Posts Tagged ‘ публіцистика ’

Напевно ніхто з пересічних трускавчан толком не знає, скільки ж у нашому місті громадських організацій. Те, що з кілька десятків – це точно. Є серед них дієві, активні, а є й такі, які функціонують лише на папері. Частина із ГО активізується перед виборами, є й такі, які дають про себе знати постійно. Проте не про […]

На перший погляд титул цієї статті містить у собі певну абсурдність. Як еліта може бути масовою? Адже сама дефініція поняття еліти вказує на вибраність, у певному сенсі на індивідуальність. Причиною цього можуть бути різні середовища, котрі іменують чи радше вони самі себе вважають елітарними, тепер налічують десятки, сотні тисяч, а навіть мільйони людей. Відтак перед […]

Молися та працюй. Правило, яке взяли за основу монахи в середньовічній Європі, не втрачає актуальності і сьогодні. Що залишається робити пересічному українцеві, як не працювати, щоб вижити в цій країні та в цьому місті (не важливо, в якому саме місті і навіть в якій країні). І не можна забувати про молитву, адже вона не дасть […]

Курорт для відпочивальників, робота в органах трускавецької влади для дрогобичан, бориславців, стебничан, селян з навколишніх сіл, санаторії, вілли та пансіонати для грошовитих донецьких, одеських, київських та інших людей із пальцями віялом, прибутки від “Нафтусі” для ЗАТ “Трускавецькурорту”, земля для кого завгодно, тільки не для місцевих, все – як велить закон, хоча не ми його писали.

В маленькому містечку N. до влади прийшли окупанти. Вони виганяють людей піших та непіших із місць загального користування, а також із спеціально обладнаних місць, щоб ніхто не заважав їм, окупантам, відпочивати. А то ці тубільці співають, щось продають, щось пропонують. Та навіть своїм виглядом та виглядом своїх тварин псують окупантам весь відпочинок. А так не можна. Якщо нема закону, який би забороняв тубільцям робити якісь речі – такий закон придумується. Не виникають у вас при читанні цього фрагменту тексту асоціації із расизмом в Африці, коли були обладнані спеціальні місця “тільки для білих”? Або із нацизмом першої половини ХХ століття, коли німці-арійці вважали себе вищою расою, а слов’яни, цигани, чорні вважалися покидьками суспільства?

Страйки на Заході – річ буденна. Так люди висловлюють своє ставлення до роботодавця (здебільшого в цій ролі виступає держава), бо, на їхню думку, не виконуються взяті на себе зобов’язання. У нас страйки ще не стали звичною нормою волевиявлення, а тому сприймаються державою (точніше, можновладцями, які її уособлюють) як акт ворожий, скерований насамперед проти влади. Зазвичай […]

Коли в «Трускавецькому віснику» в середині грудня появилася стаття «2010: що запам’яталося», дехто дивувався – чи не зарано робити ще підсумок року, коли до його кінця залишалося два тижні? Адже переважно озираємося назад та аналізуємо перемоги та поразки, плюси та мінуси або в останній день старого року, тобто 31 грудня, або ж вже на початку […]

Колись славне князівське місто Галич непрошені гості не могли взяти ні підкупом, ні підкопом. Відстоюючи цю твердиню, наші предки не шкодували життя. Трускавецький “Галич” – гарний, престижний ресторан, що на вулиці Стебницькій, здалибезкровно, на взаємовигідних умовах. Здали в оренду нашим добрим друзям – азербайджанцям. Звичайно, у вік бізнесу, “розквітаючого” в Україні капіталізму, такі операції, можливо, […]

Минає 2010 рік… Завжди в кінці року старого чи на початку нового маємо звичку робити невеличкий аналіз: що, як, де, коли. Непростий час виборів Президента України та виборів місцевих, для одних він став роком великого розчарування, для інших – роком надії на зміни та краще життя. А втім завжди надії на зміни та краще залишаються, […]

Ні в кого не викликає сумнівів, що після того як Олег Тягнибок і декілька його однодумців у 2012 році стануть народними депутатами України, лідер “Свободи” матиме намір у 2015 році поборотись за булаву  Президента України. Втім, такий намір у нього вже є. В тому, щоби Олег Тягнибок балотувався на найвищу посаду в Україні, зацікавлені Партія […]

Як правило, символи помирають пізніше, ніж події, які їх народили. Так сталось і з бабою Параскою, символом Помаранчевої революції. Парасковія Василівна Королюк, доярка із села Дорогочівка Тернопольської області, померла наприкінці минулого місяця, але ні Віктор Ющенко, ні Юлія Тимошенко, ні інші політики України на її похорон не приїхали. Що ж, усе закономірно. Помаранчева революція захлинулась, […]

У своїй праці “Бесіди зі Сталіним” Мілован Джілас писав: “Сталін міг вчинити будь-який злочин, і не було жодного, якого б він не вчинив. Якою міркою його не міряти, йому завжди – будемо сподіватися, що до кінця часів, – буде належати слава найбільшого злочинця в історії”. У ці грудневі дні сталіністи різних мастей святкують день народження […]

19 років тому, 7 грудня 1991-го, був офіційно ліквідований Совєтський Союз. Фактично він розпався набагато раніше, і горбачовська пєрєстройка аж ніяк не могла його втримати, адже мова йшла про косметичний ремонт імперії, а не про кардинальні зміни. Вже наступного року святкуватимемо двадцятиріччя незалежності України, але маємо за плечима важкий мішок, на якому написано – СССР. […]

Коли Іван Франко проголошував ці слова, учитель справді був у пошані, на ньому трималася не лише школа, освіта, а й, в ширшому значенні цього слова, – суспільство, політичні й економічні процеси в державі. Нині школа радше стоїть меценатами, спонсорами, ніж учителями. Коли дивишся на пошарпані приміщення наших шкіл, лише дивуєшся недолугості державних чиновників, які не […]