16 вересня на курорті Трускавець відбулася конференція на тему «Трускавецьке родовище мінеральних вод – основа розвитку медичного туризму Львівського регіону». Оскільки про Нафтусю, як і про курорт Трускавець писали не раз, тож цього разу нас зацікавив останній пункт програми, а саме екскурсія на родовище мінеральних вод – місце куди вхід простим відвідувачам заказано. Отож сьогодні маєте змогу очима наших кореспондентів подивитися на святая святих курорту Трускавець, а саме те що приховане від очей відпочивальників, і є серцем курорту.
Та про екскурсію трішки згодом. Усе розпочалося з того що наша команда у складі експертів Андрія Баховського, Олени Баховської, Олени Довгалюк та автора навідалися в один з готелів курорту Трускавець на вищезгадану конференцію. Зазначимо, що такі зустрічі варто було розпочати уже давно, оскільки з завидною регулярністю в медійних колах починають з’являтися всілякі міфи та домисли про «Нафтусю». За останніх два десятки років таких уставлених видумок назбиралося чимало і вони досі є чудовим грантом для маніпуляцій для нечесних на руку представників туристичного бізнесу. Так от політика «невтручання» чи то пак «не спростування» уже призвела до того що дана тематика перейшла у певні сектантські переконання. Є свої адепти запаху Нафтусі, є свої прихильники і противники кожного з джерел. Тобто інформація про Нафтусю давно формується громадською думкою без урахування думок науковців. Ну є ще над чим працювати на курорті Трускавець в плані інформаційного менеджменту.
Та цього разу нарешті спостерігаємо спробу розвінчати міфи довкола Нафтусі. Тож символічно, що організаторами даного семінару виступило товариство з обмеженою відповідальністю «Трускавецькі лікувальні води». Їм під одним дахом вдалося зібрати геологів, працівників ГГРЕС, медиків. Присутність міського голови Андрія Кульчинського свідчило про те що усі проблеми, пов’язані з Нафтусею непокоять не лише компанію-експлуатанта, але й міську владу. Доповіді директора ТОВ «Трускавецькі мінеральні води» Андрія Тарнавського, та гідрогеолога Євгена Кондратюка дали загальне уявлення про сучасну технологію видобутку мінеральних вод, а також передісторію формування цієї системи. І власне не побоюсь цього слова, оскільки уявлення про джерело, яке витікає з труби чи розташоване в колодязі тут не доречне. За десятків років тут розроблено повноцінну автоматизовану систему видобутку і контролю за якістю мінеральних вод, метою якої є швидка подача води до споживача при мінімальних втратах без втручання в її склад. Ну про те як формується вода і звідкіля вона береться – питання окремої публікації, хоча власне на конференції усе було пояснено максимально доступно.
Однією з поширених легенд, які часто використовують конкуренти у боротьбі за місце під сонцем є близькість Трускавця до Стебницького калійного родовища, мовляв те уже незабаром може становити суттєву загрозу для Нафтусі. Спростувати цю страшилку була покликана доповідь доцента ЛНУ ім. І.Франка пана Василя Дяківа, який тривали час працював над проблемами стебницького родовища. Проте найцікавішим для медичного туризму став виступ кандидата медичних наук, асистента кафедри реабілітації та нетрадиційної медицини ЛНМУ ім. Данила Галицького пана Володимира Яцюка. Пан Володимир з його досвідом мабуть і сьогодні залишається одним з провідних експертів Україні щодо водолікування. З його уст пролунав цікавий факт, який варто занести до особливостей карпатського регіону: виявляється Трускавець – єдиний в Європі урологічний курорт.
І ось нарешті довгоочікувана екскурсія на одне з родовищ мінеральних вод у Трускавці. Варто зазначити що в межах міста і поза його межами є декілька таких місць. Проте ми вирушаємо у най сакральніше місце а саме туди звідки все і розпочалося: йдемо на родовище Нафтусі. І допоки група неспішним кроком чимчикує у центр курорту згадуємо дискусії які велися під час семінару. І зокрема йшлося про ті ж легенди, про які згадували раніше. Найпопулярніші серед них: а) Нафтусю розбавляють, це вже не та Нафтуся, б) в Трускавці Нафтусі немає – її доставляють по трубах зі Східниці, в) Нафтуся не пахне як інші джерела тому вона гірша. І таких є дуже багато. І незважаючи на те що сірководень не є показником оздоровчих властивостей цієї мінеральної води, а також й те що прокласти мінералопровід зі Східниці до Трускавця фізично нереально і нерентабельно, проте у цих легенд є свої адепти прихильників «плоскої землі». Ну а щодо розбавляння води якраз і глянемо, як на практиці усе виглядає.
Родовище Нафтусі розташоване у курортному парку одразу за Бюветом мінеральних вод №1. Перше джерело, яке сьогодні використовують виключно для досліджень можна бачити підіймаючись дорогою зліва від бювету. Цікава альтанка з псевдо куполом давно привертала увагу нашої команди.
І ось сьогодні ми маємо змогу зазирнути у середину. Справді тут розташований колодязь джерела «Нафтуся №1».
Такий собі міні храм для королеви мінеральних вод. Далі учасникам семінару показали те місце звідкіля Нафтуся потрапляє на бювет. Тут все просто: свердловина, двигун-насос і набір трубопроводів, якими вода потрапляє на бювет. Варто зазначити що таких свердловин є 5. Це зроблено для того щоб мати резервні джерела на випадок форс мажорних обставин. Якщо зважати на той факт, що ліміт Нафтусі в добу 25 кубів, то сьогодні однозначно немає підстав говорити що вода не та адже споживання в останні десятиліття є в рази нижчою. Як бачимо і найголовніша легенда спростована.
Проте це не весь шлях Нафтусі. На бюветі мінеральних вод відбувається процедура нагрівання мінеральної води. І як розповів директор ТОВ «ТЛВ» Андрій Тарнавський цей процес таки наукоємний, оскільки для Нафтусі передбачені дуже строгі обмеження як температурно, так і в часі. Тож нагрівання води відбувається проточним методом спеціально розробленими однією науковою установою приладами.
Кажуть: недосказаність породжує легенди. Справді такий семінар варто було проводити ще багато років тому, можливо би вдалося уникнути багато шкідливих для курорту процесів. Та все ж перший крок хай пізно але зроблено. Символічно він припадає на круглу 70-ту роковину установи яка тривалий час саме займається утриманням родовищ. Мова йде про гідрогеологічну режимно-експлуатаційну станцію. Завдяки зусиллям науковців які тут працюють Трускавець досі має змогу хвалитися якісними мінеральними водами, аналогів яких у світі немає. Звісно і тут не все гаразд, але проблеми є в економічні площині а не технічній чи екологічній. Тому залишається сподіватися на пошук ефективної формули вирішення проблем, яка б була прийнятною як надавачам туристичних послуг і що найголовніше відпочивальникам та туристам.
Ярослав Баран, Karpatytur.Info
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень