Минув рік з часу проведення виборів до місцевих рад, тож виборці нарешті бажають почути звіт виконаної роботи депутатів. Взагалі такий звіт громада міста очікує почути в публічних місцях, де кожен виборець зумів би задати своє питання про наболіле. На жаль, у силу незрозумілих причин такі зустрічі, у яких депутати б звітувалися за кожен місяць виконаної роботи перед мешканцями свого виборчого округу є на даний час великою рідкістю.
Передусім це стосується депутатів мажоритарних округів. Характерно те, що серед 50 депутатів, обраних за партійними списками фактично всі є досить відомими в регіоні політиками, підприємцями, лікарями тощо, що займали чи досі займають високі посадові місця чи виконують управлінську роль у своїй сфері. Тому першим на ключове запитання дає нам відповідь секретар Дрогобицької міської ради, депутат від осередку КУНу Тарас Метик.
– Тарасе Михайловичу, громада міста бажає почути звіт про Вашу депутатську діяльність за рік роботи. Отже, що зроблено Вами як депутатом з часу отримання депутатського мандату?
– Мені, як секретарю міської ради, а також секретарю, на якому лежить обов’язок гуманітарної сфери багато довелося робити. У першу чергу – це об’єднання та нормальна співпраця всього депутатського корпусу для того, щоб залишити гарний, потужний слід у Дрогобичі для громади, та щоб місто набуло гарних обрисів. Тому стояло питання не роз’єднувати 16 політичних партій, які утворили депутатський корпус, а їх об’єднувати, тобто налаштовувати на нормальну співпрацю, а не бавитися у політичні ігрища, які були у попередньому скликанні. Тому я все робив для того, щоб депутати відчули себе депутатами, які мають залишити слід. Бо люди від них цього чекають.
Обов’язок, який був покладений на мене – це гуманітарна сфера. Це виразилось тим, що проведено чимало гуманітарних заходів. Вони робилися не для мене чи для “галочки”, а для того, щоб місто відчуло, що ми прагнемо європейського розвитку, тобто щоб Дрогобич став європейським містом. Звичайно, за цей рік не все вдалося зробити те, що я планував. Зокрема, це стосується конкурсу фестивалю дрогобицької ковбаси (на День міста – Ю.Ф.). Але це – не моя вина. Це сталося з вини тих виробників, які не зуміли заявити про себе, продемонструвати те, що ми справді вміємо виробляти якісну ковбасну продукцію. Але ми того не покинемо, і будемо продовжувати, і кожне свято буде набувати таких цікавих варіантів. У мене нема виборчого округу, оскільки йшов на вибори від партії, а тому хотілося б, щоб всюди був належний лад. Тішуся від того, що на вулиці Підвалля вдалося зробити нехай маленький, але приємний подарунок – це ігровий майданчик для дітей, де є пісочниця, гойдалка, лавка. Спочатку там був занедбаний майданчик, але ми обсадили його зеленню, що входило в програму “100 000 дерев для міста”. Тепер сюди приходять батьки з дітьми, бабусі з внуками і відпочивають. Це – плюс. Неприємно, коли ввечері там починають збиратися молодики, що розпивають спиртні напої, а інколи й наркомани.
– Гаразд, але все-таки хочеться знати, чи змінився, на Вашу думку, Дрогобич за один рік? Який поступ помітний у його розвитку з часу приходу до влади О. Радзієвського, а відтак і всього депутатського корпусу?
– У першу чергу, це – дороги. Болюча тема, бо з такими дорогами ми в Європу не ввійдемо. Однак все-таки дещо вже зроблено. Навіть той же стадіон, що будується для міста Дрогобича – це вже є плюс у роботі. Відремонтовано також пам’ятник Степану Бандері; зараз проводиться реконструкція церкви Святого Юри. А найголовніше – те, що при цьому бідному бюджеті, (а вина у цьому лежить на верхніх ешелонах влади, які забирають з бюджету левину долю того, що ми отримуємо) ми зберегли бюджетну структуру. Мається на увазі освітянську, охорони здоров’я, культосвітню структури. Втратити це було легко, а от потім відновити було б дуже важко. Ось це ми й зберегли. І це не тільки моя заслуга, а й усього депутатського корпусу. Сьогодні буду це відстоювати, бо Дрогобич має майбутнє. Наш Дрогобич – місто не провінційне, воно має піднятися.
– Ви вболіваєте за Дрогобич?
– Я не вболіваю за Дрогобич, я болію за Дрогобич.
– Що ж, дякую за інтерв’ю. Бажаю Вам успіхів, міцного здоров’я та здійснення всіх Ваших благих намірів.
Варто також додати, що саме Тарасу Метику з перших днів роботи належить ініціатива спрощення, вірніше толерантності новообраної влади до журналістів. Це – його принципова позиція, тож за цей рік відбулося чимало зустрічей влади з журналістами всіх ЗМІ незалежно від того, до якого інформаційного ресурсу належать представники засобів масової інформації: друкованих чи інтернет-сайтів. Можливо також і те, що така заслуга не належить до депутатської діяльності, але важко пригадати такого посадовця в місцевому політикумі, який би лобіював так питання вільного, без акредитації доступу кожного журналіста до першоджерел інформації у владних кабінетах ратуші. І за це йому – великий плюс.
Юрій Федчак, “ДрогобичІнфо”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень