує витрати і ми з вами будемо платити те, що він скаже.
На думку О. Дороша, на перших порах потрібно добитися ліцензії. Тоді й простіше було б управляти родовищем.
При селищній раді вже створено окрему структуру – КП «Східницькі джерела». На неї потрібно спиратися при вирішенні всіх проблемних питань, вона має стати посередником між владою та інвестором.
Щодо ліцензії – вона дає змогу досліджувати джерела, аналізувати воду.
І насамкінець: можна було б поділити Східницю на декілька родовищ. Тоді влада могла б маневрувати й одне з них навіть передати інвестору.
Підприємець Степан Кость поділився думками, як це питання вирішують у Полянчику (Польща), місті-побратимі Східниці. Там так само знайшли інвестора, але виписали чіткі юридичні правила. Влада там контролює, має свої важелі, які, звичайно ж, потрібно обумовити.
Такої ж думки і голова постійної депутатської комісії планування фінансів та бюджету селищної ради Володимир Голяк. За його повідомленням, готується пакет документів на розвиток родовища, потрібні, значні кошти, аби належним чином підтримувати родовище. Водночас; від інвестора потрібно вимагати суворого дотримання ліцензійних умов.
Дехто з учасників цієї розмови явно дорікав попереднім каденціям східницької влади, на що відгукнувся лікар Дмитро Сенишин. Він заперечив, що попередники нинішнього голови не займалися проблемам й селища – курорту. Немало зробив Богдан Дмитришин, при якому в перші роки Незалежності прийнято рішення про делегування повноважень Бориславській міській раді.
Д. Сенишин загострив увагу на деяких проблемах. Те, що ми не маємо ліцензії на запаси «Нафтусі», бо термін старих уже вийшов, не сприяє розвиткові курорту. В нас ніяка санітарна зона. Потрібно затвердити нові межі селища. Відповідно до діючого законодавства про курорти селищна громада може зініціювати перегляд меж сьогоднішнього селища, площа якого має трохи більше, як шістсот гектарів. Якщо добитися перегляду меж, цифра ця може зрости до 3200 гектарів, що з різних причин відійшли до Кропивника, Урича, Опаки. Але для цього потрібно працювати.
Лікар селищної лікарні Олег Мирка порушив тему черг та антисанітарії біля джерел. Він підтримав залучення інвесторів, але має бути створена відповідна юридична база.
Лікар Григорій Мацієвський підтримав раціональне зерно у виступах попередніх промовців. Сім разів відміряй і один раз відріж. Маємо пам’ятати, що запаси «Нафтусі» не бездонні. Наш сусід Трускавець уже відчуває падіння запасів мінеральної води. Але і Східниця, якщо не повернутися обличчям до її проблем, може зачахнути. Цього допускати не можна, тим більше – є ще джерела і законсервовані.
Цікаві думки висловили й громадські активісти Юрій Голяк, Іван Будзар, інші промовці…
Розмову підсумував селищний голова. Він звернувся до всіх учасників розмови за «круглим столом» висловити письмово думки і пропозиції, які влада проаналізує й вивчить, на їх основі прийме рішення – через певний час. Східниця зачекалася на рішучі зміни – такою була головна думка Івана Піляка й усіх учасників розмови за «круглим столом». Інша справа, що кожен оті зміни бачить по-своєму.
Роман Соловчук, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень