Степана Вовківа представляти трускавчанам особливо не потрібно – більшість знає його з якнайкращої сторони. Це один з тих чесних та сумлінних підприємців, хто думає не лише про себе, а й про сусідів, місто, державу. Степан Вовків – з числа тих, хто любить Україну не лозунгами та вишиванкою напоказ, а до глибини кишені, сплатою податків та добрими ділами для ближніх. А ще він – порядний сім`янин, батько трьох талановитих дітей, практикуючий християнин, голова ОСББ, прихильник здорового способу життя (хоча від кави не відмовляється).
Цього
року Степан Вовків пробує себе в ролі політика – кандидує в депутати Трускавецької міської ради по округу № 3 від партії «Слуга народу». Тож наша розмова з ним – про вибори та плани на майбутнє.
– Пане Степане, розкажіть нашим читачам трохи про себе – де народилися, вчилися, як робили кар`єру…
– Народився я в 1974 році у Трускавці, вчився в СШ №1, з червоним дипломом закінчив у 2004 р. Кременецький лісотехнічний коледж. Потім ще п’ять років вчився у Школі бізнесу та Вищій школі управління, яку закінчив у 2016 році.
Перша моя робота – продавець в магазині «Юпітер» (2001-2004), а якщо точніше, то менеджер з продаж у сантехнічному відділі.
Я перший, хто у Трускавці відкрив пункт продажу хот-догів на базарі, а згодом перший відкрив скломайстерню «Вітраж». Майстерню ми відкрили у 2004 році разом з батьком Вовківим Володимиром Степановичем, якого у Трускавці добре знають та поважають. З часом ми розширили асортимент, також продаємо металопластикові вікна та двері. Так що цим бізнесом займаюся вже більше 16 років.
– Раніше Ви ніколи не балотувалися в депутати, а тепер вирішили піти. Чому?
– Насправді мені пропонували, а інколи навіть просили йти в депутати кожну каденцію, з 2002 року. Я відмовляв, бо не відчував якогось внутрішнього поклику, натхнення, та й не бачив, щоб була надія на зміни на краще.
Але цього разу вирішив піти. По-перше, бачу ті зміни, що відбуваються у Трускавці. Але найголовніша причина – я повірив людині слова Орестові Саламасі, нашому народному депутатові. Він сказав, що виділить кошти на Трускавець – і зробив це. Мені це дуже імпонує, бо я також людина слова.
В бізнесі якщо ти сказав – то маєш дотримуватися слова, виконувати обіцянку. Тому приклад Ореста Саламахи мені дуже імпонує. Він мене надихнув, і я також вирішив балотуватися на місцевому рівні, щоб допомагати людям та робити добрі справи.
– Чи комфортно Вам бути в команді партії «Слуга народу»?
– В нас команда молодих амбітних людей. Принаймні я не бачу нікого такого, хто б чинив щось погане, щоб можна було в чомусь звинуватити. Я бачу людей, які вже щось роблять і хочуть допомагати людям на окрузі. Мені це до душі, тому я в «Слузі народу» також через тих людей, які є в нашій команді, які є моїми друзями та однодумцями.
– Але в «Слузі народу» у Верховній раді є й негативні персонажі…
– А в якій партії їх немає? Але це як в бізнесі. Набираєш людей – одні працюють, тягнуть вперед, а інші тягнуть на дно, дискредитують. Тому коли виявляєш таких, то шукаєш їм заміну, а з ними прощаєшся, і йдеш дальше, рухаєшся вперед. Все.
В кожній команді, в кожній партії є люди хороші, порядні, активні, а бувають і не такі. Таке життя…
– Ви балотуєтеся від округу № 3, який включає село Станилю, вулиці Стуса, Данилишиних, Бойківську, Пристая, Помірецьку. Як плануєте відстоювати інтереси виборців, в тому числі і сільських жителів? Бо люди напевно Вас підтримають, адже Ви зробили багато доброго…
– Я не люблю говорити про те добро, яке зробив. Хто знає – той знає. Я не роблю це для розголосу. Коли розпочалася епідемія коронавірусу, то я безкоштовно поставляв питну воду в Трускавецьку лікарню, в Стебницьку інфекційну лікарню, в наш терцентр. Це робилося не для піару, а тому, що вважав за потрібне допомогти, хотів показати людям, що вони не наодинці зі своїми проблемами, що бізнес готовий допомагати.
Щодо конкретики на окрузі. Долучився до реалізації програми «30 на 70», ми склили не один будинок у Трускавці. Я майже рік є головою ОСББ в будинку № 10 на вул. Стуса, там ми виграли мікропроєкт і почали робити автостоянку та дитячий майданчик на території, в планах заміна електромереж, ремонт під’їздів.
На окрузі є чимало справ, які потрібно вирішити. Потрібно працювати над залученням державних коштів на виконання різних робіт. Десь треба асфальт поміняти на бруківку, біля СЗШ №3 треба упорядкувати футбольне поле, вартувало б утеплити фасад в д/у «Ялинка», оновити котельні біля шкіл №№ 2 і 3, та поміняти там котли на енергозберігаючі. Де є проблеми – то треба вирішувати їх по мірі поступлення.
Коли йдеш, і все навколо красиво, люди задоволені, усміхнені – тоді і настрій піднімається.
Питання, які потрібно вирішувати на моєму окрузі №3, чітко прописані у моїй програмі. Це:
– підтримка ОСББ у залученні коштів з програм енергозбереження,
– капітальний ремонт вулиць Помірецької, Бойківська та Пристая у Трускавці і вулиць Зарічна та Івасюка в с. Станиля,
– реконструкція вул. Стуса із замощенням тротуарів бруківкою,
– вуличне освітлення вул. Скоропадського,
– підтримка молоді міста у питаннях участі в обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах,
– реконструкція футбольного поля в с. Станиля та впорядкування футбольного поля СЗШ №3,
– реконструкція фасадів садочку «Ялинка» та СЗШ №3, модернізація котелень шкіл міста,
– придбання необхідного медичного обладнання для Трускавецької міської лікарні.
Хоча я проживаю у Трускавці, але Станиля теж мені не чужа, бо маю там дачу, побудував з батьком капличку, якій вже 16 років, добре знаю, які там проблеми. Якщо центральна дорога гарно зроблена, то з боковими дорогами не все гаразд. Річка підмиває береги, їх потрібно укріпляти. Потрібно окультурити футбольне поле, поставити лавочки. І таких ніби дріб’язкових, але насправді важливих питань, чимало.
Проблем є чимало, але боятися їх не потрібно, а треба крок за кроком вирішувати.
В команді «Слуги народу» є представники сіл майбутньої ОТГ, які теж є кандидатами в депутати, але на інших округах. На окрузі №4 це Назар Фарима та Іван Онисько з Доброгостова, Вікторія Стецик з Уличного, Вони теж добре знають проблеми сіл, і готові долучатися до їхнього вирішення. Так, села потрібно розвивати, сприяти еко-туризму, і ми будемо це робити.
Є, звісно, стратегічні питання, які треба вирішувати колегіально, це питання, які стосуються майбутнього курорту, об’єктів, які попадають в руїну, як, наприклад, котельні, що виявилися непотрібними після переходу міста на індивідуальне опалення. Тож після детального аналізу по кожному з таких об’єктів треба приймати конкретні рішення, які підуть на користь громаді.
Вл. інф.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень