Травень – місяць чудових родинних свят. У другу неділю травня відзначаємо День матері, 15 травня – Міжнародний день сім’ї. Тож у п’ятницю, 17 травня, клуб спілкування територіального центру обслуговування пенсіонерів запросив поважних трускавчанок та трускавчан на тематичну зустріч «Сім’я – осередок духовних традицій», присвячену цим святковим датам. Цим заходом працівники територіального центру хотіли започаткувати ряд зустрічей з літніми досвідченими трускавчанами, щоб вислухати та зберегти безцінний скарб пам’яті та неперервності поколінь – родинні традиції. Присутніх привітала директор терцентру Олена Пилат. Інструктор з трудової адаптації Лідія Дідух повідомила про започаткування нового стенду родинних фото, облаштування якого неможливе без активної участі трускавчан. Тож пані Лідія звернулася до всіх з проханням приносити свої найкращі сімейні світлини.
А піснями та віршами присутніх привітали юні вихованці дитячого садочка «Зірочка» (художній керівник Христина Чумак). Юліана Гавриляк, Оля Коробко, Софійка Гриник, Єва Онопко, Катруся Дикало та тріо Ксенія Микиташ, Діана Хорошунова та Ярина Пасемко спершу до сліз розчулили поважних гостей піснями про маму, а потім розвеселили грайливо-жартівливими співами «Я давно вже добре знаю, що помада прикрашає…»
Так поступово в одному з кабінетів терцентру вдалося створити таку теплу та домашню атмосферу, що вже старші матері та бабусі поринули у вир спогадів про власне не завжди легке, але все одно найрадісніше дитинство, сімейні традиції. Про святкування Різдва на Хмельниччині в невеличкому містечку Чемирівці дуже образно розповіла Світлана Вовків. Попри травень надворі і практично літнє тепло, в кабінеті аж запахло морозцем та сіном, яким присипали Святвечірній стіл, ялинкою з саморобними прикрасами та простими солодощами, голубцями-гречаниками з печі, завиванцем та пиріжками з горохом…
Про важкі воєнні та післявоєнні роки в селі в Сокальському районі за 5 кілометрів від Белза згадала Парасковія Коростенська, яка була сьомою дитиною в сім’ї і в 10 місяців втратила батька. В 1962 році лише вступивши в будівельне училище вдалося виїхати з села та отримати паспорт, який училище виробило та не видавало на руки… По роботі направили будувати Трускавець, де і оселилася, вийшла заміж, народила троє дітей та дочекалася внуків і правнука. Сьогодні щаслива мама та бабуся пані Парасковія збирає велику родину на Різдво та Великдень.
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»
ТОП коментованих за тиждень