Пані Тетяно, Ви пішли у «Самопоміч», з якої причини?
– Конгломерат різних людей, об’єднаних спільною ціллю, здебільшого людей молодих за віком. А з молоддю завжди цікавіше. «Будь при молоді – і сам молодшим будеш!» –каже народна мудрість. А точніше: ідеологічно, і за духом – вони близькі мені. Чогось нового навчитися, в чомусь себе спробувати, поділитися власним досвідом. Трускавець, його розвиток, зокрема в площині культурній, мені, як завідувачу відділу культури, не може бути байдужим.
А як же Руслан Козир, ви з його команди, ви привели його до влади ?
– Я в нього дуже вірила. Для мене він був людиною нового взірця. Ми добре співпрацювали і розумілися після роздержавлення мною газети «Джерела Трускавця», коли він став нашим інвестором. Зовсім не втручався в політику газети, дослухався до людей, допомагав. Куди подівся Козир 2007 – 2010 років – не знаю. Обіцянки, домовленості з ряду питань щезли разом з ним. Випробування вогнем і водою успішно витримують багато, а пройти «мідні труби» вдається не кожному.
З якою метою ви балотуєтесь?
– Вмієш допомогти собі – допоможи ближньому своєму. З роками я все більше вживаюся у цю тезу. Якщо раніше я спостерігала владу ззовні, сьогодні маю добре бачення її зсередини. Тому більш ніж переконана, що владу потрібно міняти постійно. Вона не може засиджуватися довго, опоясана зверхністю, брехнею, зловживаннями. Як білизну: полоскати, полоскати, полоскати до прозорості. Наші можновладці не мають традицій подавати у відставку, тому мусимо їх «піти» самі. Систему, яка непоборна, як і корупцію, треба витискати. Рухати застояне болото, бо лише рух – це життя, надія, перспектива нації. Не виправдав довіри людей – іди геть, прийде інший. І це має стосуватися кожного. Депутатство для мене не самоціль. Нехай пройдуть достойніші. Але краще знатися на людських проблемах, допомогти, набратися нового досвіду, чому б ні?
Ви – людина з влади, як можете пояснити скандал з бібліотеками?
– Моєї думки стосовно бібліотек ніхто не запитував. «Оптимізація! Укрупнення!», і тут без варіантів. Про передачу приміщення бібліотеки філії №2 під квартиру АТОвцю я довідалася, як і всі, на сесії. Про те, що бібліотеки потребують реформування – погоджуюся, але способи вирішення цієї проблеми – не підтримую. Як і не підтримую скорочення культури на загал. Маю власне бачення розвитку культури міста, як фахівець, солідарні зі мною в цьому і директори інших підрозділів культури. Не можуть вирішувати долю людей з культури без їхньої участі можновладці! Була внутрішня тривка тяганина між головою міста і відділом культури з питання бібліотек. Руслан Козир мені і головному спеціалісту відділу сказав писати заяви на розрахунок.
А ви не боїтеся втратити роботу, коли Козир залишиться міським головою?
– «Рабів до раю не пускають»,- казав славний козак Іван Сірко. «Не бійся!», – наголошував Іоан Павло II. Я ніколи не наступала на горло власній пісні, і ніколи не виконувала чиюсь безглузду волю. Зрештою, не може бути в домінанті бізнес з його вовчими законами, бо тоді ми зовсім здичіємо. В пріоритеті кожного українця мають залишатися людяність, порядність і доброта, породжені традицією культури, освіти і духовності.
Спілкувалась Тетяна Вінницька
ТОП коментованих за тиждень