Трускавецькі пластуни на Сколівщині вшанували пам’ять героїні

17 березня 2012 р. пластуни Львівської округи Пласту вшановували пам’ять Богдани Світлик – письменниці, пластунки, однієї з керівників Львівського міського проводу ОУН.

Ця талановита, освічена, ерудована, красива жінка з неабияким письменницьким хистом мала всі підстави стати видатною письменницею, науковцем, мистецтвознавцем – та вона зреклась кар’єри і особистого щастя й вибрала шлях революційної боротьби – стала активним членом Організації Українських Націоналістів. Мала псевдоніми “Ясна”, “Світлана”, “Доля”, “Марія Дмитренко”. За свою діяльність у 1939 році була заарештована поляками і ув’язнена в Бригідках.

Після звільнення Богдана далі поринає в національно-визвольну боротьбу, плідно працює у різних виданнях “Осередку пропаганди і інформації при проводі ОУН” і “Бюро інформації УГВР”. В підпільній творчості користувалася псевдонімами “Ясна”, “Світлана”, а літературні твори підписувала “Марійка Дмитренко”. Її твори друкувались у підпільній періодиці та виходили окремими книжками. Внесок Богдани Світлик-Литвинко Українська Головна Визвольна Рада відзначила високою нагородою – Бронзовим Хрестом Заслуги. На даний час відомими є її оповідання “Учителька”, “Михайлик”, “Підслухане і підглянене”, збірка “На смерть, не на життя”.

З 1945 року Богдана є постійним членом Головного Осередку Пропаганди. Разом із Петром Полтавою і О.Горновим (на псевдо “Наум”) Богдана, яка послуговувалася тоді псевдо “Доля”, становили нерозривну трійцю, яка здійснювала велику підпільно-пропагандистську роботу. “Доля” – авторка численних ідеологічно-політичних статей, які друкувалися в журналах “Ідея і чин” (орган ОУН та УПА). Не розлучалася із портативною друкарською машинкою та іменним пістолетом італійської марки. В умовах важкого підпілля завжди залишалася доброю, милосердною, чуйною до людського болю і горя.

Морозного дня 28 грудня 1948 року працівники Осередку інформації УГВР (Української Головної Визвольної Ради) спалили бункер у лісі в Болехівському районі та стали перебиратися на нове місце. Зненацька були оточені енкаведистами, зав’язався нерівний бій поблизу села Либохори. Богдана відбивалися мужньо, останню кулю залишивши для себе. Так загинула “Доля”. Куди поділи її тіло і більшовики – не відомо досі. Біля підніжжя гори Магури, на краю с. Либохори Сколівського району насипано тепер символічну могилу цієї героїні – Богдани Світлик–“Долі”.

Вшанування пам’яті героїні з ініціативи Пласту м. Мостиська проводиться вже кілька років поспіль. Цього року завдяки підтримці заступником міського голови Трускавця Валентиною Бодак та зав. відділом у справах сім’ї та молоді Вірою Ільницькою до акції змогли долучитися і трускавецькі пластуни. Розпочався захід традиційно – зі Служби Божої і панахиди у храмі Св. Миколая с. Тухля. Це, до речі, пам’ятка архітектури державного значення, святиню збудовано у 1802 р. Є у цій церкві дивом збережена бронзова плита (встановлена ще у міжвоєнний період), присвячена січовим стрільцям, які загинули на Маківці у 1915 р. Потім спільна делегація трускавецьких та мостиських пластунів – всього 55 чоловік почали сходження на г. Маківка. Їх супроводжував настоятель церкви о. Богдан Вовк, який дорогою відправляв Хресну Дорогу. На самій вершині гори біля меморіалу полеглих тут січовиків була ще спільна молитва. Помолилися пластуни за упокій душі та поклали квіти і на могилі Богдани Світлик.

Ольга Пруська, прес-секретар Пласту м. Трускавець