Ще минулого року писав про маршрутки, які полюбили курсувати стебницькими тротуарами. І ось новий парадокс на тому ж місці. Нещодавно впритул до тротуарної алеї відкрився невеликий продуктовий магазин. І вже з перших днів роботи почали виникати певні труднощі. Пішоходам дорогу перекриває транспорт, який доставляє продукти до цієї торгової точки. Персонально мені двічі доводилось просити водіїв від’їхати на 2 метри з тротуару, оскільки обходити їх доводиться по траві та болоті. Вони спочатку обурювались, проте вникали в ситуацію і слухняно поступалися пішоходам. Та останнього разу ситуація вийшла з-під контролю. На прохання з’їхати з тротуару, водій став цинічно хамити, мовляв «а що ти мені зробиш, де хочу, там і стою». Звертаюсь з аналогічним проханням до продавця магазину. У відповідь чую, що прилегла територія – це приватна власність, і я не маю права висувати якісь претензії. Далі усе як в кіно: берусь за фотоапарат, а водій в той же момент намагається застрибнути в автівку і зникнути з кадру. На рух з магазину вибігла продавець з заявою, яке право маю знімати. Представившись журналістом, у відповідь чую «В такому разі я подам на вас до суду за те… за те, що ви мене обплювали»…
Думаю, коментарі зайві. Хоча прикро, що досі пішоходи навіть на тротуарах залишаються безправними. А особливо коли тротуари є «приватизовані». Насправді, якщо такий факт з приватизацією має місце, думаю, працівникам прокуратури цікаво його буде перевірити, адже це грубе порушення чинного законодавства. Якщо ні – за справу мали б взятися працівники ДАІ та міські органи влади. І, врешті, не розумію власника магазину: перекриваючи доступ потенційних покупців до бізнесу, він фактично здійснює самогубство своєї справи. Очевидно, це Стебник і тут багато парадоксів…
Ярослав Баран
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень