#Трускавецький Вісник нагадує, що депутат Матківський і досі не підписав лист за відставку генпрокурора Яреми.#
Читання офіційного порталу Верховної Ради України – складне, проте надзвичайно корисне заняття, бо дозволяє відшукати в авгієвих стайнях законопроектів, породжених [ймовірно] умами вітчизняних парламентаріїв справжні діаманти підлості й підступності.
Як правило, ми дізнаємося про них вже після того, як вони знаходять статус нормативного акта, скасувати який вже неможливо, і саме через цю нормативної незворотності, ретельно закамуфльованій непоказною юридичною казуїстикою, ми [громадяни України] маємо масу проблем. Я завжди говорив, що всі людські нещастя – від відсталості і неуцтва.
До справи.
Мало хто звернув увагу на скромний законопроект N1734 від 14.01.2015 р, внесений нардепами Паламарчуком
і Князевичем
Законопроект має назву “Про внесення змін до Закону України” Про прокуратуру ” (щодо окремих питань діяльності всеукраїнської конференції працівників прокуратури та місцевих прокуратур) і являє собою відображення справжніх сподівань і прагнень Президента України і контрольованого ним Генерального прокурора щодо реформування прокуратури.
Даним законопроектом реформа прокуратури, проведення якої є однією з головних вимог ЄС, відкладається, як мінімум, на рік або, кажучи мовою авторів законопроекту, до “проведення адміністративно-теріторіальної реформи, стабілізації фінансово-економічної ситуации в стране”.
Все, припиняю катувати вас юридичною термінологією. Дивимося скріншот витяги з пояснювальної записки до законопроекту.
Таким чином, Ярема, якого всі вже чомусь “списали на берег” не те що не збирається залишати свій пост, а навпаки – заручившись підтримкою Президента, планує зірвати реформу прокуратури, за допомогою якої цей орган міг би з придворного государевої опричнини перетворитися на невід’ємний правової атрибут цивілізованої держави.
На зустрічі з парламентською фракцією “Самопоміч” Генпрокурор, не на жарт стривожений невблаганно зростаючим числом підписів за його відставку, нарікав на те, що ця реформа зараз не на часі, що йому потрібно якомога більше повноважень для переслідування корупціонерів і сепаратистів, включаючи пріснопам’ятний “загальний нагляд “. При цьому Генпрокурор не потрудився пояснити, чому він заговорив про це тільки після виникнення перспективи залишитися без крісла, до якого він прикипів всіма фібрами своєї, можна сказати, душі. А на наступний день після Яремина камланий в парламенті з’явився той самий – гальмуючий реформу прокуратури – законопроект. Ось те, що я називаю відмінним синхроном.
Після реєстрації законопроекту Генпрокуратура й зовсім розгорнула широкомасштабний реакційний наступ по всіх фронтах. Атаки зазнали практично всі структури, наділені повноваженнями, які одвічно були прерогативою прокуратури.
Декларуючи свою готовність привести прокуратуру до європейських стандартів, на ділі українська влада робить все з точністю навпаки. Причин тому багато.
По-перше, прокуратура – це гігантська корпорація по вибиванню грошей, закрита корупційна секта, всі члени якої зв’язані по руках і ногах круговою порукою. По-друге, це важка дубина, яка завжди лежить під рукою і одним своїм виглядом змушує опонентів подумати двічі, чи варто зв’язуватися з її володарем. Ну і третє. Люди, які сьогодні з усіх сил намагаються зірвати прокурорську реформу, як ніхто розуміють, що саме вони ризикують стати першими “клієнтами” оновленої, незалежної прокуратури.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/ivanov/54ce581c7bf1c/
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень