/Володимир Козявкін, керівник Міжнародної клініки відновного лікування у Трускавці, про свій шлях до успіху та можливості України/
Міжнародну клініку відновного лікування у Трускавці, де проводять реабілітацію людей з неврологічними захворюваннями, перш за все дітей з важкими порушеннями у роботі опорно-рухомої системи, знають у багатьох країнах світу.
Сюди приїжджають маленькі пацієнти не тільки з України, а й з Європи, Америки, Близького Сходу. Надсучасний медичний центр має цікаву архітектуру й інтер’єр – тут все налаштоване на створення максимального комфорту, що значно підвищує ефективність лікування.
Клініка була відкрита у липні 2003 року відомим українським лікарем-неврологом, Героєм України Володимиром Козявкіним, який у 1980-х роках розробив унікальний метод лікування пацієнтів з дитячими церебральними паралічами (ДЦП) – систему інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації, або метод Козявкіна, як його знають у світі. У 1997 році відомий німецький лікар Фріц Нітард у своїй енциклопедії з дитячої ортопедії назвав його одним з чотирьох найбільш ефективних методів лікування ДЦП у світі.
У трускавецькій клініці вже пройшли лікування 70 тис. пацієнтів з більш ніж 50 країн. Тут працює близько 350 спеціалістів, причому багато хто цілими родинами. У самого Козявкіна у клініці працює дружина і дві його дочки, які теж стали лікарями. Крім того, лікар має невеликий реабілітаційний центр у Львові, відкритий 1990 року, й представництво своєї клініки на Кіпрі, де місцеві спеціалісти працюють за його методикою. Про роботу клініки, свою формулу успіху й формулу успіху для України Козявкін розповів в інтерв’ю журналісту «Intercity».
– Розкажіть, будь ласка, як Ви створювали клініку. Чому обрали Трускавець як місце розташування?
– Була розроблена унікальна технологія лікування, яка на сьогоднішній день потребує комплексного і системного підходу. Кредо цієї клініки – це знання, трансформовані у вміння. Вміння повинно бути трансформоване в дію, і тільки тоді це дасть результат. За умови, якщо на кожному з усіх етапів буде мотивація. Як внутрішня, так і зовнішня. Це простий ключ до успіху.
Трускавець є унікальним місцем, яке історично склалося у нас в Україні. Він вільно конкурує з найкращими курортами світу. У цьому місці хотілося б максимально використати його унікальний клімат для надання допомоги дітям як з України, так і з-за кордону.
– Клініка має цікаву архітектуру. Хто Вам допомагав її будувати?
– Тут працювала група архітекторів, яка отримала державну премію в галузі архітектури. Це наші львівські архітектори, зокрема Олександр Базюк (керівник проекту клініки, співавторами якого є архітектори Олександра Дрібнюк та Орест Огоновський, – авт.). І що дуже важливо, що тут все – від архітектури до реалізації – зробили українці. Тут не працював жоден іноземець.
– З якими хворобами найчастіше звертаються? Більше діти чи дорослі?
– У нас найбільше пацієнтів, звичайно, – це діти з церебральним паралічем. У нас у цьому плані є відповідна напрацьована система, є покази і протипокази для реабілітації.
– Ви лікуєте українських й іноземних пацієнтів. Яка зараз частка іноземців?
– На сьогоднішній момент зовсім мало іноземців. Якщо раніше іноземних пацієнтів було 30-40%, то зараз у зв’язку з тим, що ось така непроста ситуація у нас на сході країни, їх десь лише 5%. Зараз є пацієнти з Німеччини, Швейцарії, Франції, а також з Норвегії.
Мені не зовсім зручно саморекламою займатися. Але ось недавно міністерство охорони здоров’я Кувейту направляло до нас пацієнтів. І на офіційній зустрічі кувейтський міністр у присутності посла й інших офіційних осіб сказав, що сьогодні у світі в багатьох клініках дітей з ДЦП лікують, але за ефективністю реабілітації наша клініка в Україні – найкраща у світі.
– Розкажіть про ситуацію з неврологічними захворюваннями в Україні. З початку 1990-х, як працює Ваш реабілітаційний центр у Львові, щось змінилося у ситуації? Чи вона погіршилася?
– Мені важко сказати, тому що одна клініка в країні повністю не вирішує проблему з неврологічними захворюваннями, їх дуже багато. Ми разом з колегами з Франції, Німеччини й інших країн займаємося тільки їх певною частиною. Безумовно, є певні покращення в якості життя наших хворих.
Точної статистики чи збільшилася така захворюваність в Україні, я зараз не можу вам сказати. Але в цілому у світі тенденція непроста, кількість таких хворих зростає.
– Ви відомий лікар не тільки в Україні, а й у світі. Чи пропонували Вам роботу за кордоном?
– Таке делікатне питання. Так, пропонували. Не зараз. Раніше було більше різних і цікавих пропозицій. Мінімум у п’яти країнах однозначно пропонували. Пацієнти у нас із 50 країн світу. Але ми хочемо розбудовувати клініку тут у нас, в Україні. І зараз життя заставляє, що будемо розглядати питання про створення філіалів.
– У вересні 2013 року Ви презентували проект InterMedicalEcoCity зі створення великого комплексу з лікування різних захворювань, у тому числі неврологічних, у Херсонській області.
– Так, це унікальний проект, але, на жаль, у державі його поки що зупинили через складну ситуацію. Ми сподіваємося, що відбудуться певні змін, заспокоїться ситуація і ми тоді зможемо продовжувати цей проект на Арабатській Стрілці. Це дуже непросте питання.
– Чи допомагає Вам у роботі місцева влада Трускавця?
– Допомагає. У нас дуже нормальні робочі стосунки з місцевою владою. Вони завжди йдуть назустріч, підтримують нас. Ми також посильну допомогу надаємо місцевим хворим з тою патологією, лікуванням якої ми займаємося.
– Ваша дружина і дочки працюють з Вами. Міжнародну клініку у Трускавці можна назвати Вашим сімейним бізнесом?
– У нас тут багато сімей працює. У мене таке відчуття, що працює одна велика сім’я. Є в нас багато унікальних людей, які дуже багато зробили для клініки. Не тільки для її розвитку, а й експлуатації, внесли сюди свою душу і серце. Під час роботи ми намагаємося культивувати нормальні людські стосунки. У нас не прийнято ображати людей у клініці, але є дисципліна і порядок. І тому я вдячний багатьом нашим колегам, які цю непросту філософію сповідують.
– Яке у Вас враження від Трускавця як місця для життя?
– Гарне враження. Мені подобається жити у Трускавці. Хороше красиве містечко, дуже доброзичливі люди. Трускавець, на мій погляд, є одним з найбільш красивих міст не тільки на території колишнього СРСР, а й у Європі. Але трохи його треба поліпшити з погляду інфраструктури – дороги, каналізації.
Дуже багато зараз робиться для створення цікавих програм у місті. Відкривається дуже багато різних громадських закладів. Я думаю, що тут атмосфера дуже позитивна. Безумовно, нова влада налаштована конструктивно на розвиток інфраструктури. Зараз іде активний пошук інвесторів для інфраструктурних проектів у Трускавці. І цьому треба сприяти і допомагати.
– Хочу запитати про Ваші подальші плани. У Вас є реабілітаційний центр невеликий – порівняно з клінікою у Трускавці – у Львові і на Кіпрі відділення.
– На Кіпрі дуже маленьке відділення. І це не стільки наше, ми на договірній основі співпрацюємо. Там місцеві лікарі працюють і кілька осіб наших проводять роботу. Плануємо побудувати клініку в Херсонській області, але зараз це непросто.
Я хочу також сказати, що сьогодні надзвичайно важливо концентрувати увагу не тільки на негативі, на самобичуванні. Ми сьогодні повинні в цей непростий час показувати реальні справи, показувати, що вони в Україні є. Може, такі люди менше говорять, менше дискутують, а виконують свою роботу.
Сьогодні в України як ніколи є унікальна можливість. Той потенціал, який має Україна, використовується максимум, на моє тверде переконання, на 10%. Тому ми повинні всі разом, я як лікар це кажу, поставити перед собою стратегічну ціль, мобілізуватися всі разом, об’єднатися. Це не ідеалістика, не фантазії, а реальне життя, яке на сьогоднішній момент хвилює всіх.
На сьогодні є один-єдиний шлях – тільки своєю реальною працею ми можемо розбудовувати своє суспільство. Своє сьогодення і майбутнє. Нам треба зробити з минулого висновки, а не жити минулим. Ми повинні сьогодні зрозуміти, що, тільки об’єднавши інтелект, енергію й мотивацію кожного, ми зможемо прорватися вперед. Ми йшли цим простим шляхом – знання і постійна робота – і він дав конкретний результат. На наш погляд, це певний успіх, коли десятки країн світу направляють сюди пацієнтів.
Текст: Валентина Червоножка, журнал «InterCity Magazine»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень