/Гумористичне подражаніє/
Як умру, то поховайте мене на Помірках
Серед лісу край озера на карпатських гірках.
Щоб Нафтуся помірецька омивала кості,
Та й приходьте щоберезня до мене у гості.
Що робити всій громаді – те я Вам покажу,
А чого не буду знати – то Леся розкаже.
Поховайте та й працюйте, закотіть рукава,
Все на благо ОТГ – то є наша справа.
Доброгостів і Улично, Бистрий з Зимівками,
Орів, Модричі, Станиля – всі з`єднались з нами.
Тож не ображайте села, усі ся шануйте,
А кому щось не фуричить – геть звідси шугуйте.
Женіть клятих воріженьків із рідної хати,
Не позвольте московітам у вас панувати.
І не вірте московітам, ні їхнім агентам,
Ні козирним тузам-босам, ні пленіпотентам.
Я лежатиму в могилі і усе побачу,
Хто продасться за шмат сала – тому не пробачу.
На сім слові, трускавчани, здорові бувайте,
І мене в сім`ї великій часом споминайте.
10.03.2021
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень