26 листопада вся Україна вшановувала пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 рр. Болісно стискалося цього дня серце у всіх небайдужих українців при згадці про ті страшні жертви, які поніс наш народ внаслідок цілеспрямованих дій сталінського комуністичного режиму на «упокорення» українського села найжахливішим способом – голодомором. Важко ставало на душі при думці скількох ми не дорахували через цю трагедію тепер вчених, лікарів, вчителів чи просто хліборобів та робітників… Саме цього дня якнайбільше усвідомлюються причини сучасного становища, із якого ось уже двадцять років Україна не може виборсатись.
У Дрогобичі цього дня за ініціативи ряду громадських організацій (ГО “Молодіжний прорив”, студентського братства “Каменяр”, ГР “Відсіч”, ОУМ “Спадщина”, ГО “Небайдужі дрогобичани” та Зарваницької ініціативи) теж вшанували памʼять загиблих. Збиратись люди почали о 15.45 біля церков: св. Володимира та Ольги, Воскресіння, мучеників Северина, Віталія та Якима та церкви Спаса. Тут люди взяли участь у поминальних молебнях, вшанували загиблих о 16.00 спільною для усієї України хвилиною мовчання та вирушили до площі Ринок. Уже у сутінках з палаючими лампадками колони із церков прибували одна за одною із чотирьох кутів центрального дрогобицького майдану, на якому уже зібралась чимала кількість учасників віча. За підрахунками організаторів на площі зібралось близько 350-400 дрогобичан.
Розпочалось віче із панахиди, яку очолив єпископ Самбірсько-дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав Приріз. Після спільної молитви представник організаторів студент історичного факультету ДДПУ Богдан Воронко розповів, що насправді був не один, а три голодомор (1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр.), про причини їх виникнення та про призвідців цих злочинів супроти нашого народу. Далі відбулось інсценування вилучення у змореної голодом української селянки залишків пшениці та розстріл її за п’ять колосків, які вона знайшла, енкаведистом. Вистава занурила присутніх у ті моторошні часи та дала можливість відчути жахіття, які зазнали наші люди від окупантів. Підсумком акції стали слова представниці організаторів, учениці Дрогобицької гімназії, Божени Глинської: «Тоді нас врятував би хліб, сьогодні нас врятує пам’ять».
Олег Дукас, “Дрогобицьке земляцтво”, www.drohobychanyn.io.ua
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень