«…Доводимо до відома усім, що за благочестивою згодою місцевого маєстату, дбаючи про численні клопоти та незручності, що наше поселення Трускавець зазнало від усіляких немилосердних ворогів, прагнемо, щоб це місто процвітало і збільшувало свої вигоди, прибутки, користі та добробут. Для втіхи згаданого міста та збільшення кількості його жителів даємо і встановлюємо вищезгаданому місту на вічні часи магдебурзьке право…».
Такі слова взялися писати на новітньому пергаменті історії Трускавця місцеві депутати.
Після 25 років пошуків розвитку своєї території місто отримало в спадок цілу низку проблем:
– не проведена інвентаризація об’єктів комунальної власності,
– порушена бухгалтерська оперативна та статистична звітність,
– брак кваліфікованих кадрів,
– недотримання виконавчими структурами нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність підприємств різних форм власності,
– невиконання норм Закону України «Про містобудівну діяльність.», Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності»,
– відсутність регуляторних актів та положень та інше.
Основною причиною цього є бездіяльність органів місцевого самоврядування.
Чи витримає Трускавець випробування часом?
Загублене в просторі курортне поселення намагається рухатися вперед. Місто прагне змін. Необхідно терміново прийняти:
– план дій сталого розвитку території міста,
– програму еко-ефективності,
– план по енергозбереженню,
– інженерні концепції для вирішення проблем водопостачання та каналізування,
– план охоронних заходів по збереженні джерел мінеральних вод.
Ці та багато інших проблем вимагають негайного вирішення. Більшість перерахованих проблем створили ті, що роками сидять в м’яких кріслах апарату міської ради.
116 (сто шістнадцять) штатних одиниць в апараті міської ради – занадто велика розкіш для невеликого курортного поселення. Утримання великої кількості чиновників лягло тягарем на плечі платників податків.
Більшість чиновників міської ради чекають наказу зверху. Ефективність роботи деяких керівників служб та відділів апарату міської ради інколи дорівнює нулю. Ніякої власної активності та ініціативи, відсутність ідей, лише амбіції. Вони служили вчорашнім, раді служити сьогодні і за кусок хліба будуть служити завтра – все одно, лиш би гроші платили та ранг давали.
Провал в кадровій політиці. Застій у відділі культури. Відсутність простору для творчості. Де план облаштування парку та простір для особистісного розвитку? Де медіа-тека або ковар-кінг-лаунж-простір, місце, де люди зможуть відвідати цікаві зустрічі, лекції, майстер-класи? Де танцпол, де майданчик для співу?
Відсутність креативу мислення у відділі сім`ї, молоді та спорту. Де майданчик для скейтерів, занять з велотріалу, ворк-ауту, професійний майданчик для гри у петанк? Чому пустує тенісний корт в міському парку?
Відсутність концепції розвитку освіти та інертність в управлінні керівництва відділу освіти. Нерозуміння своєї ролі працівниками відділу інформаційного забезпечення: для чого прийшли і що треба робити? В редакції міського радіомовлення взагалі повний штиль і нафталін. Незрозуміло, навіщо місту утримувати 10 штатних одиниць (2 – відділ інформаційного забезпечення, 4 одиниці міське радіомовлення, 4 одиниці в ТІКЦ), які виконують однакові функції? На 10 працюючих 2 директори і 2 бухгалтери.
Міські ярмарки проводяться поза правовим полем, відсутні форматні зони, не відведена земля під проведення. Невже про це не знають у відділі архітектури міста?
Ви ж не проти того, щоб в місто їхали відпочиваючі? Потрібні кошти, де їх взяти? А як ми без ярмарок? Це придумали не ми, попередники. Нам бракує фантазії і власного досвіду. Навіщо міняти схеми, які приносили прибутки «козирній» команді? Вони ж можуть послужити і нам. Несанкціонована вулична торгівля при повній бездіяльності виконавчих органів місцевого самоврядування. Все перераховане вище тепер називається одним словом «промоція».
Можна було б продовжити перелік «досягнень» в гуманітарному напрямі. Такий собі «Комфорт сервіс», де комфортно комусь, але не комфортно людям.
Дежа вю. Все це вже було чотири роки тому. Навіть ловиш себе на думці, що все це спланована «диверсія». Але чому заручниками чиєїсь захланності та дурості стали жителі та гості міста?
То чи вистачить мудрості, сили та політичної волі міським депутатам зробити крок до змін?
Чи використає Трускавець свій шанс отримати магдебурзьке право? Чи так і залишиться селом, яке існує за рахунок минулої слави, а зараз віддане на поталу правління немилосердним «приятелям», що допомогли комусь задовольнити свої власні амбіції?
Оточення робить короля…
Дуже б не хотілося, щоб люди згодом сказали: «Господь дав йому шанс. Ми його вибрали, а він нас не почув і залишився з нічим… Міг ввійти в історію в якості короля, але так і залишився добрим лікарем при дворі. Чужому дворі…».
Хай ці слова нагадають кожному: не згуби себе заради особистої вигоди.
Адміністративно-територіальна реформа не може бути проведена без власної волі жителів краю, ремісників, міщан та обивателів жителів міст та сіл: Дрогобича, Борислава, Стебника, Східниці та Трускавця, які мають спільну територію, спільний ринок праці і спільно володіють природними багатствами і, на жаль, мають спільні проблеми, які необхідно вирішувати.
Проводячи будь-які зміни, необхідно радитися з людьми, почути думку громади. Якщо хтось про це забув, нехай згадає Майдан.
Віктор Пиців
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень