Вкотре на базі тижневика «Каменярі» обговорювалася одна з важливих для нашого регіону проблем – сміттєва. І вкотре до прикрого мало було представників виконавчої влади. З Трускавця – жодного посадовця, а також жодного журналіста від провладної преси. І це при тому, що в Дрогобичі мають намір споруджувати завод з переробки сміття за якихось 2 кілометри від нашого міста-курорту, в Сільці. Та нашим чинушам, вочевидь, начхати на те, яка загроза може бути для бальнеологічного курорту, їм необхідно готуватися до демагогічних та популістських звітів перед своїми прибічниками. Вони вже заявляють, що не бальнеологія має бути головною, а туризм. Возитимемо туристів на звалище? Так що курорт може постати перед реальною загрозою – перетворитися на придаток до сміттєзвалища. Та про все по порядку.
Отже, в понеділок, 28 листопада, о 15.07 головний редактор «Каменярів» Ігор Курус своїм вступним словом розпочав засідання круглого столу на тему «Сміттєпереробний завод: перспективи та реалії».
Політика держави є визначеною – до 2020 року всі міста України стовідсотково мають переробляти сміття. Та наразі в нашій державі успішно працюють тільки два такі заводи. Кожен чув про проблему Львова зі Грибовичами. В Дрогобичі та регіоні хто лише не брався за вирішення проблеми – канадці, французи, бельгійці, німці, турки, китайці, іспанці… А які місця лише не пропонувалися під різні проекти. Та віз і досі там. «Якщо завод не буде в Дрогобичі, то він буде в Самборі, Миколаєві чи ще десь», – розповідає Ігор Федорович і продовжує, що вже є відома структура асортименту відходів на тону сміття. Так, 28% паперу, 4% текстилю, 5% дерева, 4% металу, 3% каменю, а ще ж пластик, харчові відходи, органіка та інші елементи. В цілому морфологія непогана, та нема бачення регіональних мужів – куди рухатися спільно, робити сміттєсортувальні станції, сміттєпереробні чи сміттєспалювальні заводи, де саме, на яких умовах, куди реалізовувати вторсировину, хоча б ті ж RDF, які можна спалювати. Та й 100 тисяч тон відходів на рік – маса непідйомна для якогось окремо взятого міста. Йти спільним фронтом Дрогобич (місто та район), Борислав та Трускавець просто зобов’язані.
Про свій досвід у цій царині розповів голова товариства «Юрій Дрогобич» та керівник центру енергозбереження Володимир Кондзьолка. Нагадаємо, що ця людина в свій час обіймала посаду заступника міського голови, тож із його виступу було видно, що питанням він володіє. Це особливо було відчутно на фоні того, що на заході не було жодного представника виконавчої влади міста Дрогобича та Дрогобицької РДА. Журналісти навіть пропонували влаштовувати бойкот тим посадовцям, котрі ігнорують запрошення журналістів, таку пропозицію не висвітлювати завідомо піарні «джинсові» теми висловив редактор дружнього нам сайту «ДрогобичІнфо». А Володимир Миронович детально зупинився на всіх етапах вирішення проблеми і висловив сумнів у тому, що чинна дрогобицька влада має бачення вирішення проблеми, оскільки говорить лише про кінцеву ланку багатоступеневого процесу. А є як мінімум 16 завдань, які треба вирішити перед тим, а тоді вже говорити про останній пункт.
Та й взагалі, вважає пан Володимир, говорити потрібно не стільки про сміттєпереробний завод, скільки про концепцію адміністрування твердими побутовими та промисловими відходами. Якщо ж розглянути проект роздільного збору та сортування сміття, то потреба у будівництві заводу може відпасти взагалі. Було детально розказано і про напрацювання із попередньою владою Трускавця стосовно цього питання, та зрозуміло, що чинний міський голова міста-курорту зі шкіри вилізе, а не дасть завершити добрі справи попередника.
Дуже цікавим був виступ головного державного санітарного лікаря Дрогобича Оксани Гривнак, котра привідкрила таємницю щодо можливого місце розташування такого заводу. За останніми даними, це вже не Брониця, а Солець, біля 2 км від Трускавця. Багато норм порушено, та навряд чи це зупинить мера Дрогобича в його намірі реалізувати даний проект спільно з іспанцями, особливо щоб втерти носа очільнику району Михайлу Сендаку. Якщо враховувати, що пан Радзієвський – важковаговик, а пан Козир – не дуже досвідчений та маловпливовий у вищих колах, то постає реальна загроза для Трускавця, котру не вирішать жодні управління розвитку курорту, ні жодні декларації молодих керманичів, котрі дорвалися до віжок правління.
Ігор Курус навів наступні дані щодо кількості сміття в нашому регіоні – щоденно Дрогобич продукує 270 метрів кубічних твердих побутових відходів (це разом зі Стебником), Трускавець – 87, Борислав – 130. Якщо залучити ще стрийське сміття (205 м. куб. на добу), то проблем із заповнюваністю заводу не буде. Та хто візьме на себе роль лідера перемовин, хто стане генератором та промоутером процесу вирішення цієї проблеми раз і назавжди? А проблема не нова – її обсмоктують ось вже 20 років та ніяк не можуть догризти.
Досить жорстким був виступ обласного депутата від Дрогобича, керівника автокранового заводу Миколи Барана. «Для чого ми тут зібралися? Поговорити і розійтися?», – запитував риторично депутат ЛОР і зауважив, що кожен керівник адміністративної одиниці намагається тягнути ковдру на себе. Депутат поділився досвідом із роздільного збору сміття, котрий він запровадив на власному підприємстві.
Про постійне мусування теми в пресі він висловився дещо недипломатично: «Всі знають, що то брехня!». Його підтримав колишній обласний депутат, а тепер депутат Дрогобицької міської ради та очільник дрогобицької «Батьківщини», полковник Михайло Ваврин. Він знову прийшов на круглий стіл із книжечкою «Матеріали виїзної колегії ЛОДА в Дрогобичі», де чорним по білому було доручено «розглянути та прийняте спільне рішення». «Посадовці отримують нашу копійку, а замість працювати – п’ють пиво з раками», «дурний гой Дрогобича на виборах знову скаже – о, який він гарний!», «справ нема, є бульки і такі бульки будуть всі 4 роки», «таргани бояться світла, влада теж» – такі перли сипалися в бік владців. Не всім це сподобалося. Так, присутній на круглому столі мер Борислава Володимир Фірман зазначив, що некоректно порівнювати представників влади з тарганами.
Володимир Стахович дуже детально розповів про проблеми Борислава і зазначив, що вони є досить специфічні, нецікаві для Дрогобича чи Трускавця, тому говорити про спільне їх розв’язання не дуже доречно. Своє бачення вирішення проблеми виклав і Геннадій Корконішко, колишній заступник мера Борислава, а тепер керівник трускавецької філії фірми «Ком-Еко-Борислав». Напруга між Володимиром Фірманом та цією компанією була помітною і на цій зустрічі. «Ми їм поставили дві умови – не возити на територію Борислава сміття з чужих міст і забрати циган зі сміттєзвалища. Жодна з них до кінця не виконана», – зазначив міський голова Борислава. Нагадаємо, що трускавецьке сміття вивозиться на бориславське сміттєзвалище незважаючи на протести мешканців. Особливо складною стає ситуація влітку, коли на звалищі починаються пожежі. Тоді страждає не лише Борислав, а особливо Губичі, але і Дережичі та інші території.
Наостанок зауважимо, що не лише питання сміття заторкувалося на круглому столі. Загазованість Борислава, прихід інвесторів у регіон, комплексне вирішення очистки води, екологічні теми – це далеко не все, що болить небайдужим громадянам, виборцям, нашим краянам. «На чому має заробляти комунальна сфера, коли у приватні руки віддано прибуткові проекти? Важливим питанням сміттєпереробного заводу є і те, куди йтимуть податки. Потрібно внутрішньоміські перевезення здійснювати через комунальні підприємства» – ці та інші теми із аргументуванням та посиланням на польський досвід озвучив мер Борислава Володимир Фірман. А Володимир Кондзьолка зачепив і тему скорочення маршруту «Дрогобич – Трускавець», в результаті чого тепер щоб добратися з залізничного вокзалу в Дрогобичі до залізничного вокзалу в Трускавці потрібно буде їхати трьома маршрутками. Замість полегшувати життя людей влада ускладнює його. Не дивуємося окремим трускавецьким владцям, котрі лягли під Козира заради особистих вигод, а от чому мовчить влада Дрогобича, адже дрогобичан цим рішенням просто-напросто вдарили по обличчю, плюнули їм прямо у вічі, інакше кажучи – збезчестили. І хто? Якісь зайди, говорилося в кулуарах потім, за солодким столом.
Та повернімося до головного – буде чи не буде під боком у Трускавця сміттєзвалище? Відповіді як наразі не знає ніхто. Навіть трускавецька влада, бо рішення можуть прийняти і без неї. Або з її мовчазної та від цього не менш злочинної згоди, як це було у випадку із затвердженим переліком ремонту відремонтованих доріг на курорті. А як будемо мати в Сільці, фактично під боком, сміттєзвалище, то про розвиток курорту можемо забути на довгі роки. Може це і було метою тих, хто привів у наше місто такого голову, котрий не вміє відстояти інтереси громади та курорту?
На фото: виступають Оксана Гривнак, Володимир Кондзьолка, Ігор Курус, Микола Баран та Володимир Фірман (їхні посади та титули – в тексті статті).
Володимир Ключак
До теми. Як бачать вирішення проблеми у Львівській ОДА?
“На Львівщині необхідна нова модель поводження із твердими побутовими відходами. Зараз цю проблему вирішує кожен індивідуально та містечково, і якщо ми й надалі так будемо розглядати цю проблему, то так і не створимо можливості для приходу відомого та потужного інвестора”. Про це голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк заявив 28 листопада під час засідання експертно-дорадчої робочої групи з координації робіт щодо проблем поводження із твердими побутовими відходами. Голова ЛОДА наголосив, що у світі нема іншого підходу до вирішення проблематики поводження із твердими побутовими відходами, аніж кластерний. Також губернатор наголосив на важливості профілактичної роботи щодо спалювання усіх предметів, які горять, та на необхідності зонування області та максимально у лютому 2012 року відкрити регіон для проведення конкурсів для входу інвесторів для поводження із твердими побутовими відходами.
Голова облдержадміністрації закликав усіх присутніх максимально оперативно попрацювати у формуванні кластерів. «Ми повинні відкинути усі амбіції і попрацювати над створення 4-5 кластерів для формування об’ємів твердих побутових відходів, які будуть приблизно рівними за об’ємами сміття. Також у максимально стислі терміни потрібно опрацювати усі технології поводження з твердими побутовими відходами і відкривати конкурс уже під залучення конкретних інвесторів», – сказав голова облдержадміністрації.
Михайло Костюк також додав, що якщо у великих містах проблема поводження із твердими побутовими відходами ще хоч якось вирішується, то малі села залишились із цією проблемою наодинці.
«Береги гірських річок сьогодні завалені сміттям, там неможливо купатись, адже у воді є скло та інші побутові предмети. Усе це утворилось від того, що громадськості не запропонували ані технічних, ані технологічних правил поведінки. Також я б хотів, щоб ми усі спільно із експертами, депутатами та громадськістю попрацювали над тим, щоб такий пілотний проект запрошення інвесторів у області на Львівщині був зреалізований», – сказав голова Львівської облдержадміністрації.
Засідання експертно-дорадчої робочої групи також відбулось за участі посадовців Львівської міської ради, депутатів Львівської міської та обласної ради, а також провідних науковців та експертів, які займаються даною проблематикою.
«Протягом останнього року було зроблено дуже багато у вирішенні проблеми Львівського міського сміттєзвалища твердих побутових відходів, але зараз проблему поводження із відходами важливо не заговорити, а комплексно на рівні області її вирішувати. Часу для цього практично не залишилось», – сказав голова облдержадміністрації Михайло Костюк та наголосив, що дане питання є надзвичайно важливим для області і додав, що потрібно займатись вирішенням не дріб’язкових, а комплексних проблем у масштабах регіону.
«Ми повинні виходити з однієї тези: Львівський регіон як єдиний у вирішенні проблематики поводження із твердими побутовими відходами. Ми готові дослухатись до порад експертів та спільно із думкою громадською, адже повинно пройти широке обговорення у громадськості, прийти до комплексного вирішення даного питання», – сказав Михайло Костюк.
Голова Львівської облдержадміністрації під час засідання експертно-дорадчої робочої групи наголосив на важливості проведення широкої інформаційно-роз’яснювальної профілактичної роботи серед населення області. Михайло Костюк не виключив можливості залучення волонтерів, які б пояснювали громаді елементарні правила поводження із твердими побутовими відходами.
«Без підтримки громадськості ми не будемо приймати жодного технічного рішення. А якщо на шляху конкретного вирішення проблеми стоятимуть чиїсь бізнес-інтереси, то екологічною відповідальністю перед регіоном не обмежимось: горе-бізнесменів громадськість буде знати в лице», – сказав Михайло Костюк і додав, що надзвичайно важливим у цьому контексті є робота засобів масової інформації, яка повинна простягнути владі руку допомоги задля вирішення надзвичайно важливого для області питання.
За матеріалами прес-служби ЛОДА
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень